36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.03.2016 Справа №917/2579/14
За позовом Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (39605, м. Кременчук, вул. 1905 року, 27) в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах: Державна екологічна інспекція у Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка", юр. Адреса: 38030, Полтавська область, Шишацький район, с. Яреськи, вул. Леніна, 29; фізична адреса: 38030, Полтавська область, Шишацький район, с. Яреськи, вул. Новаторів, 24
про стягнення збитків
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1, довіреність №21-14 від 04.01.2016
від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 543-юр від 04.11.2015
від прокуратури ОСОБА_3, посвідчення № 036062
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.02.2015 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" на р/р 33113331700521, УДКСУ у Шишацькому районі, код ЄДРПОУ 37748700, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області - 45361,44 грн. збитків, спричинених викидом забруднюючих речовин в повітря зі стаціонарних джерел без спеціального дозволу за фактом перевірки ДЕІ у Полтавській області та в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 2203001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", р/р 31214206783002, отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку 831019 - 1 827,00 грн. судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 рішення господарського суду Полтавської області від 25.02.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2015 Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 917/2579/14 господарського суду Полтавської області скасовано. Рішення господарського суду Полтавської області від 25.02.2015 залишено в силі.
Постановою Верховного суду від 18.11.2015 Рішення господарського суду Полтавської області від 25.02.2015, Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 та Постанову Вищого господарського суду України від 07.07.2015 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області.
Відповідно до автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Сірошу Д.М.
В судовому засіданні 15.03.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складення повного рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Полтавський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 41297,06 грн і перерахувати їх на р/р 33113331700521, УДКСУ у Шишацькому районі, код ЄДРПОУ 37748700, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
28.01.2015 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 45 361,44 грн і перерахувати їх на р/р 33113331700521, УДКСУ у Шишацькому районі, код ЄДРПОУ 37748700, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (т.1 а.с.121-143). Судом прийнято зазначену заяву до розгляду.
Прокурор підтримав позов у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог посилався на факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, що, зокрема, підтверджено актом перевірки, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Крім того, прокурор зазначив, що факт порушення встановлено також приписом від 07.04.2011 №05-22-44, відповідно до якого зобов'язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в повітря, який є чинним, відповідачем не оскаржений і не скасований; навіть порушення контролюючим органом приписів щодо проведення перевірки не є підставою звільнення відповідача від відповідальності; позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, натомість. відповідач повинен довести, що його вина у заподіянні шкоди відсутня.
Державна екологічна інспекція доводи прокурора підтримала, зазначає, що правопорушення відповідача зафіксовано актом перевірки та приписом держекоінспекції, а також постановою про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої посадову особу відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідач у відзиві на позов, а його представник у судовому засіданні проти позову заперечили з тих підстав, що акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства оформлений неналежно, тому не може бути доказом; період за який розраховано збитки не відповідає нормам ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме при проведенні перевірки не були здійснені інструментально-лабораторні вимірювання.
Крім того, відповідач звернувся до суду з заявою №15/14-б від 05.01.2015 (вх. № 105 від 06.01.2015) про застосування строків позовної давності.
Також, відповідач зазначив, що з урахуванням строків позовної давності збитки можуть бути стягнуті за період з 07.12.2011 по 12.09.2012 включно та подав відповідний розрахунок розміру збитків.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Полтавською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері за матеріалами Державної екологічної інспекції у Полтавській області проведено перевірку щодо додержання вимог чинного природоохоронного законодавства в діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка", зокрема, його виробничого підрозділу Агрофірма "Гоголево".
З Акту перевірки Державної екологічної інспекції у Полтавській області № 137/01-03-29 від 31.03.2011 вбачається, що ВП АФ "Гоголево" ТОВ АФ "ім. Довженка" здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в порушення вимог Законів України "Про охорону атмосферного повітря" та "Про охорону навколишнього природного середовища" (а.с. 11-13).
Наведена обставина підтверджується Протоколом № 000304 про адміністративне правопорушення від 06.05.2011, складеним відносно посадової особи підприємства відповідача ОСОБА_4 та постановою про накладення адміністративного стягнення № 05-23-125 від 06.05.2011 про накладення на нього штрафу у розмірі 350,00 грн (т.1 а.с. 31-32).
Також, 07.04.2011 Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області видано Припис № 05-22-44, яким зобов'язано відповідача до 15.06.2011 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин (т.1 а.с. 23).
З уточненого позивачем розрахунку вбачається, що відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 № 48/16064, відповідачем завдано збитків державі внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря на загальну суму 41297,06 грн (т.1 а.с. 19-22).
Заявлена до стягнення сума розрахована щодо трьох об'єктів: тік, тракторна бригада, автопарк.
Розрахунок збитків здійснений інспектором Держекоінспекції відповідно до наданих відповідачем довідки № 746 від 28.03.2011, звітів про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами току, тракторної бригади, автопарку, ТФ № 4, МТФ № 5, МТФ № 4 (а.с. 80-87) та додатку до листа № 1199 від 20.05.2013 щодо фактично відпрацьованого часу стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу за період відсутності дозволу на викиди ВП АФ "Гоголево". Нарахування збитків здійснено позивачем на підставі Методики з використанням даних відповідача щодо фактичного часу роботи стаціонарних джерел, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період відсутності дозволу.
29.05.2014 Державна екологічна інспекція в Полтавській області надіслала на адресу відповідача з претензією № 71/02-08 (реєстраційний номер № 2129/01-14/05-15) з вимогою сплатити 41297,06 грн збитків, завданих внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с. 14-22).
