Справа: № 826/27173/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
15 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2015 року у справі за клопотанням ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними, скасування доручення та припису, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дії відповідачів; скасування доручення від 02 грудня 2015 року № 478/12-15 та припису від 24 квітня 2015 року № 1506143.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом заборони комунальному підприємству «Київблагоустрій» вчиняти дії щодо демонтажу об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2015 року клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Заборонено комунальному підприємству «Київблагоустрій» вчиняти дії щодо демонтажу об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, КП «Київблагоустрій» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити позивачу в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі припису від 24.04.2015 № 1506143, дорученням Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації від 02.12.2015 № 478/12-15, наданого директору КП «Київблагоустрій», доручено вжити заходи шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, а саме: павільйон та літній майданчик при кафе, барі чи ресторані (всесезонний), що розташовані по АДРЕСА_1.
14 грудня 2015 року працівниками КП «Київблагоустрій» відповідно до вказаного доручення, вчинено дії по руйнуванню та демонтажу належного позивачу об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом та заявив клопотання про забезпечення позову.
При винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що захист прав позивача неможливий без вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, оскільки протиправне демонтування нерухомого майна може мати наслідком його знищення, а приведення демонтованої будівлі до попереднього стану може стати неможливим.
Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, адміністративний позов, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України).
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставами забезпечення позову є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення прав та інтересів позивача та унеможливить захист прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши подане клопотання, доводи, які наведенні позивачем в його обґрунтування, матеріали адміністративної справи, колегія суддів зазначає, що вони не свідчать про очевидність протиправності рішень, наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з поданого клопотання на час подачі позовної заяви працівниками КП «Київблагоустрій» вже було здійснено руйнування та демонтаж об'єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,внаслідок чого використання приміщення є неможливим.
Відтак, вжиття заходів забезпечення позову не зможе до вирішення даної справи забезпечити здійснення позивачем підприємницької діяльності, та запобігти ненадходженню в бюджет податків, зборів від такої діяльності та необхідності відшкодування збитків винними особами у випадку задоволення адміністративного позову.
Тому висновок суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову є помилковим.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з п.6 ч.1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Стаття 202 КАС України встановлює підстави для скасування ухвали суду та ухвалення нового рішення. Такими підставами, зокрема, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала про забезпечення позову - скасуванню.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 41, 117, 160, 195, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Київблагоустрій» - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.