Справа: № 709/2660/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Калашник С.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
15 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, яке викладене у формі листа № 4139/03 від 16.09.2015; зобов'язання призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 грудня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач пропрацював на посаді газоелектрозварювальника з 20.11.1985 в Чорнобаївському підприємстві «Райсільгосптехніка», з якого звільнився 21.03.1986 та працевлаштувався за даною ж спеціальністю в Чорнобаївському ремотно-транспортному підприємстві смт. Чорнобай, де пропрацював до лютого місяця 1990 року.
З 05 лютого 1990 року до 27 травня 2004 року позивач працював газоелектрозварювальником в колгоспі «Заповіт Ілліча» смт. Чорнобай, який в лютому місяці 1992 року було перейменовано в агрофірму «Колос», а в березні місяці 2000 року реорганізовано в сільськогосподарське ТОВ «Колос», що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
19 грудня 2006 року позивач працевлаштувався на роботу газоелектрозварювальником в ТОВ «Укрространссервіс» смт. Чорнобай, де пропрацював до 07 грудня 2012 року після чого звільнився за власним бажанням.
Вказана професія газоелектрозварювальника передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою КМ СРСР від 22.08.1956 № 1173 та дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 досяг 55 річного віку та, маючи загальний стаж роботи 32 роки, з яких на посаді газоелектрозварювальника більше 15 років, звернувся до УПФ України в Чорнобаївському районі Черкаської області з проханням призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Проте, листом від 16.09.2015 № 4139/03 відповідач відмовив йому у призначенні пільгової пенсії в зв'язку з відсутністю підтверджуючих даних щодо наявності в нього пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії та не проведення атестації робочого місця.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відмова управлінням Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області у призначенні позивачу пенсії відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» є безпідставною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з ст.100 зазначеного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що дало право на пенсію на пільгових умовах в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим Законодавством - чоловіки після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до п.п. 1, 2 вказаного Порядку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п.20 вказаного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Окрім того, п.18 Порядку встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до архівної довідки від 06.07.2015 №240 за період роботи з лютого по грудень 1990 року, далі з січня 1992 року по лютий 2000 року позивач працював на посаді газоелектрозварювальника в колгоспі «Заповіт Ілліча» смт. Чорнобай, який в лютому місяці 1992 року було перейменовано в агрофірму «Колос», а в березні місяці 2000 року було реорганізовано в сільськогосподарське ТОВ «Колос». Вказана довідка не містить жодних протиріч з пільговим стажем в трудовій книжці, наданій позивачем.
Крім того, в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції були надані показання свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили, що позивач в період з вересня місяця 1990 року по кінець травня місяця 2004 року працював на посаді газоелектрозварювальника разом з ними в даних підприємствах.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів невідповідності записів відображених у трудовій книжці, записам у довідці та показанням свідків.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Отже, трудова книжка та пояснення свідків є доказами у розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2014 року по справі № К/800/22501/13 та від 30 січня 2014 року по справі № К/800/54078/13.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення атестації робочого місця законом покладено на роботодавця, а тому право працівника на призначення пільгової пенсії не може залежати від невиконання роботодавцем обов'язку щодо проведення атестації.
Таким чином, УПФУ неправомірно відмовило ОСОБА_2 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу УПФ України в Чорнобаївському районі Черкаської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.