ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 березня 2016 року м. Київ справа № 826/23534/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс»
до Державної фіскальної служби України,
Харківської митниці ДФС,
Директора Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної фіскальної служби України ОСОБА_1
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс» (далі - ТОВ «Євро-Диліжанс», позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-1), Харківської митниці ДФС (далі - відповідач-2), Директора Департаменту організації митного контролю та оформлення Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 (далі - Директора Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України ОСОБА_1, відповідач-3) про:
- визнання протиправним і скасування наказу Харківської митниці ДФС № 162 від 17 квітня 2015 року «Про проведення інвентаризації товарів у приміщеннях магазину безмитної торгівлі ТОВ «Євро-Диліжанс»;
- визнання протиправною і скасування відмови ДФС України у задоволенні скарги ТОВ «Євро-Диліжанс» № 160 від 24 червня 2015 року, яка викладена у листі № 15962/6/99-99-24-01-01-15 від 29 липня 2015 року;
- визнання протиправними дій директора Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України ОСОБА_1 щодо відмови у задоволенні скарги ТОВ «Євро-Диліжанс» № 160 від 24 червня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваного наказу «Про проведення інвентаризації товарів у приміщеннях магазину безмитної торгівлі ТОВ «Євро-Диліжанс» з огляду на відсутність підстав на проведення такої інвентаризації та невірним, на думку позивача, обранням митницею форми митного контролю.
Окрім цього, позивач вважає протиправним лист ДФС України від 29 липня 2015 року № 15952/6/99-99-24-01-01-15 за результатами розгляду скарги позивача на зазначений наказ, оскільки він підписаний не уповноваженою особою, а саме директором Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України ОСОБА_1
Під час розгляду справи представник позивач позовні вимоги повністю підтримав та просили їх задовольнити.
ДФС України та Харківська митниця ДФС, в своїх запереченнях просили суд в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Євро-Диліжанс» повністю відмовити, оскільки оскаржуване рішення Харківської митниці ДФС щодо проведення інвентаризації товарів у приміщеннях магазину безмитної торгівлі позивача прийнято в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України.
В судовому засіданні представник відповідача-1 та відповідача-3 заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання представник відповідача-2 не з'явився, причину не явки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не надав.
Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-2, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Харківською митницею ДФС було видано наказ № 162 від 17 квітня 2015 року «Про проведення інвентаризації товарів у приміщеннях магазину безмитної торгівлі ТОВ «Євро-Диліжанс», згідно п. 2 якого, комісії по інвентаризації МБТ ТОВ «Євро-Диліжанс» доручено провести інвентаризацію в термін з 20 квітня 2015 року по 24 квітня 2015 року, за результатами якої скласти відповідний акт.
24 червня 2015 року позивач звернувся до ДФС України із скаргою (вих. № 160) на наказ Харківської митниці ДФС № 162 від 13 квітня 2015 року, якою просив скасувати оскаржуваний наказ та притягнути до відповідальності посадових осіб Харківської митниці ДФС, винних у порушенні положень чинного законодавства з питань митної справи та прав і законних інтересів ТОВ «Євро-Диліжанс».
ДФС України своїм листом від 29 липня 2015 року № 15952/6/99-99-24-01-01-15 відмовила у задоволенні скарги ТОВ «Євро-Диліжанс» та повідомила про те, що рішення щодо проведення інвентаризації МБТ ТОВ «Євро-Диліжанс» було прийнято керівником Харківської митниці ДФС обґрунтовано та у межах і спосіб, передбачений законодавством України з питань державної митної справи. Доводи, наведені у скарзі, є недостатньо обґрунтованими для притягнення посадових осіб Харківської митниці ДФС до відповідальності.
Незгода із прийнятим Харківською митницею ДФС наказом щодо проведення інвентаризації та відмова ДФС України у задоволені скарги щодо скасування цього наказу обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «Євро-Диліжанс», виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені чинними на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 34-1 ч.1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів (ч.1 статті 546 МК України).
Відповідно до п. 11 ч. 2 статті 544 МК України, здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують такі основні завдання, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, надання дозволів на здійснення зазначених видів діяльності; видача сертифікатів уповноваженого економічного оператора;
Положеннями статті 404 МК України встановлено, що до видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів, належать:
1) митна брокерська діяльність;
2) відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі;
3) відкриття та експлуатація митного складу;
4) відкриття та експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу;
5) відкриття та експлуатація складу тимчасового зберігання;
6) відкриття та експлуатація вантажного митного комплексу.
Згідно ч. 1-2 статті 420 МК України, магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами. Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, підприємствам забороняється.