Проте, відповідач в добровільному порядку збитки не відшкодував, що стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом щодо стягнення 45 361,44 грн збитків, спричинених викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел без спеціального дозволу за фактом перевірки Державної екологічної інспекції у Полтавській області.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного:
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" відповідно до наданої ним довідки здійснювало господарську діяльність за участю джерел забруднення без спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Виявлене перевіркою Державною екологічною інспекцією порушення усунуто відповідачем 12.09.2012, шляхом одержання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5325781601-6, № 5325781605-1, № 5325781602-2 від 13.09.2012.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Як досліджено судом, відповідач здійснював в процесі своєї діяльності викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, тому у Товариства виникло зобов'язання з відшкодування, завданих державі збитків.
Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
На спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок наднормативних викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря, поширюється дія Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 №639 (далі - Методика №639).
Визначення наднормативних викидів наведене у п. 2.1 Методики, відповідно до якої наднормативними вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Наведені норми свідчать про те, що для стягнення з відповідача збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, необхідно встановити факт такого викиду. Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства у вигляді наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря може мати місце при проведенні перевірки вимог природоохоронного законодавства.
Порядок проведення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства і оформлення результатів таких перевірок регулюється Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464.
Відповідно до п. 4.13 Порядку № 464, за результатами проведеної перевірки складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.
Згідно з п. 1.4 Порядку № 464 Акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Відповідно до п. 2.2 Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
При визначенні розміру збитків позивачем використано розрахунковий метод.
Відповідно до п. 3.6 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Згідно з п. 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до п. 3.6. Методики, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Підставою нарахування Держекоінспекцією завданих збитків став не сам факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу. Вказана обставина правомірно розцінена контролюючим органом як понаднормові викиди.
Таким чином, дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (забруднення атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу), а між цими діями та заподіяними збитками наявний причинно-наслідковий зв'язок.
Викладені обставини свідчать про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог прокурора.
Проте, щодо розміру та періоду нарахування збитків, які підлягають до стягнення, та щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.
У ЦК позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.ст. 256, 257 ЦК).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК).
Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Судом встановлено, що порушення відповідачем вимог Закону зафіксовано в акті перевірки від 31.03.2011. Зазначене порушення усунено ТОВ “АФ “ім. Довженка” 13.09.2012 (дата отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами). До суду із позовом прокурор звернувся 06.12.2014. Позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 45 361,44 грн заявлено за період з 13.09.2009 по 12.09.2012.
Разом із тим відповідно до ст. 11 Закону (у редакції, чинній на час виявлення правопорушення) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених ст. 34 Закону.
На виконання вимог цього Закону затверджено Методику, за змістом п. 2.1.2 якої наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у тому числі, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п. 2.1.2).
Розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Такий час визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (п. 3.11). Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 3.12). Розрахунок розмірів відшкодування збитків здійснюється за формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду (п. 4).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу є триваючим правопорушенням, а право на позов про стягнення шкоди, завданої таким правопорушенням, виникає кожен день з моменту виявлення до моменту його усунення.
Отже, момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності у таких спорах, що кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК.
Оскільки, Державна екологічна інспекція в Полтавській області виявила порушення Закону 31.03.2011 (дата складення акта), то твердження позивача про те, що перебіг позовної давності починається з 20.05.2013, тобто з моменту надання відповідачем органу контролю інформації, необхідної для розрахунку завданих збитків, суперечить зазначеним вимогам Закону.
Отримавши 13.09.2012 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, ТОВ “АФ “ім. Довженка” усунуло правопорушення, а тому нарахування збитків необхідно було провести, без урахування строку позовної давності, за період із 31.03.2011 по 12.09.2012.
Разом з тим, оскільки позовну заяву подано прокурором до суду 06.12.2014, то з урахуванням трирічного строку позовної давності, про застосування якого заявлено позивачем у спорі, що виник між сторонами, збитки можуть бути нараховані лише у межах цього строку - з 07.12.2011 по 12.09.2012.
Інформація для здійснення розрахунку взята з додатку до листа відповідача від 20.05.2013 №1199 (а.с. 178-189), тобто зазначені відомості надані відповідачем добровільно.
Таким чином, за перерахунком, здійсненим судом за період з 07.12.2011 по 12.09.2012 до стягнення з відповідача підлягає 8831,93 грн збитків, спричинених викидом забруднюючих речовин в повітря зі стаціонарних джерел без спеціального дозволу за фактом перевірки Державної екологічної інспекції у Полтавській області.
Заперечення відповідача стосовно того, що Акт перевірки Державної екологічної інспекції у Полтавській області № 137/01-03-29 від 31.03.2011 не може бути доказом вчинення порушення природоохоронного законодавства, оскільки оформлений неналежним чином і не містить інформації, необхідної для висновку про здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин, судом відхиляється оскільки, є чинним, у встановленому законом порядку не скасований, тому є належним та допустимим доказом на підтвердження порушення відповідачем природоохоронного законодавства.
Крім того, факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства встановлено також приписом Державної екологічної інспекції від 07.04.2011 №05-22-44, відповідно до якого зобов'язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який є чинним, відповідачем не оскаржений і не скасований.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82, 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" (38030, Полтавська область, Шишацький район, с. Яреськи, вул. Леніна, 29), код ЄДРПОУ 03770394, р/р 26004000195125 в ПОД ВАТ "ОСОБА_5 Аваль", МФО 331605:
- на р/р 33113331700521, УДКСУ у Шишацькому районі, код ЄДРПОУ 37748700, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області - 8831,93 грн збитків, спричинених викидом забруднюючих речовин в повітря зі стаціонарних джерел без спеціального дозволу за фактом перевірки Державної екологічної інспекції у Полтавській області;
- в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 2203001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", р/р 31214206783002, отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку 831019 - 355,72 грн судового збору.
Видати накази після набранням рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - у позові відмовити.
Повне рішення складено 21.03.2016.
Суддя Д.М. Сірош