м. Миколаїв
03 березня 2016 року Справа № 814/206/16
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Мирко О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 область,56300
доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001
провизнати протиправним та скасувати рішення №000127/17-21 від 27.11.2015 р.,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 34000,00 грн. від 27.11.2015 р. №000127/17-21.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки винесено без з'ясування фактичних обставин та на підставі помилкових висновків перевіряючих.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає рішення прийнятим на підставі обґрунтованих висновків зафіксованих в акті перевірки та у відповідності до норм чинного законодавства.
У судовому засіданні 03.03.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
08 жовтня 2016 року на підставі направлень №607/14-29-03-01-33, №608/14-9-09-01-33 від 06.10.2015 р. та наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області "Про проведення фактичної перевірки" від 06.10.2015 р. №480 (арк. с. 24-26) уповноваженими представниками ГУ ДФС у Миколаївській області здійснено перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою Миколаївська область, смт. Врадіївка, вул. Орджонікідзе, 141, про що складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (далі-акт, арк. с. 28-29).
- факт зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру;
- факт зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру.
Так, у акті перевірки зафіксовано зберігання 32 пляшок пива алкогольного на суму 342,00 грн., 54 пачок сигарет на суму 734,82 грн. об'єкті торгівлі - магазині Позивача.
Відповідно до ст. 17 Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Таким чином, на підставі зазначених матеріалів перевірки та відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державні регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України вії 02.06.2003 р. № 790, ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відповідачем прийнято Рішення від 27.11.2015 року №0001727/17-21 про застосування фінансових санкцій до позивача на загальну суму 34000,00грн.(арк. с. 30).
Суд не приймає до уваги обґрунтування позивача, що виявлені під час перевірки пляшки слабоалкогольного напою та пачки тютюнових виробів були для власного використання, а не для продажу.
Крім того, у позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем перевірка проводилась у приміщені, яке відповідно до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є місцем торгівлі, а не місцем зберігання, а тому не може бути притягнутий до відповідальності відповідно до абз. 11 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Разом з цим, відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулюванні виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що здійснюватись в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених де Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
При цьому, суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Таким чином, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів може здійснюватися суб'єктами господарювання у місцях торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, при наявності у суб'єкта господарювання відповідної ліцензії та/або в місцях, внесених до Єдиного реєстру.
Відсутність ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами не звільняє від відповідальності за зберігання тютюнових виробів, алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру.
Отже, суд доходить висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій до позивача є таким, що винесене відповідно до норм діючого законодавства України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 27.11.2015 року №0001727/17-21 є правомірним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Є.В. Марич