79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10
про повернення позовної заяви
21 березня 2016 року
813/627/16
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., перевіривши матеріали адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Ім.Т.Шевченка» про стягнення заборгованості,-
позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вищезазначеним позовом.
Ухвалою суду від 24.02.2016 року позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Ім.Т.Шевченка» про стягнення заборгованості залишено без руху. Позивачу необхідно було надати до суду оригінал квитанції щодо сплати судового збору у належному розмірі у строк до 21 березня 2016 року.
Позивач вимог вищенаведеної ухвали не виконав, подав до суду повторно клопотання в якому просить звільнити від сплату судового збору.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено коло осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак, Управління Пенсійного фонду України та його територіальні органи в даному переліку відсутні.
Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідно до ст.88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Із системного аналізу наведених положень випливає, що процесуальним законом передбачено з'ясування майнового стану сторони із метою зменшення тягаря несення судових витрат.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 05.02.2016 №2, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 вересня 2015 року по справі 2а-10730/10/1570.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обмежене фінансування державної установи не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, встановленого законом, оскільки обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, без надання переваги субєкту владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки, визначені в ухвалі судді Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, постановляє ухвалу про повернення позовної заяви позивачеві.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя
позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Ім.Т.Шевченка» про стягнення заборгованості - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.
У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Гулкевич І.З.