ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" березня 2016 р. № 809/21/16
14 год. 30 хв. м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
при секретарі Хомі О.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича - Семенюка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу ОСОБА_5 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання до вчинення дій,-
14.01.2016 року ОСОБА_5 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Відповідно до поданої заяви від 19.02.2016 року, яка прийнята до розгляду ухвалою суду від 23.02.2016 року, представник позивача змінив предмет позову шляхом заміни позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльністості відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, яка полягає у невнесенні позивача у перелік вкладників ПАТ "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за вкладом у сумі 6 000 євро, внесеним на виконання депозитного договору за №017-08503-190215 від 19.02.2015 року за рахунок Фонду позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору банківського вкладу від 19.02.2015 року за №017-08503-190215, укладеного між ОСОБА_5 і ПАТ "Дельта банк", та застосування наслідків недійсності правочину, що оформлено наказом від 16.09.2015 року за №813.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів протиправно визнано договір банківського вкладу нікчемним, та, як наслідок, не включено ОСОБА_5 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки такі дії суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують право на отримання гарантованої суми вкладу.
В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що ОСОБА_5 є вкладником ПАТ "Дельта Банк", так як 19.02.2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая " за № 017-08503-190215 у євро. Кошти на депозит було перераховано ОСОБА_6 Зазначив, що листом Тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" за № 8821/1188 від 23.09.2015 року позивача повідомлено про визнання договору № 017-08503-190215 нікчемним згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Однак, на його думку, ознаки нікчемності вищезгаданого депозитного договору та відповідні підстави для застосування наслідків недійсності правочину у даному випадку відсутні. Зокрема, визнаючи договір нікчемним відповідачем не зазначено осіб, які одержали незаконні преференції внаслідок його укладення. Вказав, що ПАТ «Дельта банк» визнав договір дійсним, так як нараховував відсотки за розміщення позивачем коштів на банківському вкладі, заборона по яких визнана ФГВФО. Окрім того даний депозитний договір не збільшив суму, яка підлягає до відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, так як в іншому випадку дані кошти все рівно повинні були б бути виплачені відповідачем на користь ОСОБА_6 після пред'явлення останньою кредиторських вимог. Зазначив, що відшкодування коштів по вкладу позивача є обов'язком ФГВФО, який ним протиправно не виконано. Вважає, що оскільки дані кошти і в цей час продовжують знаходитись на рахунку ОСОБА_5, то законних підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, не має. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів, наведених в письмовому запереченні. Пояснив, що між позивачем та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір депозитного вкладу, однак кошти на даний вклад були перераховані не позивачем, а третьою особою - ОСОБА_6 При цьому в аналогічному порядку ОСОБА_6 було перераховано кошти на рахунки ще 9 осіб. Вказав, що даними діями порушено п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» та п.1.8 Договору банківського вкладу (депозиту), відповідно до яких зарахування вкладу на рахунок здійснюється виключно з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку. Зазначив, що на його думку, у зв'язку з незадовільним станом платіжної дисципліни ПАТ «Дельта банк» та існування ризиків щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації банку, такі дії були здійснені з метою подальшого незаконного відшкодування коштів позивачу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що в подальшому зумовило б збільшення витрат Фонду. Просив в задоволенні позову відмовити.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. На адресу суду направив заперечення, в якому вказав, що договір банківського вкладу за №017-08503-190215 від 19.02.2015 року є нікчемним, як такий, що укладений без дотримання вимог чинного законодавства і в порушення інтересів держави та суспільства. Позивачем в судовому порядку його дійсність не визнана, що відповідно до вимог чинного законодавства має наслідком втрату коштами на рахунку позивача статусу вкладу, а позивачем - статусу вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Просив відмовити у задоволенні позову. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника ФГВФО.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника уповноваженої особи ФГВФО, взявши до уваги заперечення ФГВФО, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що 19.02.2015 ОСОБА_5 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) №017-08503-190215 "Найкращий від Миколая" у євро (а.с. 18).
