"14" березня 2016 р.Справа № 921/1425/14-г/8
Господарський суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Гирили І.М. , судді Хоми С.О.
Розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", просп. Московський, 60, м. Харків, 61050 (адреса для листування: 79026, м. Львів, вул. У. Самчука, 26/1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап-Т", вул. Шевченка, 36, м. Кременець, Тернопільська область, 47003
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Медико-Технічне підприємство "МТЦ" Лтд, вул. С. Бандери, 2, м. Тернопіль, 46000
про звернення cтягнення на предмет іпотеки
За участі представників:
Позивача: не прибув
Відповідача: Вдовиченко Н.Ф. - уповноваженої, довіреність б/н від 10.01.2015р.
Третьої особи: не прибув
В судових засіданнях представникам сторін та третьої особи роз'яснювались процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", м. Харків, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап-Т", м. Кременець, Тернопільська область, надалі -відповідач, про звернення стягнення на нежитлову будівлю, готель загальною площею 1 055,80 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Кременець, Тернопільська область, реєстраційний номер майна - 242637768, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Остап-Т" (47003, Тернопільська область, Кременецький район, м. Кременець, вул. Шевченка, 36) шляхом проведення торгів (аукціону) за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", в рахунок погашення заборгованості ПАТ "УкрСиббанк" в загальній сумі 5 192 874 грн 25 коп., що виникла на підставі Генерального договору №11246536000 від 05.11.2007 р. та додаткових угод до нього, у розмірі
3 492 758,74 грн по додатковій угоді № 11246588000 до Генерального договору від 05.11.2007 року,з яких:
- 1 349 815,14 грн - заборгованість за простроченим кредитом;
- 1 761 563,95 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом;
- 168 022,12 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 213 357,53 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом;
1 695 115,51 грн по додатковій угоді № 11246570000 до Генерального договору від 05.11.2007 року, з яких:
- 636 533,87 грн - заборгованість за простроченим кредитом;
- 874 088,83 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом;
- 79 079,96 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 105 412,85 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків;
- 5 000 грн - неустойка.
Ухвалою суду від 18.12.2014 р. порушено провадження у даній справі; в порядку ст. 27 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТОВ Спільне Медико-Технічне підприємство "МТЦ" Лтд, вул. С. Бандери, 2, м. Тернопіль, 46000 - Позичальника за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11246536000, з врахуванням додаткових угод до нього № 11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 р.; справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15:30 год. 12.01.2015 р.
Ухвалами суду від 12.01.2015р. та від 10.02.2015 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 14:15 год. 09.02.2015р. та, відповідно, на 12:15 год. 20.02.2015 р. В судових засіданнях 09.02.2015 р. та, відповідно, 20.02.2015 р., в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 14:45 год. 10.02.2015 р. та до 12:00 год. 03.03.2015 р., з викладених у відповідних формулярах (протоколах) судового засідання підстав.
Ухвалою суду від 10.02.2015 р. строк вирішення спору було продовжено, в передбаченому ч. 3 ст. 69 ГПК України порядку.
Також, в судовому засіданні 09.02.2015 р. повноважний представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із заявою № 30-4/176 від 06.01.2015р. про зменшення розміру позовних вимог. Зокрема, у зв'язку із корегуванням та перерахунком кредитної заборгованості відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод до нього надав новий розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 20.11.2014 р. борг СМТП "МТЦ" Лтд по додатковій угоді №11246570000 від 05.11.2007 р. становить 1 521 621 грн 26 коп., з яких: 621 218,96 грн - заборгованість за кредитом, 746 709,55 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом, 70 507,48 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 83 185,27 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків. За додатковою угодою №11246588000 від 05.11.2007 р. борг СМТП "МТЦ" Лтд станом на 20.11.2014 р. становить 3 154 959 грн 07 коп., в т.ч.: 1 332 346,19 грн - заборгованість за кредитом, 1 503 207,91 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом, 151 486,15 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 167 918,82 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом. Окрім того, зазначав, що згідно п. 4.5 Генерального договору передбачена неустойка у розмірі 5 000 грн. Таким чином, стверджував, що станом на 20.11.2014 р. загальна сума заборгованості Позичальника за Генеральним договором №11246536000 від 05.11.2007 р. становить 4 681 580 грн 33 коп.
Враховуючи наведене, просив суд в рахунок погашення заборгованості ПАТ "УкрСиббанк" в загальній сумі 4 681 580 грн 33 коп., що виникла на підставі Генерального договору №11246536000 від 05.11.2007 р. та додаткових угод до нього звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, готель загальною площею 1055,80 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Кременець, Тернопільська область, реєстраційний номер майна - 242637768, шляхом проведення торгів (аукціону) за початковою ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", в рахунок погашення заборгованості ПАТ "УкрСиббанк" в загальній сумі 4 681 580 грн 33 коп., що виникла на підставі Генерального договору №11246536000 від 05.11.2007 р. та додаткових угод до нього
Ухвалою господарського суду від 10.02.2015 р. заяву позивача №30-4/176 від 06.01.2015 р. про зменшення розміру позовних вимог судом прийнято до розгляду.
Поряд із цим, 09.02.2015 р. ТзОВ Спільне Медико-Технічне підприємство "МТЦ" Лтд в межах даної справи звернулось до господарського суду в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору із позовною заявою б/н від 05.02.2015р. до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання неправомірними дій ПАТ "УкрСиббанк" щодо підвищення процентної ставки за користування кредитними коштами понад встановлений додатковими угодами №11246570000 від 05 листопада 2007 р. та №11246588000 від 05 листопада 2007 р. строк.
Ухвалою господарського суду від 10.02.2015 р., залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 р., позовну заяву ТзОВ Спільного Медико-Технічного підприємства "МТЦ" Лтд та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 5 ст. 63 ГПК України.
