Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" березня 2016 р.Справа № 922/253/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.
розглянувши справу
за позовом Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, п/в Комуніст-1
до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с. Комуніст
про стягнення коштів у розмірі 115 036,57 грн.
за участю представників:
позивача - Хомякова І.І., за дов. № 724/01-21 від 26.05.2015 року
відповідача - не з'явився
за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась
Позивач - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення: заборгованості за договором оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року у розмірі 49 358,38 грн. та 13 849,89 грн. пені та заборгованості за договором № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11 травня 2011 року у розмірі 77003,53 грн. з яких 23 525,87 грн. - вартість комунальних послуг, 53 447,66 грн. - пеня. Також, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 2 103,18 грн.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року та договором № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11 травня 2011 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 лютого 2016 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/253/16 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 15 лютого 2016 року. 15 лютого 2016 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 29 лютого 2016 року.
29 лютого 2016 року ухвалою господарського суду Харківської області прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 6666 від 29 лютого 2016 року) та відкладено розгляд даної справи до 14 березня 2016 року.
В призначене судове засідання 14 березня 2016 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та поштовим повідомленням з відміткою поштової установи "за закінченим терміном зберігання" (т. с. 1 арк. спр. 39, т. с. 2 арк. спр. 70-75).
Судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28 лютого 2016 року, місцезнаходження юридичної особи відповідача - АДРЕСА_1, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Так, процесуальні документи у даній справі (ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.
Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.
При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи
Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.
В судовому засіданні 14 березня 2016 року представник позивача не вияв наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
11 травня 2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди № 4898-Н.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору, Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення підвалу чотирьохповерхового учбового корпусу № 3 (інв. № 1030021) (далі - майно), загальною площею 248,2 кв.м., за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Комуніст, учбове містечко ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, що перебуває на балансі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (код ЄДРПОУ 00493764) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на "24" січня 2011 р. і становить 486 800,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення інтернет - кафе. Стан майна на момент укладання договору потребує капітального ремонту, що визначається в акті приймання-передавання за довідкою балансоутримувача.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне засобою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Орендоване майно залишається на балансі підприємства із зазначенням, що це майно є орендованим. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку. Звіт про незалежну оцінку затверджений розпорядженням від 22.02.11 № 34-р (п.п. 2.1, 2.3, 2.4 договору).
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку користування плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), з урахуванням результатів конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2011 р. - 4 134,11 грн. (згідно додатку № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень - травень 2011 р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується додержавного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем у розмірі 50%. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.6, 3.7, 3.8 договору).
Орендар зобов'язується, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору. Своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату. Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом місяця після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна у тому числі на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг орендарю, з наданням орендодавцю копії договорів (п.п. 5.1, 5.3, 5.12 договору).
Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 2 (два) року 11 (одинадцять) місяців, що діє з 11 травня 2011 року до 11 квітня 2014 року.
Додатковою угодою № 1 від 09 липня 2014 року сторони погодили внести зміни до договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року, а саме: у п. 1.1 після слів "(далі - балансоутримувач)" викласти в новій редакції з 14.04.2014 р. "Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 14.04.2014 р. і становить 516 800,00 грн., без урахування ПДВ". Пункт 3.1 викласти в новій редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорційно її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку - квітень 2014 р. - 4 448,78 грн. (розрахований згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди). Різниця по сплаті орендної плати, що виникне за період з 14.04.2014 р. до моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, повинна бути сплачена орендарем протягом 2-х місяців з моменту її підписання".
Додатковою угодою № 2 від 09 липня 2014 року сторони погодили доповнити п. 10.1 договору абзацом наступного змісту: цей договір продовжено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, тобто до 11.03.2017 року.
Згідно Акту приймання-передачі орендованого майна від 11 травня 2011 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) передало, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняла в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення підвалу чотирьох поверхового учбового корпусу № 3 (інв. № 1030021), (далі - майно) загальною площею 248,2 кв.м., за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Комуніст, учбове містечко ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, яке згідно довідки балансоутримувача № 116 від 25.01.11 потребує капітального ремонту. Майно знаходиться на балансі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.
17 грудня 2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено угоду про розірвання договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року. Відповідно до вказаної угоди сторони погодили, договір оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року вважати розірваним 31 травня 2015 року.
Відповідно до Акту приймання-передачі орендованого майна по договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року (підписаного сторонами 31 травня 2015 року), Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передала, а Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області прийняв індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення підвалу 4-поверхового учбового корпусу № 3 (інв. № 1030021), площею 248,2 кв.м., за адресою: Харківська обл., с. Комуніст, учбове містечко ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Майно знаходиться на балансі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.
Як вказує позивач в позовній заяві, відповідач в порушення п. 3.6 договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року, не сплачував орендну плату на користь позивача своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати за період з січня 2014 року по 31 травня 2015 року у розмірі 49 358,38 грн., що й стало підставою для стягнення з відповідача 49 358,38 грн. основної заборгованості, 14 166,55 грн. пені та 3 455,09 грн. штрафу.
