15 березня 2016 р. м. Чернівці справа № 824/86/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Спіжавки Г.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тимофєєва А.О.,
представника позивача - Франковської Л.М.,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про скасування рішення, -
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (відповідач) про скасування рішення від 26.11.2015 року про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підтвердження чого йому видано посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_1 .
26.11.2015 року відповідач визнав безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, натомість визнав за позивачем статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3, обґрунтовуючи це тим, що він виконував роботи в зоні відчуження в 1987 році від 1 до 14 календарних днів.
Позивач зазначає, що відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_2 в період з 29.09.1986 року по 11.02.1987 року він приймав участь у проведенні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав дозу опромінення 2,95 БЕР.
Факт участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач підтверджує архівною довідкою Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу №6412 від 24.02.1993 року, відповідно до якої позивач в складі військової частини НОМЕР_3 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у 1986 році з 01 липня по 31 грудня - 94 дні, у 1987 році - 44 дні, з них у промзоні ЧАЕС з 02.10.1986 року по 10.10.1986 року.
У зв'язку із вказаним, позивач вважає протиправним рішення відповідача про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3.
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що справа позивача розглянута на засіданні комісії 26.11.2015 року. На підставі представлених документів відповідачем прийнято рішення про безпідставність видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, оскільки він виконував роботи в зоні відчуження в 1987 році від 1 до 14 календарних днів та вирішено визнати йому статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3.
Також відповідач зазначає, що в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 28.04.2015 року №179/1/4850 зазначено, що позивач приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 29.09.1986 року по 11.02.1987 року. Дні виїздів: Прип'ять - листопад 1986 року: 4 (один день), січень 1987: 30 (один день). Доза опромінення 2,97 БЕР.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі не прибуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини в справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області) визнаний громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_1 виданим Чернівецькою обласною державною адміністрацією (а.с.6).
Відповідно до записів з військового квитка позивача серії НОМЕР_2 , він приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 29.09.1986 року по 11.02.1987 року та отримав дозу опромінення 2,95 БЕР (а.с. 8).
З архівної довідки Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 24.02.1993 року №24/6412/67 вбачається, що позивач в складі військової частини НОМЕР_3 (п. Радча) виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в 1986 році з 01 липня по 31 грудня - 64 дні, у 1987 році - 44 дні, з них у промзоні ЧАЕС з 02.10.1986 року по 10.10.1986 року, тобто 9 днів (а.с. 9).
26.11.2014 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України прийнято рішення, оформлене протоколом №92, яким визнано безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та визнано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, як такому, що виконував роботи в зоні відчуження в 1987 році від 1 до 14 календарних днів (а.с. 7).
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до п. 1 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17.05. 2006 р. №187 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 р. за №626/12500 визначено, що Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основними принципами діяльності Комісії є: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів Комісії (недопущення втручання в діяльність Комісії фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); компетентність членів Комісії.
Підпунктом 3.2 п. 3, п.п. 4.2 п. 4, п.п. 5.1, 5.3, 5.4 та 5.5 п. 5 вказаного Положення передбачено, що одним із завдань Комісії є перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Комісія зобов'язана при визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. № 51. Рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно. Рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем Комісії. Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення Комісії може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. №796-XII (Закон №796-XII).
Відповідно до ст. 9 цього Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст. 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 14 Закону №796-ХІІ визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються чотири категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, до 2-ої категорії осіб відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження, зокрема, з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст. 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. №51 (Порядок №51).
Відповідно до п. 2 цього Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 10 Порядку №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Пунктом 12 Порядку № 51 встановлено, що спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін'юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.
Частиною 3 ст. 15 Закону №796-ХІІ передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Як встановлено судом, підставою для визначення позивача, як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС стала архівна довідка Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 24.02.1993 року №24/6412/67, з якої вбачається, що позивач в складі військової частини НОМЕР_3 (п. Радча) виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в 1986 році з 01 липня по 31 грудня - 64 дні, у 1987 році - 44 дні, з них у промзоні ЧАЕС з 02.10.1986 року по 10.10.1986 року, тобто 9 днів, що перевищує період встановлений п.2 ч.1 ст. 14 Закону №796-ХІІ.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, дослідивши докази, надані позивачем суд дійшов висновку, що статус позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджено належними та допустимими доказами у справі.
Крім того, підтвердженням того, що позивач приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав дозу опромінення 2,95 БЕР є військовий квиток серії НОМЕР_2 .
Враховуючи наведене, суд вважає протиправним рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оформлене протоколом №92 від 26.11.2015 року про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії №2 та визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії №3 ОСОБА_1 .
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином обґрунтованість прийнятого ним рішення, в той час як позивач надав достатніх та належних доказів зворотного, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України оформлене протоколом №92 від 26.11.2015 року про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії №3 ОСОБА_1 .
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Г.Г. Спіжавка
Постанова в повному обсязі складена 21 березня 2016 р.