"14" березня 2016 р.Справа № 916/4243/15
Господарський суд Одеської області у складі :
головуючого судді Никифорчука М.І.
судді Петренко Н.Д.
судді Мостепаненко Ю.І.
при секретареві Горбатюку Р.О.
за участю представників сторін :
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 25.12.2015р.;
Від відповідача : ОСОБА_2 за довіреністю від 04.09.2015р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4243/15:
За позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"; в особі, якою є Ізмаїльська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту);
До відповідача: Приватного багатопрофільного підприємства "КИНГС";
про стягнення 55825,73 грн.;
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (далі - Позивач) звернулось до Приватного багатопрофільного підприємства "КИНГС" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення з Відповідача безпідставно завищеної вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами підрядів № 49-В-ІЗФ-14 та № 50-В-ІЗФ-14 від 05.11.2015р. (далі - Договори підряду) укладеним між сторонами у справі на загальну суму 55 825,73 грн., що призвело до зайвої оплати Замовником - Ізмаїльською філією ДП "АМПУ" підрядній організації грошових коштів та відповідно до збитків державного підприємства.
Позивач обгрунтовує завищення відповідачем вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за вказаними договорами підряду після встановлення проведеною Державної фінансової інспекції України контрольної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в частині діяльності Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) з 14.05.2015 по 21.07.2015 року про що інспекцією складено Довідка від 28.07.2015 р.
Відповідач проти вимог заперечує, про що надав відзив на позов у якому посилається на наступне.
Згідно п.3.1 договорів от 05.11.2014 г. визначена розрахункова вартість робіт визначена у Договірній ціні (згідно ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва») яка є додатком №1 та є не від ємною частиною цього договору.
Сторонами за договором складені, підписані та посвідчені печатками обох підприємств довідка про вартість робіт та акти виконаних робіт без зауважень. Приведене свідчить про належне виконання договору підряду обома сторонами
Позивач не доводить у позові які саме порушення були зроблені відповідачем при виконання вказаних договорів.
Акт державної фінансової комісії від 28.07.2015р. на думку відповідача, є лише суб'єктивною думкою контролюючої організації, яке підлягає оцінці.
За приведених обставин відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2015р. порушено провадженя у справі № 916/4243/15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2015р. справу № 916/4243/15 призначено до колегіального розгляду.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.02.2016р., справу № 916/4243/15 призначено до розгляду у складі: головуючого судді Никифорчука М.І., суддів Петренко Н.Д. та Мостепаненко Ю.І.
В засіданні суду оголошувалась перерва з 22.02.2016р. по 14.03.2016р. за правилами ст. 77 ГПК України.
В засідання суду 14.03.2016р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.
Як випливає із змісту позову, позвиачем заявлені вимоги про стягнення надлишково сплачених ним коштів підрядній організації - ПБП «Кінгс» за виконані підрядні роботи за Договорами підряду, які нараховані на підставі Довідки Ізмаїльської об'єднаної фінансової інспекції від 28.07.2015р. про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в частині діяльності Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту)
За ч.1 ст.875 ГК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється ак том, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно п.3.1 договорів підряду розрахункова вартість робіт визначена у Договірній ціні (згідно ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва») яка є додатком №1 та є не від ємною частиною цього договору.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені догово ром або законом.
Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, між сторонами у справі 05.11.2014 р. укладені вищевказані Договори підряду.
За п.1.1 вказаних Договорів підряду Виконавець (Відповідач) зобов'язався своїми силами та засобами виконати Замовнику (Порту) роботи з поточного ремонту причалів 4,5,6 ВПК-1, Замовник прийняти та оплатити їх вартість в порядку та на умовах, передбачених цими Договорами.
На виконання умов цього договору сторонами складено та посвідчено печатками Договірну ціну на поточний ремонт причалів 4, 5, 6, довідка про вартість робіт, без зауважень. Отже, ціна договору сторонами в договорі було погоджено без зауважень.
Також сторонами складені, підписані та посвідчені печатками акти приймання передачі виконаних підрядних робіт за вказаними Договорами підряду без зауважень.
Отже, позивач прийняв, а відповідач здав виконані роботи без зауважень. Тобто до якості виконаних робіт зауважень у позивача немає.
З приведеного випливає, що вказаний договір підряду був виконаний сторонами повністю та без зауважень.
Посилання відповідача на те, що фінансовою інспекцією виявлені порушення при виконання вказаних договорів у вигляді завищення вартості виконаних робіт суд відхиляє за зазначеними вище обставинами виконання цього договору.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи не містяться та позивачем не надані докази порушення відповідачем зобов'язань за договором..
Проведена перевірка фінінспекцією, на думку суду, не може бути правовою підставою для стягнення коштів, отриманих внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договорами підряду за відсутності доказів такого неналежного виконання.
Також суд зазначає, що між сторонами у справі на підставі вказаного договору виникли договірні відносини. Доказів порушення відповідачем умов вказаних договорів позивачем не надано. Тому вказана довідка ревізії, на думку суду, не є та не може бути доказом завищення відповідачем вартості виконаних робіт, оскільки між сторонами існували договірні відносини.
Крім того суд зазначає, що позивач вказує безпідставно завищену вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами підрядів як збитки підприємства.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 ЦК України).
Згідно зі статтею 623 ІДК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
З огляду на положення статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
У даному випадку відсутні усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, так як, як вже зазначено вище, позивач прийняв, а відповідач здав виконані роботи без зауважень. Тобто до якості виконаних робіт зауважень у позивача немає. Вказані договори підряду виконані сторонами повністю та без зауважень.
З огляду не приведене суд вважає, що правових підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем сум немає.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) - відмовити повністю.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 21 березня 2016 р.
Головуючий суддя М.І. Никифорчук
суддя Н.Д. Петренко
суддя Ю.І. Мостепаненко