19.02.2015 третьою особою - ОСОБА_6 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 20.03.1996 Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області, прож. АДРЕСА_1) здійснено перерахування грошових коштів на користь бенефіціара ОСОБА_5 загальним розміром 6 000 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №46165146 (а.с. 19).
Дана обставина відповідно до ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягає як така, що визнається сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності даної обставини та добровільності її визнання.
02.03.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150 про віднесення ПАТ "Дельта банк" до категорії неплатоспроможних (а.с. 86-87).
02.03.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 51 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" з 03.03.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта банк" - Кадирова Владислава Володимировича (а.с.88).
Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта банк" було запроваджено строком на 6 місяців з 03 березня 2015 по 02 вересня 2015 року включно рішенням ФГФВО №71 від 08.04.2015 (а.с. 89).
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПAT "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно (а.с. 90).
Постановою НБУ №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПAT "Дельта Банк" (а.с. 91).
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації ПAT "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно (а.с. 92).
Дані обставини відповідно до ч.2 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають як такі, що визнані судом загальновідомими.
Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 5 статті ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с. 45).
В судовому засіданні встановлено, що позивачем отримано від Тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" повідомлення за №8821/1188 від 23.09.2015, відповідно до якого договір за № 017-08503-190215 від 19.02.2015 згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемним (а.с. 24). Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, про що свідчать пояснення позивача та представників сторін, а також досліджені судом відповідні письмові докази.
Надаючи правову оцінку правомірності рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, оформленого повідомленням за № 8821/1188 від 23.09.2015, про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №017-08503-190215 "Найкращий від Миколая" від 19.02.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_5, суд зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами тощо регулюється Законом України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно із частиною 1 та частиною 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
У відповідності до частин першої - другої статті 26 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 р. III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14).
Згідно пункту 6 розділу ІІІ Положення визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладника; змін розміру належних їм сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.
Під час судового розгляду встановлено, що позивача не було включено до переліку вкладників у зв'язку із тим, що операції по його рахунку підпадають під ознаку правочинів, що є нікчемними.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 5.11. правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", затверджених рішенням ради директорів АТ "Дельта Банк" протоколом від 20.03.2013 зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається (а.с. 67).
Порядок залучення вкладів банками України від фізичних осіб врегульовані Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 01.06.2011 № 174, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за № 790/19528 та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ від 12.11.2003 №492, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493.
Абзацом восьмим п. 10.1 Інструкції №492 передбачено, що на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Відповідно до п. 2.9. глави 2 розділу 4 Інструкції №174 банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок.
Частинами 2 - 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів) вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
На підставі наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015 та з метою реалізації рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №174/15 від 27.07.2015 комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями АТ "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Уповноважена особа Фонду, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Під час перевірки було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок дроблення вкладу в значній сумі іншого клієнта з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання ФГВФО на відшкодування грошових коштів за рахунок держави (а.с. 55-63).
Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Підставою недійсності правочину згідно ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стророною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Так ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, при цьому волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямованим на реальнее настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.1 та 2 ст.228 ЦК України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок, тобто, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіалної громади, незаконне заволодіння ним.
Тому на підставі наведеного суд погоджується з висновками відповідача про те, що вищевказаний договір є нікчемним (недійсним), оскільки вчинений без наміру настання відповідних наслідків та з метою безпідставного збільшення розміру гарантованих виплат третій особі.
При цьому суд не приймає до уваги твердження представника позивача про відсутність факту встановлення осіб, яким вищевказаним договором були надані прямо не передбачені для них законодавством чи внутрішніми документами банку переваги (пільги), з огляду на наступне.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта банк» та витягу з реєстру договорів через ОСОБА_5 як третю особу, намагалась збільшити розмір відшкодування коштів за рахунок ФГВФО ОСОБА_6, яка на переконання суду, і була фактично зацікавлена в укладенні нікчемного правочину.
