29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" березня 2016 р.Справа № 924/164/16
Господарський суд Хмельницької області у складі:
судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м.Хмельницький
до Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Поділля" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" м. Хмельницький
про стягнення 70 773,00 грн.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №1/02 від 04.01.2016р.
відповідача: не з'явися
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 70 773,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03 березня 2014року між сторонами було укладено договір про надання послуг з теплопостачання №4208/154, згідно якого позивач постачає відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного договору. Відповідно до п.п. 1, 6, 7 вказаного договору відповідач повинен був здійснювати розрахунки з позивачем за спожиту теплову енергію щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до одержаних рахунків. Щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Однак, оплату за спожиту теплову енергію відповідач здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушує вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору. Станом на 01.01.2016р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2014р. по 01.01.2016р. становить 48 628,24 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. Також в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач нарахував 8735,07 грн. пені, 1043,76 грн. 3 % річних, 12 365,93 грн. інфляційних втрат.
Представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:
03.12.2014 року між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Видавництво "Поділля" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" (далі - споживач) було укладено договір № 4208/154 про надання послуг з теплопостачання, відповідно до п.1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 3.2 договору опалювальна площа займаного споживачем приміщення складає 1061 кв.м.
Пунктом 5.6 договору визначений тариф з централізованого опалення в розмірі 1347,26 грн. за одну використану Гкал. Вартість втрат в теплових мережах, що знаходяться на балансі споживача - 1296,93 гривень за одну використану Гкал (п. 5.10 договору).
Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (п. 6 договору).
Згідно п. 6.7-6.9 договору тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків, які вказані в договорі, вказані на день укладення договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів. Виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додатково погодження із споживачем не потребує. В разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію.
Пунктом 7 договору визначено, що розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.1 договору).
Відповідно до п. 7.2 договору оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином:
- попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця;
- остаточні розрахунки проводяться до 10 числа, наступного за розрахунковим.
Пунктом 11 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення споживачем плати за спожиті послуги він сплачує виконавцю пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно п. 28 договору він набуває чинності з 03.12.2014р. та діє до 03.12.2015р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов передбачених п.29 договору.
Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 619 від 28.11.2014р. встановлено МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 1122,72 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Постанова набирає чинності з 1 грудня 2014 року.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 272 від 27.02.2015р. з 01.03.2015р. позивачу встановлено тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 1605,28 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
З 01.11.2015р. тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів визначено в розмірі 1270,03 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2690 від 29.10.2015р.)
На виконання своїх договірних зобов'язань, позивач постачав відповідачу теплову енергію згідно затверджених тарифів, що підтверджується рахунками № 154 від 19.12.2014р. на суму 14306,81 грн., від 16.01.2015р. на суму 8076,48 грн., від 19.02.2015р. на суму 7930,55 грн., від 18.03.2015р. на суму 10022,42 грн., від 22.12.2015р. на суму 8291,98 грн.
Відповідач не здійснив оплату за спожиту теплову енергію. Заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2014 р. по 01.01.2016 р. становить 48 628,24 грн.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору, позивач нарахував відповідачу 8735,07 грн. пені, 1043,76 грн. 3 % річних, 12 365,93 грн. інфляційних втрат.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, яким притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів надання послуг. Так, відповідно до умов договору № 4208/154 про надання послуг з теплопостачання від 03.12.2014р. позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання, а відповідач зобов'язувався оплатити такі послуги у встановлені договором терміни. Факт надання послуг підтверджується поданими в матеріали справи рахунками № 154 від 19.12.2014р. на суму 14306,81 грн., від 16.01.2015р. на суму 8076,48 грн., від 19.02.2015р. на суму 7930,55 грн., від 18.03.2015р. на суму 10022,42 грн., від 22.12.2015р. на суму 8291,98 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію
Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 7.2 договору № 4208/154 про надання послуг з теплопостачання від 03.12.2014р. оплата використаної теплової енергії здійснюється відповідачем наступним чином:
- попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового місяця);
- остаточні розрахунки проводяться до 10 числа, наступного за розрахунковим.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання, утворивши заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 48628,24 грн.
Згідно ст.193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не подано в матеріали справи доказів на підтвердження оплати суми заборгованості, що є предметом спору. Тому позовні вимоги в частині стягнення 48 628,24 грн. боргу заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони в п. 11 договору погодили, що за несвоєчасне внесення відповідачем плати за спожиті послуги він сплачує позивачу пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Із врахуванням вищевказаних положень законодавства, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 8735,07 грн., за загальний період з 10.01.2015р. по 01.09.2015р.
Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що при визначені розміру пені за період з 10.04.2015р. по 01.09.2015р. було допущено помилку та визначено розмір подвійної облікової ставки за 28.08.2015р. - 30 %, в той час як за 28.08.2015р. подвійна облікова ставка НБУ становила 27 %. Провівши перерахунок, судом встановлено, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 8 733,43 грн. пені. У стягненні 1,64 грн. пені слід відмовити.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 1043,76 грн. за період з 10.01.2015р. по 01.01.2016р. та інфляційні втрати в сумі 12365,93 грн. за грудень 2014р.-грудень 2015р.
Згідно поданого розрахунку позивач здійснив інфляційні нарахування в тому числі і на суму заборгованості за період, що становить менше одного місяця, оскільки заборгованість за кожен місяць виникала з 10 числа відповідного місяця.
Судом враховується, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Зважаючи на викладене, судом проведено перерахунок та встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення лише 10135,14 грн. інфляційних втрат. У стягненні 2230,79 грн. інфляційних втрат слід відмовити, оскільки період їх нарахування складає менше одного місяця.
Проаналізувавши розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 1043,76 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 68 540,57 грн., з яких 48628,24 грн. - заборгованість, 10135,14 грн. - інфляційні втрати, 1043,76 грн. - 3 % річних, 8733,43 грн. - пеня.
Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.1,12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м.Хмельницький до Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Поділля" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" м. Хмельницький про стягнення 70 773,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Поділля" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" м. Хмельницький (м.Хмельницький, Проспект Миру, 59, код 05905740) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м.Хмельницький, вул.Пересипкіна, 5, код 03356571) 48 628,24 грн. (сорок вісім тисяч шістсот двадцять вісім гривень 24 коп.) заборгованості, 10 135,14 грн. (десять тисяч сто тридцять п'ять гривень 14 коп.) інфляційних втрат, 1043,76 грн. (одна тисяча сорок три гривні 76 коп.) 3 % річних, 8 733,43 грн. (вісім тисяч сімсот тридцять три гривні 43 коп.) пені, 1 334,53 грн. (одна тисяча триста тридцять чотири гривні 53 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
У стягненні 2230,79 грн. інфляційних втрат та 1,64 грн. пені відмовити.
Повне рішення складено 21.03.2016р.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (29015, м. Хмельницький, Проспект Миру, буд. 59) - рекомендованим.