Відповідно до ч. 1 статті 422 МК України, утримувач магазину безмитної торгівлі зобов'язаний:
1) своєчасно декларувати органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, у тому числі товарні нестачі, що виникли не внаслідок умисних дій утримувача магазину, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення цих товарів;
2) виключити можливість надходження товарів до магазину та вживати всіх можливих заходів щодо запобігання вилученню товарів з магазину поза митним контролем, у тому числі виникненню товарних нестач;
3) дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;
4) вести облік товарів, що надходять до магазину безмитної торгівлі та реалізуються ним, і щоквартально подавати органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктами 22-25 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089 встановлено, що утримувачем магазину безмитної торгівлі один раз на квартал проводиться інвентаризація. Митний орган у разі потреби має право проводити інвентаризацію товарів у приміщенні магазину в будь-який час його роботи.
Рахунки (бухгалтерські книги) магазину безмитної торгівлі повинні бути доступними для ревізії у будь-який час роботи бухгалтерії магазину.
Утримувач магазину безмитної торгівлі забезпечує ведення бухгалтерського обліку і звітності відповідно до законодавства.
У разі порушення цих Правил утримувач магазину безмитної торгівлі несе відповідальність, встановлену законодавством
Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів визначений Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року N 879 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за N 1365/26142.
Згідно п. 7 зазначеного положення, проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема, за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
Як було встановлено під час розгляду справи, з метою з'ясування дотримання посадовими особами митниці під час службової діяльності вимог законодавства України, постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 1089 «Про затвердження Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі» (зі змінами), Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, керуючись вимогами наказу Міністерства доходів і зборів України від 31 травня 2013 року № 141 «Про затвердження Положення про перевірки в Міністерстві доходів і зборів України та його територіальних органах» та наказу Держмитслужби України від 13 серпня 2010 року № 918 «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2011 року за № 154/18892, Харківською митницею ДФС видано наказ від 24 березня 2015 року № 135 «Про призначення перевірки».
Згідно п. 1 та п. 2 вказаного наказу, було створено робочу групу, членам якої доручено проведення перевірки у термін з 24 березня 2015 року по 03 квітня 2015 року.
З наявної в матеріалах справи доповідної записки про результати перевірки від 03 квітня 2015 року керівника робочої групи з проведення перевірки - заступника начальника управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання, адресованої начальнику Харківської митниці ДФС, а саме частини 3 висновків вбачається наступне.
Робочою групою виявлено факти невиконання вимог законодавства з питань функціонування магазинів безмитної торгівлі з боку ТОВ «Євро-Диліжанс», а саме:
1) невиконання вимог ч. 1 статті 142 МК України: « 1. Товари можуть перебувати в митному режимі безмитної торгівлі протягом всього строку їх придатності для споживання та/або використання» та ч. 2 статті 146 МК України: 2. У разі псування товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, ці товари підлягають поміщенню у митний режим знищення або руйнування утримувачем магазину безмитної торгівлі».
Під час перевірки не були надані документи, що свідчать про виконання вимог статей 175 - 182 МК України в частині, що стосується обов'язків власника товарів.
За наявною інформацією товари, строк придатності яких для споживання та/або використання минув, продовжують перебувати у торговельній залі МБТ.
2) невиконання вимог ч. 2 п. 11 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, відповідно до якої «Посадові особи митного органу під час виконання службових обов'язків мають право доступу до приміщень магазину безмитної торгівлі у будь-який час».
З урахуванням встановлених під час перевірки порушень з боку утримувача магазину безмитної торгівлі ТОВ «Євро-Диліжанс», Харківська митниця ДФС прийняла рішення про проведення інвентаризації товарів у приміщеннях вказаного МБТ (номер в реєстрі магазинів безмитної торгівлі D/0055/00, місце розташування: м. Харків, вул. Ромашкіна, 1), оформлене наказом від 17 квітня 2015 року № 162.
Поданням Харківської митниці ДФС від 06 травня 2015 року № 20-70-24-01/00-1/3350 «Про зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію МБТ ТОВ «Євро-Диліжанс» відповідача-3 повідомлено про те, що в ході виконання заходів по інвентаризації, яка була запланована для проведення у період з 20 квітня 2015 року по 24 квітня 2015 року, представники утримувача МБТ ТОВ «Євро-Диліжанс» неодноразово відмовляли посадовим особам митниці в наданні доступу до товарів, що знаходились в приміщеннях магазину безмитної торгівлі та перебували під митним контролем. За даними фактами посадовими особами Харківської митниці ДФС були складені протоколи про порушення митних правил.
За відсутності можливості проведення інвентаризації митницею була проведена перевірка дотримання МБТ ТОВ «Євро-Диліжанс» законодавства, що регулює діяльність магазинів безмитної торгівлі, на підставі наявних в митниці документів.
