17 березня 2016 року м. Київ К/800/22149/14
К/800/22339/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Леонтович К.Г., Смоковича М.І.,
провівши попередній розгляд справи за касаційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області, товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 2а/0570/16682/2011 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області до товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення недоїмки, -
Добропільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області звернувся в суд з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», в якому просив стягнути недоїмки зі сплати страхових внесків за грудень 2010 року у сумі 1159813,12 гривень та пені у сумі 1091430,56 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів позивача № 73 від 30.05.2011 року виявлена заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 13699206,52 грн. та нарахована пеня на суму 1091430,56 грн. згідно розрахунку. Відповідно до абз. 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Позивач зазначив, що у відповідача була наявна заборгованість зі сплати страхових внесків, яка виникла до 01.01.2011 року та пов'язана з нарахуванням заробітної плати за грудень 2010 року. У зв'язку з цим позивач вважав правомірним нарахування та стягнення суми пені у розмірі 1091430,56 грн., як до, так і після 01.01.2011 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області недоїмку зі сплати страхових внесків за грудень 2010 року у сумі 1159813 гривень 12 копійок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2013 року касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 1091430,56 грн. скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року залишено без змін.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/0570/16682/2011, позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області (85004, м. Добропілля, вул. Фрунзе, 18) суму пені у розмірі 769042,31 грн. (сімсот шістдесят дев'ять тисяч сорок дві гривні) 31 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області, та товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області у даній справі реалізує завдання, передбачені Законом України від 23.09.1999 року № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105). Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області як платник страхових внесків за № 0517000480.
Відповідачем складений акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів позивача № 73 від 30.05.2011 року, згідно якого у відповідача наявна заборгованість за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 13699206,52 грн. та нарахована пеня на суму 1091430,56 грн. згідно розрахунку, що доданий до акту. Частина суми заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 1159813,12 була стягнута за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року, яка в цій частині набрала законної сили.
Згідно пояснень позивача з 01.04.2010 року по 01.01.2011 року була нарахована пеня на загальну суму 769042,31 грн. у тому числі з 01.04.2010 по 28.12.2010 року у розмірі 759337,70 грн. та за 29, 30 та 31 грудня 2010 року на суму 9704,61 грн. Також була нарахована пеня з 01.01.2011 року по 27.04.2011 року на загальну суму 322388,25 грн. у тому числі з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року у сумі 3234,77 грн. та з 31.01.2011 року по 27.04.2011 у сумі 319153,48 грн. Таким чином Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Добропіллі Донецької області нарахована пеня за порушення строків сплати страхових внесків до 01.01.2011 року та після 01.01.2011 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, чинній до 31.12.2010 року, за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом. Згідно з абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі - Закону № 2464), стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до приписів абз. 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій, за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Зазначена норма встановлює умови збереження повноважень щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю нарахування та сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, які має позивач до внесення змін до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
До таких умов належить певний період часу, а саме до повного стягнення заборгованості, яка складається з: - несвоєчасно нарахованих або сплачених сум страхових внесків, у тому числі строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій; - штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року.
Суди першої та апляційної інстанцій вірно встановили, що у відповідача наявна заборгованість за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 1159813,12 грн. та на суму заборгованості нарахована пеня на суму 1091430,56 грн. згідно розрахунку. Сума заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року у розмірі 1159813,12 грн. була стягнута за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року, яка у цій частині набрала законної сили. Таким чином, у позивача була наявна заборгованість зі сплати страхових внесків, яка виникла до 1 січня 2011 року, а саме за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 року. Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до довідки про нарахування пені з 01.04.2010 року по 01.01.2011 року на суму заборгованості була нарахована пеня на загальну суму 769042,31 грн. у тому числі з 01.04.2010 по 28.12.2010 року у розмірі 759337,70 грн. та за 29, 30 та 31 грудня 2010 року на суму 9 704,61 грн.
Задовольнюячи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач має право стягувати лише ту суму пені, яка обмежуються періодом до 01.01.2011 року, оскільки зазначена заборгованість і пеня виникли в період дії ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, чинній до 31.12.2010 року, за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом. Відповідно до правил, встановлених у абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Таким чином, за позивачем відповідно до вимог абз. 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були збережені повноваження щодо застосування фінансових санкцій за період до 01.01.2011 року.
Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення судом апеляційної інстанцій, не вбачається.
Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області та товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" відхилити
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 2а/0570/16682/2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді: