15 березня 2016 р. Справа № 876/10765/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Святецького В.В., Шинкар Т.І.,
з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області про скасування постанови, -
ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову держаного виконавця ВП № 38436005 від 19.06.2013 року про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013року у задоволенні позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що вимога Управлінням Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області від 03.05.2013 року № 915у про стягнення з ФОП ОСОБА_1 недоїмки в розмірі 578,43 грн., на підставі якої оскаржуваною постановою було відкрите виконавче провадження, прийнята на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та відповідно до норм цього Закону є виконавчими документами і виконується державною виконавчою службою. Зазначену вимогу у встановлений законодавством строк позивач не оскаржила, тому сума недоїмки є узгодженою. Факт, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску та обрала спрощену систему оподаткування підтверджується копією свідоцтва платника єдиного податку. З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв відповідно до норм законодавства.
Постанову в апеляційному порядку оскаржила позивач, вважає її незаконною і необґрунтованою, оскільки суд порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не встановив належним чином чи вона належить до числа осіб, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме судом не встановлено її обов'язку нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Також позивач зазначає, що вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області від 03.05.2013 року № Ф-915 про сплату недоїмки не відповідає вимогам, встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а також оформлена з порушенням вимог законодавства.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва платника єдиного податку серії Б № 602206.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску.
03.05.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області сформувало та надіслало ФОП ОСОБА_1 вимогу № Ф-915 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальну суму 578,43 грн., що підтверджується копіями даної вимоги та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як встановив суд і не спростовано позивачем, зазначену вимогу у встановлені законодавством порядок і строк вона не оскаржила.
Таким чином, після закінчення строків оскарження вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області від 03.05.2013 року № Ф-915 стала узгодженою.
В зв'язку з несплатою позивачем вказаної у вимозі суми єдиного внеску Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області направило дану вимогу до Відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області разом із заявою від 31.05.2013 року № 4365/04-34 про відкриття виконавчого провадження.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 19.06.2013 року ВП № 38436005 було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеної вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області від 03.05.2013 року № Ф 915у про стягнення з ФОП ОСОБА_1 недоїмки із сплати єдиного внеску в розмірі 578,43 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваної постанови відповідача з таких підстав.
Умови і порядок виконання на території України судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 17 цього Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, є, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Таким чином, зазначена вище вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області від 03.05.2013 року № Ф-915у є виконавчим документом в розумінні наведених вище норм законодавства та підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 18 цього Кодексу у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 25 цього Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 26 цього Закону передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Враховуючи, що вимога територіального органу Пенсійного фонду України є виконавчим документом, зазначена вище вимога відповідає всім критеріям, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», не закінчився строк пред'явлення її до виконання, вимога була пред'явлена до органу державної виконавчої служби з дотриманням правил підвідомчості, а також були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, встановлені ст. 26 даного Закону, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, виносячи оскаржувану постанову, державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції у Львівській області діяв відповідно до норм чинного законодавства України.
При цьому, колегія суддів враховує, що Законом України «Про виконавче провадження» чи іншими актами законодавства не передбачено повноважень чи обов'язку державного виконавця перевіряти і досліджувати обставини, які були підставою для видачі виконавчого документа.
Доводи позивача про протиправність зазначеної вище вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області від 03.05.2013 року № Ф-915у колегія суддів не бере до уваги, оскільки питання правомірності винесення даної вимоги не є предметом спору та не підлягає дослідженню в межах адміністративної справи, що розглядається.
А у випадку незгоди з цією вимогою позивач має право оскаржити її у встановленому законодавством порядку.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі № 813/5042/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області про скасування постанови - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді В.В. Святецький
Т.І. Шинкар
Ухвала складена в повному обсязі 21.03.2016 року