Ухвалами господарського суду Тернопільської області від 03.03.2015 р. у справі №921/1425/14-г/8 було призначено судову фінансово-кредитну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4, та, відповідно, зупинено провадження у даній справі.
12 березня 2015 р., згідно супровідного листа №373/15, матеріали справи №921/1425/14-г/8, в порядку п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, направлено до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової фінансово-кредитної експертизи та дачі висновку, згідно поставлених в п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 03.03.2015 р. питань.
Ухвалою суду від 25.03.2015 р. було частково задоволено клопотання Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку проведення призначеної судової фінансово-кредитної експертизи по справі №921/1425/14-г/8 та погоджено строк її проведення - не більше тридцяти календарних днів понад встановлений законом строк.
26.06.2015 р. Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №921/1425/14-г/8 повернуто на адресу господарського суду Тернопільської області у відповідності до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, в редакції від 26.12.2012 р. № 1950/5 (далі - Інструкція), у зв'язку із неоплатою відповідачем вартості експертизи.
Розпорядженням Голови господарського суду Тернопільської області від 01.07.2015 р., у відповідності до ст.46 ГПК України, п. 2.3.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 р. №25 та Протоколу зборів суддів господарського суду Тернопільської області №8 від 28.12.2010р., для розгляду справи №921/1425/14-г/8 призначено судову колегію у складі трьох суддів. За допомогою автоматизованої системи документообігу господарського суду Тернопільської області для розгляду даної справи визначено склад колегії: головуючий суддя Гирила І.М., судді Стадник М.С. та Андрушків Г.З.
Ухвалами суду від 01.07.2015 р. справу №921/1425/14-г/8 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Гирила І.М., суддя Андрушків Г.З., суддя Стадник М.С., провадження у справі №921/1425/14-г/8 поновлено та призначено судове засідання на 12:00 год. 10.07.2015 р., яке, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:00 год. 19.08.2015 р., з викладених у відповідній ухвалі суду підстав.
Поряд із цим, 17.08.2015 р. на адресу суду надійшла заява позивача за №30-4/1050 від 12.08.2015 р. про уточнення прохальної частини позовних вимог, викладених у заявах від 25.11.2014 р. за №30-5/1092 та від 06.02.2015 р. за №30-4/176. Зокрема, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості ПАТ "УкрСиббанк" в загальній сумі 4 681 580 грн 33 коп., що виникла на підставі Генерального договору №11246536000 від 05.11.2007 р. та додаткових угод до нього, у т.ч.:
3 154 959,07 грн по додатковій угоді № 11246588000 до Генерального договору від 05.11.2007 року,з яких:
- 1 332 346,19 грн - заборгованість за кредитом;
- 1 503 207,91 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом;
- 151 486,15 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 167 918,82 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом;
1 521 621,26 грн по додатковій угоді № 11246570000 до Генерального договору від 05.11.2007 року, з яких:
- 621 218,96 грн - заборгованість за кредитом;
- 746 709,55 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом;
- 70 507,48 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 83 185,27 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, а також 5 000 грн - неустойка, згідно п. 4.5 Генерального договору, звернути стягнення на нежитлову будівлю, готель загальною площею 1 055,80 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Кременець, Тернопільська область, реєстраційний номер майна - 242637768, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Остап-Т" (47003, Тернопільська область, Кременецький район, м. Кременець, вул. Шевченка, 36) шляхом проведення торгів (аукціону) за початковою ціною, визначеною сторонами в п. 1.2 розділу 1 договору іпотеки від 10.03.2009 р. за реєстровим №591 у розмірі 3 424 880,00 грн.
Заява обґрунтована приписами ЦК України (глава 49), Закону України "Про іпотеку" (ст. ст. 38, 39), Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", позицією Верховного суду України, викладеною у листі від 01.02.2015 р. щодо аналізу судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна тощо.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 19.08.2015 р., у зв'язку із необхідністю внесення змін до складу колегії суддів по розгляду справи №921/1425/14-г/8 (відпустка судді Стадник М.С.), було призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого визначено склад колегії: головуючий суддя Гирила І.М., судді Андрушків Г.З. та Хома С.О.
Ухвалою суду від 19.08.2015 р. справу №921/1425/14-г/8 та заяву позивача за №30-4/1050 від 12.08.2015 р. прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Гирила І.М., суддя Андрушків Г.З., суддя Хома С.О.; розгляд справи призначено на 11:00 год. 28.08.2015 р. В судових засіданнях 28.08.2015 р. та 23.09.2015 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 11:00 год. 23.09.2015 р. та, відповідно, на 12:00 год. 01.10.2015 р., з викладених у них підстав.
Ухвалами господарського суду Тернопільської області від 01.10.2015 р. у справі №921/1425/14-г/8 було призначено судову будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4, та, відповідно, зупинено провадження у даній справі.
02.10.2015 р., згідно супровідного листа №1519/15, матеріали справи №921/1425/14-г/8, в порядку п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, направлено до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи та дачі висновку, згідно поставлених в п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 01.10.2015 р. питань.
Ухвалою суду від 07.12.2015 р. провадження у справі №921/1425/14-г/8 поновлено та задоволено клопотання судового експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Переймибіди В.М. за № 514/15-22 від 03.12.2015р. (вх. №25498) про забезпечення безперешкодного доступу до натурного обстеження об'єкту дослідження та належних умов праці.
Ухвалою суду від 07.12.2015 р., відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 79 ГПК України, провадження по справі № 921/1425/14-г/8 зупинено до надання висновків судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
23 грудня 2015 р. Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно супровідного листа за вих. №514/15-22 від 18.12.2015 р. (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №26727), матеріали судової справи №921/1425/14-г/8, із долученням висновку експерта №514/15-22 від 17.12.2015 р., повернуто на адресу господарського суду Тернопільської області.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 28.12.2015 р., у зв'язку із необхідністю внесення змін до складу колегії суддів по розгляду справи №921/1425/14-г/8 (відпустка судді Андрушків Г.З.), було призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого визначено склад колегії: головуючий суддя Гирила І.М., судді Хома С.О. та Стадник М.С.
Ухвалою суду від 28.12.2015 р. справу №921/1425/14-г/8 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Гирила І.М., суддя Хома С.О., суддя Стадник М.С.; в порядку ст. 79 ГПК України, провадження у справі №921/1425/14-г/8 поновлено та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09:30 год. 20.01.2016 р., яке, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 14:30 год. 08.02.2016 р., на 10:00 год. 24.02.2016 р. та, відповідно, на 15:30 год. 14.03.2016 р., з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.
В порядку ч. 3 ст. 69 ПК України, за клопотанням позивача, строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів, про що судом винесено відповідну ухвалу від 24.02.2016 р.
Повноважний представник позивача в судове засідання 14.03.2016 р. не прибув, витребовуваних ухвалою суду від 24.02.2016 р. документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Поряд із цим, звернувся до суду з письмовим клопотанням за вих. №1001 від 14.03.2016 р. (вх. № 6797) про відкладення розгляду справи, в порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
Відповідач у відзиві на позов б/н від 20.02.2015 р. (вх. № 6574 від 20.02.2015 р.), підтриманому його повноважним представником у попередніх судових засіданнях, стверджував, що Іпотечний договір, підписаний від імені ТОВ "Остап-Т", суперечить нормам цивільного законодавства, вчинений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, при укладенні Іпотечного договору від 10.03.2009 р. порушено вимогу ст. 207 ЦК України, останній не є таким, що вчинений у письмовій формі, а отже не відповідає вимогам ч. 4 ст. 203 ЦК України та, відповідно, є нікчемним в силу положень ч. 2 ст. 547 ЦК України. Окрім того, зазначав, що предметом Іпотечного договору є предмет договору, визначений у Генеральному договорі про надання кредитних послуг №11246536000 від 05.11.2007 р. та Додатковій угоді №1 від 10.03.2009 р. Додаткові угоди №11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 р. та, відповідно, визначені ними умови не є предметом Договору іпотеки від 10.03.2009 р. Також, не погоджувався із визначеною позивачем та заявленою до стягнення сумою боргу, з огляду на те, що Угодами, на які в обґрунтування своїх позовних вимог посилається позивач, застосування відсоткової ставки на рівні 30% та 20% не передбачено.
Поряд із цим, в судовому засіданні 14.03.2016 р. повноважний представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити з викладених у додаткових запереченнях до позову б/н від 08.02.2016 р. (вх. №4829) підстав. Стверджує, що 05.12.2014 р. господарським судом Тернопільської області по справі №921/1189/14-г/10 винесено постанову, відповідно до якої боржника за Генеральним договором №11246536000 - ТОВ СМТП "МТЦ" Лтд (код ЄДРПОУ 14033032, м. Тернопіль, вул. С. Бандери, 2) визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру. 03.11.2015 р. у даній справі суд виніс ухвалу, згідно якої, зокрема, вимоги кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" до боржника в сумі 4 681 580,33 грн визнано погашеними, а ТОВ СМТП "МТЦ" Лтд (код ЄДРПОУ 14033032, м. Тернопіль, вул. С. Бандери, 2) ліквідовано як юридичну особу. Зазначає, що згідно долученого ним до матеріалів справи витягу з ЄДРЮОФОП за №21431302 від 17.11.2015 р. Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції 12.11.2015 р. проведено реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю СМТП "МТЦ" Лтд, у зв'язку з визнанням її банкрутом. Враховуючи наведене, на підставі ч. 1 ст. 609 ЦК України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", вважає, що припинення юридичної особи - ТОВ "СМТП "МТЦ" Лтд", у зв'язку із визнанням її банкрутом, є підставою для припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припинилось. Просить суд в задоволенні позову відмовити. Поряд із цим, наполягає на вирішенні спору по суті у даному судовому засіданні, за наявними у справі документами. Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи вважає безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Повноважний представник третьої особи в судове засідання 14.03.2016 р. не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Поряд із цим, у письмових запереченнях на позов, підтриманих ним в судовому засіданні 20.02.2015 р., вказував, що загальний розмір заявлених до стягнення Банком (позивачем у даній справі) вимог не відповідає дійсності. Стверджував, що 05.11.2007 р. між ТзОВ Спільне медико-технічне підприємство "МТЦ" Лтд та позивачем у справі було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №11246536000 з сумою кредитного ліміту, що дорівнює 2 370 000 грн. На підставі п. 1.1 Генерального договору були укладені додаткові угоди №11246588000 від 05.11.2007 р. та №11246570000 від 05.11.2007 р., за умовами яких Товариство отримало кредит в сумі 1 596 964,25 грн під 13,5% річних з датою остаточного погашення - 04.11.2014 р. та кредит в сумі 773 035,75 грн під 15% річних з датою остаточного погашення - до 04.11.2014р. П. 3.1 Додаткової угоди №11246588000 передбачено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування встановлюється процентна ставка в розмірі 13,5% річних. П. 3.2 цієї угоди визначено, що за користування кредитними коштами понад встановлений додатковою угодою строк процентна ставка встановлюється в розмірі 15% річних. П. п. 3.1-3.2 Додаткової угоди №11246570000 визначено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування встановлюється процентна ставка в розмірі 15% річних, за користування кредитними коштами понад встановлений додатковою угодою строк процентна ставка встановлюється в розмірі 16,5% річних. Поряд із цим, р. 5 Генерального договору про надання кредитних послуг №11246536000 визначено порядок зміни процентної ставки та чітко передбачено обставини, при настанні яких допускається збільшення останньої (пп. 5.2.1-5.2.2). Відтак, за твердженням третьої особи, станом на 22.02.2008 р. жодної із передбачених пп. 5.2.1-5.2.2 п. 5.2 р. 5 Генерального договору обставин не було, Банком остання збільшена безпідставно в односторонньому порядку. Листи від 22.02.2008 р. за № 206483 та за № 206484, в яких вказано, що Банк з 12.03.2008 р. запровадив нову систему нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу Позичальник не отримував. Просив суд звернути увагу на те, що п. 7.5 Генерального договору про надання кредитних послуг визначено, що будь-які зміни до нього оформляються на підставі додаткових угод, підписаних уповноваженими представниками сторін. Банк був зобов'язаний дотримуватись такого порядку при зміні процентної ставки у випадках, які не передбачені п. 5.2.1 Генерального договору. Проте, між сторонами Кредитного договору додаткові угоди про збільшення процентної ставки не укладались.
В абз. 2 п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, з наступними змінами та доповненнями, зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).
Беручи до уваги наведене вище, зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України; встановлений ст. 69 ГПК України строк розгляду спору, з врахуванням ухвали суду від 24.02.2016 р., закінчується 15.03.2016 р., наявних у справі доказів є достатньо для вирішення спору по суті, клопотання представника позивача за №1001 від 14.03.2016 р. (вх. №6797) суд відхиляє та розглядає справу без участі представника позивача та третьої особи, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
05.11.2007 року між ВАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", як Банком, з однієї сторони, та Спільним Медико-Технічним підприємством "МТЦ" Лтд, як Позичальником, з другої сторони, було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 11246536000 (надалі - Генеральний договір), за умовами якого (п. 1.1 р. 1) Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому Договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 2 370 000,00 грн (далі - ліміт Договору), у порядку і на умовах, зазначених в цьому Договорі. Вказана сума ліміту Договору дорівнює еквіваленту 2 370 000,00 по курсу НБУ на день укладення цього Договору. Зобов'язання Банку з надання кредитних послуг за цим Договором - відкличні.
При цьому, абз. 2 п. 1.1. р. 1 Генерального договору передбачено, що умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього Договору оформлюється Додатковою угодою до цього Договору у формі окремої Індивідуальної угоди (надалі по тексту - Індивідуальна угода), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Базовою валютою по даному Договору є Українська гривня (UAH). Протягом строку дії цього Договору, загальна сума ліміту договору може бути змінена (збільшена/зменшена). Всі зміни до цього Договору оформляються відповідними додатковими угодами. У разі збільшення ліміту кредитування в рамках цього Договору щодо переоцінки Предмету іпотеки та/або надання додаткового забезпечення (іпотеки), укладається додаткова угода до договору (ів) іпотеки.
Загальна сума наданих кредитних послуг розраховується шляхом складання сум наданих кредитних послуг за всіма діючими індивідуальними угодами в кожній з валют даного Договору, помножених на курс гривні Національного Банку України до такої валюти, поділених на курс гривні Національного Банку України до базової валюти на день укладення Індивідуальної угоди на надання кредитної послуги.
Загальна сума наданих кредитних послуг за всіма Індивідуальними угодами не може перевищувати встановленого цим пунктом обмеження Договору незалежно від виду валюти наданих кредитних послуг.
Позичальник має право отримати кредитні кошти у вигляді одного траншу або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати розміру суми кредиту, визначеного у відповідній Індивідуальній угоді, для чого Позичальник надає до Банку письмову заяву (за формою згідно вимог Банку, що наведена у додатку №1 до цього Договору), в якій зазначає бажану суму траншу (в межах загальної суми кредиту) та бажану дату його отримання. Така заява Позичальника, укладена та надана згідно умов цього Договору, є підставою для видачі Банком траншу Позичальнику.
Згідно п. 1.2 р. 1 Генерального договору, надання кредитних послуг здійснюється відповідно до термінів, передбачених Індивідуальними угодами, та не раніше 05 листопада 2007 року.
Позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі суми використаного ліміту за даним Договором в термін, не пізніше 04 листопада 2014 р., і виконати всі зобов'язання, передбачені Індивідуальними угодами в терміни встановлені Індивідуальними угодами, але в будь-якому випадку терміни виконання зобов'язань Позичальника по Індивідуальним угодам не повинні перевищувати термін, передбачений цим пунктом Договору якщо тільки не застосовується інший термін виконання зобов'язань, встановлений цим Договором та/або згідно умов відповідної угоди Сторін (пп. 1.2.1 п. 1.2 р. 1 Генерального договору).
Відповідно до п. 1.3 р. 1 Генерального договору, за надання кредитних послуг Позичальник сплачує Банку плату за кредитні послуги. При наданні кожної кредитної послуги плата за таку кредитну послугу визначається в відповідних Індивідуальних угодах, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Розмір ставки за користування кредитними коштами понад встановлений відповідною Індивідуальною угодою строк застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Індивідуальною угодою. Нарахування та облік таких процентів Банком здійснюється відповідно до умов цього Договору, відповідно до Індивідуальної угоди та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів НБУ.
Сторони домовились, що за умовами відповідної Індивідуальної угоди може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених цим Договором (пп. 1.3.1, 1.3.2 р. 1 Генерального договору).
Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 р. 3, пп. 3.4.1, 3.4.2 п. 3.4 р. 3 Генерального договору, Банк зобов'язується належним чином виконувати свої зобов'язання за цим Договором. Позичальник зобов'язується дотримуватись цільового використання кредитних коштів за цілями зазначеними в Індивідуальних угодах. В строк, визначений цим Договором та окремими Індивідуальними угодами, виконати свої зобов'язання по своєчасному поверненню заборгованості Позичальника перед Банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги відповідно до умов цього Договору та Індивідуальних угод, що є невід'ємною частиною цього Договору.
П. 4.1 р. 4 Генерального договору сторони передбачили відповідальність Позичальника за порушення термінів виконання зобов'язань по погашенню будь-яких своїх грошових зобов'язань у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Окрім того, п. 4.5 р. 4 Генерального договору визначено обов'язок Позичальника сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі і за порушення термінів виконання зобов'язань) встановлених цим Договором в розмірі 5 000 грн.
Згідно п. 7.6 р. 7 Генерального договору, строк дії даного Договору встановлюється з дня укладення цього Договору і до 04 листопада 2014 р., але у будь-якому випадку - до повного погашення суми грошових зобов'язань за цим Договором та окремими Індивідуальними угодами.
05.11.2007 р. між сторонам Генерального договору було укладено Додаткову угоду №11246588000 (надалі - Додаткова угода №1), згідно якої Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в національній валюті, гривня України в розмірі 1 596 964 грн. 25 коп.
У відповідності до п. п. 3.1 - 3.2 р. 3 Додаткової угоди №1, за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування за цією Додатковою угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 13,5% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов Генерального договору. За користування кредитними коштами понад встановлений Додатковою угодою строк процентна ставка встановлюється у розмірі 15% річних.
Також, 05.11.2007 р. між сторонам Генерального договору було укладено Додаткову угоду №11246570000 (надалі - Додаткова угода №2), згідно якої Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в національній валюті, гривня України в розмірі 773 035 грн 75 коп.
За використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування за цією Додатковою угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 15% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов Генерального договору. За користування кредитними коштами понад встановлений Додатковою угодою строк процентна ставка встановлюється у розмірі 16,5% річних (п. п. 3.1, 3.2 р. 3 Додаткової угоди №2).
Згідно п. п. 2.1- 2.2 р. 2 наведених вище Додаткових угод №1 та №2, надання кредиту здійснюється у наступний термін - 05.11.2007р. Позичальник зобов'язаний повернути кредиту у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до даної Додаткової угоди (якщо Сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток № 1 до Додаткової угоди), але в будь-якому випадку не пізніше 04 листопада 2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цієї Додаткової угоди та/або згідно умов відповідної угоди Сторін. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафи та інші грошові платежі згідно умов Генерального договору та цієї Додаткової угоди на рахунок банку.
У відповідності до додаткових угод № 1 та № 2 від 05.11.2007 року між сторонами підписувалися графіки погашення кредиту, зокрема, щодо дат і сум щомісячних платежів по кожному траншу окремо, які, відповідно, є Додатками до Додаткових угод №1 та №2 (Індивідуальних угод).
П. п. 6, 8 Додаткових угод №1 та №2 визначено, що останні набирають чинності з дати підписання Сторонами та припиняють свою дію до повного погашення суми грошових зобов'язань за цією Додатковою угодою. Додаткова угода є невід'ємною частиною Генерального договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та третьою особою у справі виникли зобов'язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 345 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Ст. 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах (ч. 3 ст. 346 ГК України).
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Предметом судового розгляду у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, готель загальною площею 1055,80 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Кременець, Тернопільська область, реєстраційний номер майна - 242637768, який належить ТзОВ "Остап-Т" (Поручителю/відповідачу у справі) в рахунок погашення заборгованості Позичальника (третьої особи у справі - ТзОВ СМТП "МТЦ" Лтд) перед Банком за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11246536000 та Додатковими угодами до нього №11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 р. в загальній сумі 4 681 580 грн 33 коп. станом на 20.11.2014 р.
Підставою позовних вимог позивач визначає неналежне виконання Позичальником (третьою особою) - ТзОВ СМТП "МТЦ" Лтд зобов'язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11246536000 та Додаткових угод до нього №11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 р.
Пп. 4.4.4 п. 4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" №1 від 24.11.2014 р. зазначено, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.
Невиконання зазначеної передумови відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку" є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Як вже зазначалось вище, зважаючи на заперечення відповідача та третьої особи щодо правомірності визначеної позивачем суми заборгованості Позичальника за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11246536000 та Додатковими угодами до нього №11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 р. до нього, беручи до ваги те, що в ході судового розгляду позивачем здійснено корегування визначених у позові сум, з метою забезпечення об'єктивного розгляду спору та встановлення факту правомірності наданих Банком розрахунків заборгованості та його складових, станом на 20.11.2014 р., ухвалою суду від 03.03.2015 р. у даній справі було призначено судову фінансово-кредитну експертизу. Однак, експертиза не була проведена та 26.06.2015 р. експертною установою матеріали судової справи були повернуті на адресу господарського суду без виконання, у зв'язку із неоплатою вартості останньої відповідачем.
Поряд із цим, в судовому засіданні встановлено, що факт наявності у Позичальника - ТзОВ СМТП "МТЦ" Лтд (третьої особи у даній справі) станом на 20.11.2014 р. заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11246536000 та Додатковими угодами до нього №11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 р. в загальній сумі 4 681 580,33 грн, з яких:
заборгованість по додатковій угоді № 11246570000 від 05.11.2007 року - 1 521 621,26 грн, в т.ч.:
- 621 218,96 грн - заборгованість за кредитом;
- 746 709,55 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом;
- 70 507,48 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 83 185,27 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків;
заборгованість по додатковій угоді № 11246588000 від 05.11.2007 року - 3 154 959,07 грн, в т.ч.:
- 1 332 346,19 грн - заборгованість за кредитом;
- 1 503 207,91 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом;
- 151 486,15 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 167 918,82 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом, а також, неустойка - 5 000,00 грн, встановлено господарським судом у справі №921/1189/14-г/10 про банкрутство ТзОВ СМТП "МТЦ" Лтд.
Зокрема, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03 березня 2015 року ПАТ "Укрсиббанк" (позивача у даній справі) визнано кредитором у справі № 921/1189/14-г/10 відносно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" ЛТД, м. Тернопіль на суму 4 681 580,33 грн та ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.03.2015 р. включено в реєстр вимог кредиторів у даній справі.
Ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення.
Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом ( ч. 1 ст. 93 ГПК України).
Згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що ухвали господарського суду Тернопільської області від 03.03.2015 р. та від 09.03.2015 р. у справі №921/1189/14-г/10 не були оскаржені у встановленому законом порядку, а отже набрали законної сили 03.03.2015 р. та, відповідно, 09.03.2015 р.
Окрім того, судом встановлено, що правомірність дій ПАТ "УкрСиббанк" щодо підвищення та застосування процентної ставки за користування кредитними коштами понад встановлений додатковими угодами №11246570000 від 05 листопада 2007 р. та №11246588000 від 05.11.2007р. строк була досліджена господарським судом Харківської області у справі №921/183/15-г/5.
Так, рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2015 р. в задоволенні позову ТзОВ Спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" ЛТД про визнання дій Банку щодо підвищення та застосування процентної ставки за користування кредитними коштами понад встановлений додатковими угодами від 05 листопада 2007 р. строк неправомірними відмовлено.
В силу приписів ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Згідно розміщеної на офіційному загальнодоступному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua інформації, рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015 р. у справі №921/183/15-г/5 набрало законної сили 08.05.2015 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (правова позиція викладена у абз. 1,3 п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " №18 від 26.12.2011 р., з наступними змінами та доповненнями).
Зважаючи на те, що підставою позовних вимог у даній справі є неналежне виконання Позичальником (третьою особою у справі) взятих на себе визначених умовами Генерального договору про надання кредитних послуг №11246536000 та Додаткових угод до нього №11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 р. зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за визначений позивачем у справі №921/1189/14-г/10 період; ухвалами господарського суду Тернопільської області від 03.03.2015 р. та від 09.03.2015 р. встановлено розмір заборгованості останнього за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11246536000 та Додатковими угодами до нього №11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 р. станом на 20.11.2014 р., ухвали суду набрали законної сили, суд прийшов до висновку, що оскільки станом на день розгляду спору в суді загальний розмір вимог кредитора (позивача у справі) є встановленим, факт невиконання основного зобов'язання Позичальником та загального розміру вимог кредитора (позивача) не потребує додаткового дослідження при розгляді позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, суд визнає правомірними твердження позивача про існування у Позичальника (третьої особи у справі) станом на 20.11.2014 р. заборгованості в загальній сумі 4 681 580,33 грн, з яких:
заборгованість по додатковій угоді № 11246570000 від 05.11.2007 року - 1 521 621,26 грн, в т.ч.:
- 621 218,96 грн - заборгованість за кредитом;
- 746 709,55 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом;
- 70 507,48 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 83 185,27 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків;
заборгованість по додатковій угоді № 11246588000 від 05.11.2007 року - 3 154 959,07 грн, в т.ч.:
- 1 332 346,19 грн - заборгованість за кредитом;
- 1 503 207,91 грн - заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом;
- 151 486,15 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 167 918,82 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом, а також неустойка - 5 000,00 грн.
П. 2.1 Генерального договору, в редакції Додаткових угод №1 від 10.03.2009 р. та №2 від 10.04.2009 р. до Генерального договору, визначено, що у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим Договором і зобов'язань за Індивідуальними угодами, які є його невід'ємною частиною в день укладення цього Договору Банком буде прийнята іпотека нерухомості, а саме: комерційна нерухомість площею 1 055,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Кременець, вул. Шевченка, 36 та є власністю Іпотекодавця ТзОВ "Остап-Т", заставною вартістю 3 424 880 грн.
В судовому засіданні встановлено, що 10 березня 2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсиббанк" (докази правонаступництва в матеріалах справи), як Іпотекодержателем, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Остап-Т", як Іпотекодавцем, з другої сторони, було укладено Іпотечний договір (нерухомого майна), надалі - Іпотечний договір.
Відповідно до визначених у Преамбулі даного Іпотечного договору термінів, Кредитним договором є Генеральний договір про надання кредитних послуг №11246536000 від 05 листопада 2007 р., та Додаткова угода №1 від 10 березня 2009 року до Генерального договору про надання кредитних послуг №11246536000 від 05 листопада 2007 р.
Основне зобов'язання - зобов'язання боржника - Спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" Лтд, за кредитним договором, який укладено із Іпотекодержателем, за яким Боржник має грошові зобов'язання перед Іпотекодержателем в розмірі 2 370 000 грн, з терміном повернення не пізніше 04 листопада 2014 р., зі сплатою відсотків згідно кредитного договору, та виконання якого в повному обсязі забезпечується іпотекою за цим Договором, нерухоме майно, що є забезпеченням виконання грошових зобов'язань в повному обсязі Боржника за основним зобов'язанням.
За умовами укладеного між сторонами у справі Іпотечного договору (п. 1.1 р. 1), Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки): нежитлова будівля, готель, що знаходиться за адресою: м. Кременець, вулиця Шевченка ¹36 Тернопільської області, та є приватною власністю Іпотекодавця на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Кременецької міської ради 06 серпня 2008 року, право власності на яку зареєстроване в Кременецькому БТІ 06 серпня 2008 року за №314 в книзі №В-2, Реєстраційний номер майна - 24263768. Загальна площа Предмета іпотеки становить 1055,80 кв.м. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,15 га, на яку заключено договір оренди терміном на сорок дев'ять років.
Згідно п. 1.2 р. 1 Іпотечного договору, ринкова вартість Предмету іпотеки, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності, виконаного приватним підприємством "Консалтингова компанія "Капітал" від 18 лютого 2009 року, становить: 3 424 880,00 грн.
Відповідно до п. 1.3 р. 1 Іпотечного договору, Іпотекодавець та Іпотекодерджатель ознайомлені з усіма умовами договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором та/або договорами. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються іпотекою відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору (ів), що обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що іпотекою згідно цього Договору забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаних договору(ів), що обумовлюють основне зобов'язання.
П. 4.1 р. 4 Іпотечного договору сторони погодили право Іпотекодержателя звернути стягнення на Предмет іпотеки, зокрема, у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим Договором.
Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України "Про іпотеку"; з інших, передбачених законодавством України підстав. Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю. Звернення стягнення на Предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України (п. п. 4.2 - 4.5 р. 4 Іпотечного договору).
Згідно п. 6.1 р. 6 Іпотечного договору, останній підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов'язань за договором(и), що обумовлюють основне зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2009 року Іпотечний договір (нерухомого майна) посвідчено приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №591. Окрім того, на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки, приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу накладено заборону на відчуження зазначеної в договорі нежитлової будівлі, готелю, що знаходиться в м. Кременець, вулиця Шевченка ¹36, Тернопільської області, що належить ТЗОВ "Остап-Т", до припинення чи розірвання договору іпотеки. Заборону зареєстровано в реєстрі заборон за №592.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Ч. 3 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, а саме у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ст. 35 Закону "Про іпотеку").
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
П. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2014 р., у зв'язку із неналежним виконанням Умов Додаткових угод до Генерального кредитного договору, Банк звернувся до відповідача з вимогою за вих. №30-5/979 від 29.10.2014 р. про дострокове повернення кредиту та процентів, згідно якої повідомив останнього про факт наявності у позичальника за Кредитним договором станом на 28.10.2014 р. заборгованості, її розмір та просив погасити визначену у вимозі суму заборгованості у добровільному порядку (належним чином засвідчена копія вимоги №30-5/979 від 29.10.2014 р. та доказів її надіслання (фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.10.2014 р. - в матеріалах справи).
Відповідачем дана вимога отримана 30.10.2014 р., проте залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись із даним позовом до суду.
В судовому засіданні встановлено, що заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11246536000 від 05 листопада 2007 р. ні Позичальником, ні Іпотекодавцем в добровільному порядку не сплачена.
Таким чином, у позивача (Банку) виникло право задоволення своїх вимог щодо погашення заборгованості Позичальника (ТзОВ СМТП "МТЦ" Лтд) за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11246536000 від 05.11.2007 р. та Додатковими угодами до нього за №11246588000 та №1124657000 від 05.11.2007 р. за рахунок заставного майна Іпотекодавця (ТзОВ "Остап-Т").
В силу приписів ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Як вже зазначалось вище, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості ПАТ "УкрСиббанк" в загальній сумі 4 681 580 грн 33 коп., що виникла на підставі Генерального договору №11246536000 від 05.11.2007 р. та додаткових угод до нього, згідно п. 4.5 Генерального договору звернути стягнення на нежитлову будівлю, готель загальною площею 1 055,80 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Кременець, Тернопільська область, реєстраційний номер майна - 242637768, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Остап-Т" (47003, Тернопільська область, Кременецький район, м. Кременець, вул. Шевченка, 36) шляхом проведення торгів (аукціону) за початковою ціною, визначеною сторонами в п. 1.2 розділу 1 договору іпотеки від 10.03.2009 р. за реєстровим №591 у розмірі 3 424 880,00 грн, з врахуванням прийнятої судом заяви позивача за №30-4/1050 від 12.08.2015 р.
Відповідач, не погоджуючись із вартістю предмета іпотеки, визначеною сторонами у договорі, з метою визначення початкової ціни предмета іпотеки, звернувся до суду із письмовим клопотанням б/н від 23.09.2015 р. (вх. №20357) про призначення у справі судової експертизи.
Вирішуючи питання щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки, суди повинні виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі - відповідно до ч. 6 ст.5 Закону № 898-ІV вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10, статтей 11 та 60 ЦПК довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону № 898-ІV іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності (правова позиція викладена Верховним судом України у листі від 01.02.2015 р. "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна"). Аналогічну правову позицію викладено і у Постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" №1 від 24.11.2014 р.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки, в силу приписів ст. 38 та ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у випадку задоволення позовних вимог про звернення стягнення на заставне майно у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки, що визначена позивачем у позові вартість іпотечного майна відповідачем оспорювалась, враховуючи правову позицію ВСУ, ухвалою суду від 01.10.2015 р., з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду спору та встановлення дійсної вартості заставного майна, було призначено судову будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу.
Згідно висновку експерта за результатами проведеної оціночно-будівельної експертизи №514/15-22 від 17.12.2015 р. встановлено, що дійсна (ринкова) вартість об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі, готелю загальною площею 1 055,80 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Кременець, Тернопільська область, реєстраційний номер майна - 242637768, яка належить на праві власності ТзОВ "Остап -Т", станом на час проведення експертизи, визначена порівняльним підходом (з заокругленням) становить 4 376 300 грн.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу положень ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За ч. 2 ст. 7 Закону №898-ІV у разі, якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Правовий аналіз зазначеної вище норми Закону свідчить про те, що іпотечний договір, за умовами якого забезпечуються вимоги банку за генеральним договором про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, яким визначено загальні принципи й порядок проведення банківських операцій щодо позичальника, ліміт і строк здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, максимальний розмір процентів за користування кредитними коштами та передбачено укладання в межах цього генерального договору конкретних договорів із визначенням умов кожної з операцій, з урахуванням того, що сторонами на виконання умов генерального договору були укладені конкретні кредитні договори, які є невід'ємною частиною такого генерального договору, не суперечить положенням закону (правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду України, зокрема, постанова від 15 листопада 2010 р. у справі № 3-7гс10; постанова від 15 листопада 2010 р. у справі №3-8гс10).
Таким чином, зважаючи на те, що умовами укладеного між сторонами у справі Іпотечного договору передбачено, що він є забезпеченням виконання зобов'язань за Кредитним договором - Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11246536000, умовами останнього визначено загальні принципи й порядок проведення банківських операцій щодо позичальника, ліміт і строк здійснення кредитування, розмір процентів за користування кредитними коштами та передбачено, що "умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього Договору оформлюється Додатковою угодою до цього Договору у формі окремої Індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього Договору", зважаючи на те, що Індивідуальні угоди №11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 року були укладені на виконання та у відповідності до умов Генерального договору, твердження представника відповідача про те, що Додаткові угоди №11246570000 та №11246588000 від 05.11.2007 р. та, відповідно, визначені ними умови не є предметом Договору іпотеки від 10.03.2009 р., на думку суду, є безпідставними.
Окрім того, судом встановлено, що в провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №14/30/5022-702/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласний центр сервісного обслуговування "Теркон", до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап - Т", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "УкрСиббанк", в особі Тернопільського управління Західного регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк", про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників від 12.03.2009р.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.08.2011 р. у справі №14/30/5022-702/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 р., встановлено, що зборами учасників ТОВ "Остап-Т" розглянуто клопотання СМТП "МТЦ" Лтд про можливість виступити майновим поручителем за кредитним договором №1124536000 та прийнято рішення про надання в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" приміщення ТОВ "Остап-Т", що належить Товариству на праві власності (свідоцтво серія САВ ¹389300) та знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Кременець, вул. Шевченка, 36. Підписання договору іпотеки доручено учаснику ТОВ "Остап-Т" ОСОБА_4 Рішення зборів учасників ТОВ "Остап-Т" оформлено протоколом №19 від 12.03.2009 р., який підписаний усіма учасниками без зауважень та заперечень. У загальних зборах від 12.03.2009 р. взяли участь всі учасники ТОВ "Остап-Т", які в сукупності володіють 100% статутного капіталу товариства. Поряд із цим, судом встановлено, що рішення зборів про уповноваження ОСОБА_4 підписати від імені ТОВ "Остап-Т" договір є логічним та правомірним наслідком рішення зборів про надання майна в іпотеку.
За даних обставин, доводи відповідача про те, що при укладені Іпотечного договору від 10.03.2009 р. порушено вимогу ст. 207 ЦК України, останній не є таким, що вчинений у письмовій формі, а отже не відповідає вимогам ч. 4 ст. 203 ЦК України та, відповідно, є нікчемним в силу положень ч. 2 ст. 547 ЦК України, судом до уваги не беруться.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, в провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №921/1189/14-г/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" Лтд, проспект С. Бандери, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14033032 (третя особа у даній справі), порушена за заявою останнього, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема:
- ухвалою господарського суду від 20.11.2014 р. порушено провадження у справі № 921/1189/14-г/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" Лтд (третьої особи у даній справі);
- ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.03.2015 р. ПАТ "Укрсиббанк" (позивача у даній справі) визнано кредитором у справі № 921/1189/14-г/10 відносно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю спільного медико-технічного підприємства "МТЦ" Лтд, м. Тернопіль, на суму 4 681 580,33 грн;
- ухвалою суду від 09.03.2015 р. затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого, зокрема, включено ПАТ "Укрсиббанк" з вимогами в загальній сумі 4 681 580,33 грн;
- ухвалою суду від 03.11.2015 р. у справі № 921/1189/14-г/10 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю спільне медико-технічне підприємство "МТЦ" Лтд, м. Тернопіль, проспект С. Бандери, 2, код ЄДРПОУ 14033032, як юридичну особу.
12.11.2015 року Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції проведено реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю СМТП "МТЦ" Лтд, у зв'язку із визнанням її банкрутом, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №21431302 від 17.11.2015 р. та Спеціальним витягом з ЄДРЮО ФОП та ГФ сформованим за електронним запитом суду №21773201 від 14.03.2016 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
За приписами ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 202 ГК України).
Поряд із цим, ч. 1 ст. 609 ЦК України, ч. 3 ст. 205 ГК України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що перед Банком (позивачем у справі) зобов'язання Позичальника - СМТП "МТЦ" Лтд (третьої особи у даній справі) за Генеральним договором №11246536000 від 05.11.2007 р. та додатковими угодами до нього №11246588000 та №1124657000 від 05.11.2007 р. в загальній сумі 4 681 580 грн 33 коп. припинилося з 12.11.2015 р., у зв'язку з припиненням юридичної особи.
Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (п.1 ч. 1 ст. 593 ЦК України).
В силу приписів ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Системний аналіз правових норм, що регулюють відносини застави та іпотеки, дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим.
Таким чином, виходячи з однорідної юридичної природи застави та іпотеки, як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як застава, так і іпотека припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). Зважаючи на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.
За таких обставин, станом на день проведення судового засідання підстави для задоволення позовних вимог Банку та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Позичальника - ТзОВ СМТП "МТЦ" Лтд за Генеральним договором №11246536000 від 05.11.2007 р. та додатковими угодами до нього №11246588000 та №1124657000 від 05.11.2007 р. в загальній сумі 4 681 580 грн 33 коп. відсутні.
Зважаючи на наведене вище, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом враховано, що аналогічна правова позиція, зокрема щодо припинення іпотеки у зв'язку із ліквідацією Позичальника та припиненням основного зобов'язання під час розгляду спору про звернення стягнення на заставне майно, викладена і у постанові Верховного суду України від 11.09.2013 р. по справі №6-52цс13.
Статтею 111-28 ГПК України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Поряд із цим, суд вважає за доцільне зазначити, що у випадку скасування апеляційною чи касаційною інстанцією ухвали господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015 р. у справі №921/1189/14-г/10 та, відповідно, внесення державним реєстратором до ЄДР відомостей про скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором на підставі наведеного вище судового рішення, позивач не позбавлений права звернутись до суду, в порядку ст. ст. 112-113 ГПК України, із заявою про перегляд рішення суду у справі №921/1425/14-г/8 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 73 080 грн та витрати за проведення судової оціночно-будівельної експертизи в сумі 4 915,20 грн відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 69, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
3. Сторони та третя особа вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 21.03.2016 р.
Головуючий суддя І.М. Гирила
Суддя С.О. Хома
Суддя М.С. Стадник