21 березня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/526/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зобов'язання скасувати арешт,
Позивач 18.03.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та просить зобов'язати відповідача скасувати арешт, який був накладений згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2009, з усього його нерухомого та рухомого майна, із скасуванням заборони його відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема, на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи
У відповідності до ч. 2 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження в межах якого прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, що стала предметом оскарження ОСОБА_1 (ВП № 18030170), відкрите Новозаводським відділом Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на підставі виконавчого листа № 2-2537 від 09.12.2008, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами Цивільного процесуального кодексу України з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 № 3 до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Отже, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 в справі № 6-2187цс15 та від 24.02.2016 в праві № 6-3077цс15.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Враховуючи наведене, а саме те, що до суду з адміністративним позовом звернулась особа, яка є стороною оскаржуваного виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа від 09.12.2008 № 2-2537, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова по цивільній справі, суд вважає, що даний спір вирішується за нормами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, а тому позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Дана обставина згідно із п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його адміністративним позовом до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зобов'язання скасувати арешт та повернути позивачу заяву із усіма доданими до неї матеріалами.
Повернути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп., відповідно до квитанції від 14.03.2016 № 15264462, сплачені через його представника, - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).
Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Бородавкіна