11 травня 2011 року між Харківським національним аграрним університетом ім. В.В. Докучаєва (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Відповідно до п. 1.1 договору, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, учбове містечко ХНАУ ім. В.В. Докучаєва (надалі - будівля), загальною площею кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площею в цій будівлі, якщо інше випливає з характеру послуг, наданих балансоутимувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням, яке являє собою нежитлове приміщення загальною площею 248,2 м.к., розташоване на цокольн поверсі будівлі, вартістю (експертною) 486 800,00 грн. (надалі - орендоване приміщення). Орендоване приміщення використовується для розміщення інтернет-кафе.
Орендар зобов'язується, дотримуватися вимог установлених правил користування будівлі та приміщенням за цим договором. Не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із розрахунку 0,5 % від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочи. Орендар зобов'язаний відшкодувати балансоутримувачу податки (плату за землю та спеціальне водовикористання), які нараховуються відповідно ПКУ та сплачуються за площу, що орендується (п.п. 2.2, 2.2.1, 2.2.3, 2.2.7 договору).
Згідно п. 5.1 договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з "11" травня 2011 року до 11 квітня 2014 року.
Додатковою угодою № 2 від 09 липня 2014 року сторони погодили викласти п. 5.1 договору в наступній редакції: цей договір продовжено на 2 роки 11 місяців до 11 березня 2017 року.
Позивач виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11 травня 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями, договором № 225/01/14 про закупівлю пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води за державні кошти від 13 січня 2014 року, договором № 160/01/14 про закупівлю послуг з водовідведення (на приймання стічних вод) за державні кошти від 15 січня 2014 року, договором № 157/01/14 про закупівлю послуг з питного водопостачання за державні кошти від 15 січня 2014 року, договором про постачання електричної енергії від 11 січня 2005 року, проте відповідачем не проведено відшкодування даних витрат за період з січня 2014 року по травень 2015 року своєчасно та в повному обсязі, що й стало підставою для звернення позивача з вимогою про стягнення з відповідача 23 525,87 грн. та 24 530,68 грн. пені.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до частин 2 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, і яка вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За приписами ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним сином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання - воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року та договором № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11 травня 2011 року, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року (за заявлений період і по 31 травня 2015 року) у розмірі 49 358,38 грн. та заборгованості за договором № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11 травня 2011 року (за період з січня 2013 року по 31 травня 2015 року) у розмірі 23 525,87 грн. є нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 3 455,09 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як зазначалося вище в рішенні суду, п. 3.8 договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року сторони передбачили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання умов договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року у розмірі 3 455,09 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглянувши частину позовних вимог про стягнення із відповідача 14 166,55 грн. пені за неналежне виконання умов договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року та 24 530,68 грн. пені за неналежне виконання умов договору № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11 травня 2011 року, судом визнано позовні вимоги в цій частині такими, що залишаються судом без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Норма ст. 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3.7 договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року сторонами передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включається день оплати.
Пунктом 2.2.3 договору № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11 травня 2011 року сторонами передбаченого, зокрема, що при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку 0,5 % від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Проте, виходячи з поданого позивачем розрахунку, неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлені до стягнення суми пені, а саме за якими періодами вони нараховувалась. Ухвалою суду від 04 лютого 2016 року позивача було зобов'язано надати до суду належний розрахунок пені, заявленої до стягнення з визначенням початку перебігу періоду та кінця періоду нарахування, однак з поданого позивачем розрахунку, з'ясувати дані обставини не вбачається за можливе.
Право нарахування пені виникає у кредитора з наступного дня після спливу кінцевого терміну виконання зобов'язань і з врахуванням приписів ст. 232 ГК України припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Позивачем здійснено нарахування пені на загальну суму боргу по кожному з договорів, в той час, як нарахування пені повинно було здійснюватись за кожний місяць та по кожній з сум окремо. Враховуючи вище викладене в сукупності, суд позбавлений можливості перевірити правильність здійснення позивачем нарахування пені за спірними договорами.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-8/344 від 11.04.2005 року «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтування і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислено помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Приймаючи до уваги дані обставини, суд вважає, що відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 та пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України позовні вимоги в частині стягнення 14 166,55 грн. пені за неналежне виконання умов договору оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року та 24 530,68 грн. пені за неналежне виконання умов договору № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11 травня 2011 року необхідно залишити без розгляду.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 145,09 грн.
З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 173, 193, 230, 231, 286 ГК України, ст.ст. 6, 509, 525-526, 530, 546-551, 610, 611, 626, 627, 762 ЦК України та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (62483, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Рогань, учбове містечко ХНАУ, п/в "Комуніст-1", код ЄДРПОУ 00493764) заборгованості за договором оренди № 4898-Н від 11 травня 2011 року у розмірі 49 358,38 грн. 3 455,09 грн. штрафу та заборгованості за договором № 4898-Н/В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у розмірі 23 525,87 грн. та 1 145,09 грн. судових витрат.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Решту позову залишити без розгляду.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 18.03.2016 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/253/16