Суд також відхиляє доводи позивача про відсутність зміни розміру відшкодування внаслідок укладеного договору, оскільки укладення вищевказаного договору дійсно не вплинуло на загальний розмір відшкодування, яке підлягає до виплати ФГВФО, однак призвело до безпідставного збільшення гарантованої суми відшкодування.
Разом з тим, згідно постанови правління НБУ від 16.09.2013 № 365 "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" заборонений переказ коштів в іноземній валюті в межах України з рахунку в іноземній валюті однієї фізичної особи на рахунок в іноземній валюті іншої фізичної особи, що є підтвердженням протиправності вищевказаної операції.
Окрім того, згідно з ч. 4 статті 2 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 3 статті 2 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Доказів того, що ОСОБА_6 відкривала вкладний рахунок на ім'я ОСОБА_5 та укладала відповідний договір, в матеріалах справи немає. Вказана обставина також не доведена представником позивача.
Аналіз зазначених норм свідчить, що позивач не є вкладником, оскільки кошти, які перебували на рахунку позивача були коштами, які надійшли для вкладника від третьої особи.
При цьому суд залишає без уваги твердження представника позивача про те, що оскільки ПАТ «Дельта банк» виплачував відсотки за депозитним вкладом позивача за №017-08503-190215 "Найкращий від Миколая" від 19.02.2015, то договір є дійсним, так як, на переконання суду, виплата відсотків за нікчемним договором не може створювати жодних підстав для дійсності такого правочину чи надавати позивачу інші права, ніж ті, що передбачені чинним законодавством.
Окрім того наявність формальних ознак вкладу не може створювати для відповідачів жодних обов'язків за договором, який є недійсним в силу закону.
Знаходження за нікчемними договорами по вищевказаному вкладу на рахунку ОСОБА_5 заблокованих коштів не надає останній жодних прав, а протиправна бездіяльність щодо незастосування наслідків недійсності павочину може бути оскаржена особами, права яких були порушені внаслідок такої бездіяльності.
З урахуванням зазначеного, суд робить висновок про правомірність рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, оформленого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015 та протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" від 15.09.2015 року, щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №017-08503-190215 "Найкращий від Миколая" від 19.02.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_5.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем не надано, а судом не здобуто будь-яких доказів про внесення ОСОБА_5 особисто вкладу на (депозитний) рахунок НОМЕР_2, а кошти у сумі 6 000 євро надійшли на вищевказаний рахунок від ОСОБА_6, тобто від третьої особи, чим було порушено п. 1.8. Договору, п. 5.11 Правил №14 та Постанову №365, то суд вважає, що у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича відсутні правові підстави для включення ОСОБА_5 у загальний реєстр вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", у внесенні її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем не було доведено суду того, що в спірних правовідносинах наявні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у включенні ОСОБА_5 у загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів, за вкладом у сумі 6 000 євро, внесеним на виконання депозитного договору №017-08503-190215 від 19.02.2015 за рахунок Фонду, визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору банківського вкладу від 19.02.2015 року та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлено наказом від 16.09.2015 року за №813, зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включити ОСОБА_5 у загальний реєстр вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів, за вкладом у сумі 6 000 євро, внесеним на виконання депозитного договору №017-08503-190215 від 19.02.2015 за рахунок Фонду, зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича внести ОСОБА_5 у перелік вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів, за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, за вкладом у сумі 6 000 Євро, внесеним на виконання депозитного договору №017-08503-190215 від 19.02.2015 за рахунок Фонду та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, сплатити їй, ОСОБА_5, 150 210 гривень 00 копійок відшкодування коштів, за вкладом у сумі 6 000 євро, внесеним на виконання депозитного договору №017-08503-190215 від 19.02.2015 за рахунок Фонду.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гундяк В.Д.
Постанова складена в повному обсязі 21.03.2016 року.