9 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Журавель В.І., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 листопада 2015 року,
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що у серпні 2008 року вона звернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_5 про виділ у натурі Ѕ частини будинку АДРЕСА_1, що є у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою. У ході судового розгляду проведено судову будівельно-технічну експертизу і згідно її висновку запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку з надвірними будівлями. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2009 року позов було задоволено та проведено поділ спірного будинку відповідно до другого варіанту експертизи.
Зазначає, що вона отримала виконавчий лист та подала його до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області. Надалі нею проведено перепланування будинку та здійснено капітальний ремонт виділеної судом в натурі частини будинку. Всього виконано будівельних робіт на загальну суму більше 90 тис. грн.
Актом державного виконавця від 22 листопада 2010 року встановлено, що рішення суду виконано, будинок переобладнано згідно із рішенням суду, тому постановою від 9 грудня 2010 року закінчено виконавче провадження у зв'язку з його виконанням.
Таким чином, станом на 22 листопада 2010 року спірний будинок на законній підставі був переобладнаний на двоквартирний, а також позивачем зроблено капітальний ремонт.
У квітні 2010 року ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 біля станції метро «Лісова», що по вул. Кіото, 2 у м. Києві, у невстановленої досудовим слідством особи за грошові кошти в сумі 500 грн придбали виписки з історії хвороби № 2110/09 та № 0495/10 Київської міської клінічної лікарні «Київський міський центр серця» про перебування ОСОБА_5 з 28 грудня 2009 року по 5 квітня 2010 року на стаціонарному лікуванні в зазначеному закладі, завідомо знаючи, що вказані офіційні документи є підробленими, а викладена у них інформація не відповідає дійсності.
5 травня 2010 року ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 подали до Броварського міськрайонного суду Київської області заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 29 грудня 2009 року, пославшись на тривале перебування ОСОБА_5 у лікувальному закладі та долучили завідомо підроблені документи до даної заяви. Зазначені обставини у повному обсязі підтверджуються вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2012 року, який набрав законної сили 18 липня 2012 року.
9 листопада 2010 року апеляційний суд Київської області взяв до уваги виписки з історії хвороби № 2110/09 та № 0495/10 Київської міської клінічної лікарні «Київський міський центр серця», які вищезазначеним вироком суду визнані підробленими, і, таким чином, визнав поважними причини пропущення ОСОБА_5 строку на подання апеляційної скарги та постановив ухвалу, якою поновив ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2009 року.
Надалі 14 грудня 2010 року апеляційний суд Київської області ухвалив рішення, яким задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_5, скасувавши рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2009 року та ухвалив нове рішення, яким здійснив поділ будинку згідно першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи. Таким чином, частина будинку у якій позивач провела ремонт, рішенням суду виділена у власність ОСОБА_5, але вказане рішення апеляційного суду Київської області тривалий час не виконувалося з технічних причин.
Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила задовольнити позов.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 9 листопада 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги дають підстави вважати, що судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином призначити до судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
В.І.Журавель
С.П. Штелик