При цьому, митницею використовувались відомості, що містились в наданих ТОВ «Євро-Диліжанс» Звітах про рух товарів у магазинах безмитної торгівлі, а також в МД типу ЕК72, ІМ72 (за якими товари переміщувались в митний режим безмитної торгівлі) та МД типу ЕК11 (якими підтверджується продаж товарів в магазині безмитної торгівлі за попередні місяці).
За результатами такої перевірки були встановлені неодноразові факти продажу на протязі грудня 2014 - березня 2015 року в МБТ товарів, термін придатності яких минув, що є порушенням вимог п. 2 частини 2 статті 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР.
Також, на підставі проведеного аналізу зазначених вище документів було виявлено, що станом на 01 квітня 2015 року в МБТ ТОВ «Євро-Диліжанс» знаходились товари, термін придатності яких минув.
Крім того, в період проведення заходів по інвентаризації у період з 20 квітня 2015 року по 24 квітня 2015 року, візуально було встановлено, що на скляних (прозорих) вітринах МБТ продовжували знаходитись товари, термін придатності яких минув.
Враховуючи наявність вказаних вище порушень з боку позивача відповідач-1 запропонував відповідачу-3 розглянути питання щодо зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію МБТ ТОВ «Євро-Диліжанс».
Пунктом 3 наказу Державної фіскальної служби України від 07 вересня 2015 року № 670/390АГ «Про переоформлення, анулювання, зупинення та поновлення дії дозволів на відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі» зупинено дію дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі на строк до 30 днів, наданого товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс» (код ЄДРПОУ 32869911) в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Харків» за поданням Харківської митниці ДФС від 06 травня 2015 року № 20-70-24-01/00-1/3350.
Правилами продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089 встановлено право митного органу, у разі потреби проводити інвентаризацію товарів у приміщенні магазину в будь-який час його роботи.
В даному випадку необхідність у проведенні інвентаризації товарів МБТ ТОВ «Євро-Диліжанс» була обумовлена наявністю встановлених порушень вимог законодавства з питань функціонування магазинів безмитної торгівлі з боку позивача, які були зафіксовані у доповідній записці керівника робочої групи з проведення перевірки, ініційованої Харківською митницею ДФС.
З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що прийнятий Харківською митницею ДФС наказ від 17 квітня 2015 року № 162 «Про проведення інвентаризації товарів у приміщеннях магазину митної торгівлі ТОВ «Євро-Диліжанс» відповідає вимогам чинного законодавства та прийнятий у межах повноважень контролюючого органу.
За вказаних обставин не підлягають до задоволення позовна вимоги позивача щодо визнання протиправною і скасування відмови ДФС України у задоволенні скарги ТОВ «Євро-Диліжанс» № 160 від 24 червня 2015 року, яка викладена у листі № 15962/6/99-99-24-01-01-15 від 29 липня 2015 року та позовна вимога щодо визнання протиправними дій директора Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України ОСОБА_1 щодо відмови у задоволенні скарги ТОВ «Євро-Диліжанс» № 160 від 24 червня 2015 року, оскільки під час розгляду було встановлено законність та обґрунтованість прийнятого Харківською митницею ДФС наказу № 162 від 17 квітня 2015 року.
При цьому, суд критично відноситься до тверджень позивача, викладених у позовній заяві стосовно відсутності у відповідача-3 повноважень на прийняття рішення за скаргою позивача щодо скасування оскаржуваного наказу, оскільки відповідно до п. 1.1 Положення про Департамент організації митного контролю та оформлення Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом ДФС від 18 листопада 2014 року № 309 (у редакції наказу ДФС від 18 серпня 2015 року № 613), Департамент організації митного контролю та оформлення є самостійним структурним підрозділом ДФС.
Згідно п. 2.2.17.1 Положення, до компетенції Департаменту входить, зокрема, взяття на контроль та розгляд скарг платників податків про оскарження в адміністративному порядку рішень територіальних органів ДФС, крім рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків (у межах компетенції за рішеннями, прийнятими підвідомчими структурними підрозділами).
Таким чином, з огляду на компетенцію Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС, директором якого є ОСОБА_1, надаючи відповідь на скаргу ТОВ «Євро-Диліжанс», він діяв в межах повноважень своєї посади.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Водночас, п. 8 ч. 1 статті 3 КАС України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
У той же час, зважаючи на ту обставину, що за наслідками проведеної інвентаризації позивачу зупинено дію дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі на строк до 30 днів, наданого товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс» (код ЄДРПОУ 32869911) в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Харків» за поданням Харківської митниці ДФС від 06 травня 2015 року № 20-70-24-01/00-1/3350, задоволення його вимог у спосіб про який він просить не буде мати на меті поновлення порушеного права через неналежно обраний спосіб судового захисту.
Належним способом судового захисту у спірних правовідносинах буде оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яким зупинено дію дозволу.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статей 69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 94 КАС України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя І.М. Погрібніченко
Судді: І.О. Іщук
В.П. Шулежко