"10" березня 2016 р. м. Київ К/800/39012/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 пред'явив позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про
визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку його пенсії із заробітної плати за період виконання робіт в зоні відчуження на підставі довідки ВЧ НОМЕР_1 № 21 від 09 лютого 2015 року;
зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та виплачувати йому пенсію з 2015 року на підставі довідки № 21 від 09 лютого 2015 року.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 травня 2015 року зазначений позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Лубенському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 із заробітної плати за період виконання робіт в зоні відчуження на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 № 21 від 09 лютого 2015 року про проведення перерахування заробітної плати ОСОБА_1 та на підставі діючого з 01 січня 2012 року пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління ПФУ у м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 2015 року (з моменту звернення до ПФУ України в м. Лубнах), на підставі довідки № 21 від 09 лютого 2015 року про перерахунок заробітної плати за роботу (службу) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС період із 01 серпня 1986 року по 22 серпня 1986 року із суми 1741.07 крб., яка була перерахована на підставі діючих Постанов Уряду, регламентуючих порядок оплати праці у 30 км Зоні ЧАЕС та пункту 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області задоволено, постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 травня 2015 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Частиною 2 статті 220 кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами встановлено, що позивач являється ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ї категорії 2-ї групи, отримує пенсію через Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області (далі - УПФ України в м. Лубнах та Лубенському районі).
На момент ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач ОСОБА_1 служив прапорщиком військової частини № НОМЕР_2 , яка дислокувалася в м. Лубни. У червні 1986 року в складі вч 75166 брав участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (зона № 2, зона № 1, зона № 0).
Відповідно до довідки Центрального архіву Міністерства Оборони України від 16 січня 2012 року № 62516 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 01 червня 1986 року по 05 вересня 1986 року.
У лютому 2015 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про надання розрахунку його заробітної плати за роботу в зоні відчудження в 1986 році.
Військовою частиною НОМЕР_1 було надано позивачу розрахунок розміру його заробітної плати з урахуванням всіх нормативно-правових документів, оформлений довідкою про заробітну плату № 21 від 09 лютого 2015 року за роботу в зоні відчуження.
Після отримання довідки позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням відомостей про заробітну плату, зазначену у довідці про заробітну плату № 21 від 09 лютого 2015 року, але отримав відмову в зв'язку із тим, що розрахунок проведено з порушенням норм законодавства.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановами Кабінету Міністрів України (далі - Закони № 796-ХІІ, № 1058-ІV).
Згідно із частиною першою статтею 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
За правилами частини першої статті 43 Закону № 1058-ІV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку пенсії в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
Питання про подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок).
За змістом підпункту «в» пункту 7 цього Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначена в додатку 1 Порядку).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нарахування та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права, Верховний Суд України в постанові від 15 грудня 2015 року (справа № 21-4722а15) дійшов висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Не дивлячись на зазначені обставини та норми права, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не з'ясували чи підтверджується первинними документами розмір заробітної плати, вказаний в довідці Військової частини НОМЕР_1 про заробітну плату № 21 від 09 лютого 2015 року за роботу в зоні відчуження.
Крім цього зі змісту відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі заяви від 12 березня 2013 року слідує, що відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії рішенням № 102 від 12 березня 2015 року, однак це рішення судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалось.
Згідно із статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так як судами не були дослідженні вказані обставини, відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і винести законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 227, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 травня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді