Справа № 738/1864/15-к
Провадження № 1-кп/745/95/2015
21.03.2016 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сосниця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270170000224 від 10.06.2015 року
по обвинуваченню: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мена Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 громадянина України, українця, одруженого, працюючого головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
31.05.2015 року, близько 19:45 години, ОСОБА_6 ,перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля під'їзду будинку за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до ОСОБА_5 та з хуліганських мотивів вчинив сварку, під час якої умисно наніс близько 5-6 ударів руками по різним частинам тіла потерпілого ОСОБА_5 . Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 49/4 від 23.06.2015 року у ОСОБА_5 мають місце тілесні ушкодження у вигляді саден грудної клітки, закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, саден правої брови та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину не визнав та дав показання, що 31.05.2015 року він знаходився вдома. Вийшов покурити і потерпілий почав до нього чіплятися, говорив скільки він буде писати на нього скарги та взяв двома руками за светр та почав тягати. Для того щоб звільнитися він взяв його за руки, а потерпілий вирвався та вдарив його в груди. Потім почалася бійка, він намагався вдарити ОСОБА_5 ,однак той ухилявся і він не зміг нанести удар. Після того, як він послизнувся на мокрій траві та впав, ОСОБА_5 схопив його за шию двома руками та почав душити. Він лежав на траві на животі головою вниз, ОСОБА_5 був зверху та душив. Бійку побачила дружина потерпілого та підбігла до них, сіла йому на ноги,чим заважала йому встати . В такому положенні вони пробули біля 30 хвилин. Потім прийшла його дружина ОСОБА_8 ОСОБА_5 та його дружина відразу ж його відпустили. Сам же ОСОБА_5 відразу кудись зник. Потім на його виклик прибули працівники міліції та через 2 хв поїхали, не складавши при цьому ніяких документів. Він звернувся до Менської ЦРЛ, оскільки після вказаних подій у нього погіршилось самопочуття, були численні тілесні ушкодження у вигляді ссаден та синців, та пробув там на лікуванні в хірургічному відділенні з 31.05.2015 року до 02.06.2015 року.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, повністю доведена зібраними по справі доказами. Допитаний у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_5 дав показання, що в нього з сім"єю обвинуваченого склались погані стосунки, оскільки дружина ОСОБА_9 весь час скаржилась в різні державні органи на його сім"ю, зокрема і в лікарню і соціальні служби, однак жодного разу її слова не підтвердились. Він особисто жодного разу не конфліктував з сім"єю обвинуваченого. Того дня ,31.05.2015 року близько 20 год. він перебував з своїми дітьми на вулиці, діти гралися. Через деякий час вийшов ОСОБА_6 , виніс сміття, покурив та потім підійшов до нього. По зовнішньому вигляді було видно,що він перебував у стані сильного алкогольного сп"яніння. Обвинувачений сказав, що "зараз я тобі покажу як проколювати колеса" і почав наносити удари кулаками по голові. В цей час він тримав свою дитину за руку і не зміг вчасно ухилитись від ударів, яких було нанесено біля шести. Відштовхнувши дитину в бік, попросив ОСОБА_6 заспокоїтись та сказав, що коліс ніяких нікому не проколював. Дитина відбігла, всі діти які були поряд почали кричати. Деякий час йому наносились удари в область голови, потилиці. Захиститись від ударів він ефективно не міг, оскільки ОСОБА_6 вищий та має більш кремезну статуру. Штовхнувши, він повалив обвинуваченого на землю, вони впали на купу глини та боролись. Впавши на глину , ОСОБА_9 схопив його за шию руками та почав душити. Коли він зміг звільнитись від захвату, очевидно допомогло те, що обвинувачений був у стані сильного алкогольного сп"яніння, то притис його до землі та біля хвилини утримував. На крик дітей вибігли сусідки та його дружина. Подумавши, що ОСОБА_9 заспокоївся він його відпустив. Підвівшись з глини, вони розійшлись, жінки були між ними, однак обвинувачений весь час намагався продовжити сутичку, намагався обійти жінок та наблизитись до нього,наніс декілька ударів. І тільки тоді, коли обвинувачений почав відштовхувати жінок ,він був змушений повалити обвинуваченого на землю та зафіксувати його руки. ОСОБА_9 лежав обличчям вниз, він був зверху, дружина сіла обвинуваченому на ноги та допомагала його утримувати. В такому положенні пробули до приїзду працівників міліції, яких викликали сусідки. Також сусідка ОСОБА_10 зателефонувала дружині обвинуваченого та сказала їй прийти та допомогти заспокоїти її чоловіка. Після приїзду працівників міліції він його відпустив і одразу ж пішов до лікарні ,де пройшов освідування та зняв побої. Потім повернувся додому, оскільки переживав за життя своєї сім"ї. На ранок, йому стало зле і він знову звернувся до Менської ЦРЛ ,де пройшов лікування у хірургічному відділенні.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 дала показання про те, що 31.05.2015 року біля 20.00 год вона перебувала вдома. Разом з нею була ОСОБА_11 . Вона почула, що на вулиці кричать діти та виглянула у вікно. На вулиці були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,які качались по землі. Коли з ОСОБА_12 вибігли на вулицю та побачила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вже підвелись. Обвинувачений був у стані алкогольного сп"яніння, вів себе агресивно. Потерпілий відходив, захищався, а обвинувачений намагався його вдарити. Вона побачила, що у потерпілого вже був розбитий ніс і обвинувачений наніс йому біля 2 ударів по плечах та шиї, хоча той його ніяк не провокував, а саме не бив і навіть не намагався вдарити. В цей час ОСОБА_13 та дружина потерпілого ОСОБА_11 стояли між учасниками конфлікту та намагалися заспокоїти обвинуваченого, а вона побігла в квартиру ОСОБА_6 , щоб покликати його дружину, однак її не було вдома. Потім вона намагалася з мобільного викликати міліцію, однак не змогла дозвонитися. Після цього ОСОБА_13 побігла в квартиру та зі стаціонарного телефону викликала міліцію. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_11 повалили ОСОБА_9 на землю. Потерпілий сидів зверху на обвинуваченому та утримував його за руки, а ОСОБА_11 тримала його за ноги. З носа ОСОБА_5 капала кров на голову ОСОБА_6 .
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 дала показання, що 31.05.2015 року біля 20.00 год вона була в квартирі її сусідки ОСОБА_10 . Також там була ОСОБА_11 . Побувши деякий час, вона пішла додому. Перебуваючи у себе вдома , почула на вулиці крики дітей. Коли виглянула у вікно, то побачила, як її сусіди ОСОБА_6 та ОСОБА_5 лежать на землі, за парковкою автомобілів, між ними йде боротьба. Вона вибігла на вулицю. Там побачила, що обвинувачений лежить на землі, а потерпілий його намагається утримувати. Потім вибігли на подвір"я ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Вони з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 почали їх розбороняти. ОСОБА_5 його відпустив, бо вважав, що ОСОБА_6 заспокоївся, і хлопці підвелись з землі. Однак обвинувачений ніяк не міг заспокоїтись, весь час намагався підбігти до потерпілого та вдарити. Вона з сусідками стояли між ними та намагались заспокоїти обвинуваченого, той не реагував, ображав нецензурною лайкою, відштовхував її в бік. ОСОБА_6 був у стані сильного алкогольного сп"яніння. ОСОБА_5 весь час захищався, обвинувачений в цей час наніс йому біля 3-4 ударів в голову. Потім потерпілий повалив ОСОБА_6 на землю і так утримував його до приїзду працівників міліції, яких вона викликала. Також дружина ОСОБА_5 допомагала чоловіку утримувати ОСОБА_6 , а саме тримала його за ноги. Потерпілий не наносив обвинуваченому ударів, жодних агресивних висловлювань в його адресу не допускав. По приїзду працівників міліції ОСОБА_5 відпустив ОСОБА_6 та відразу ж пішов до лікарні, а ОСОБА_6 викликав швидку допомогу. Вона бачила, що у ОСОБА_5 був розбитий ніс та були ссадна в області скроні. У ОСОБА_6 вона жодних тілесних ушкоджень не бачила, кров яка на йому була, то це була кров ОСОБА_5 .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 дала показання, що 31.05.2015 року біля 20.00 год вона була в сусідки ОСОБА_10 разом з ОСОБА_13 , яка побувши деякий час пішла до себе додому. Чоловік пішов з дітьми на прогулянку до дитячого майданчику. Через деякий час вона почула крики дітей та виглянула у вікно. Там побачила, що її чоловік ОСОБА_5 та ОСОБА_6 борються на землі. Вибігши на вулицю, вони з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , яка теж вийшла на вулицю, почали засопокоювати обвинуваченого, просили його відпустити ОСОБА_5 . ОСОБА_6 кричав, що провчить їх за колеса та ображав всіх нецензурною лайкою. Коли ОСОБА_5 звільнивсь, то вони підвелись. У потерпілого з носа йшла кров, були ссадна на обличчі. Обвинувачений поводив себе агресивно, був у стані сильного алкогольного сп"яніння, мав хитку ходу, сильний запах алкоголю та почервоніння очей, намагався весь час вдарити та наніс декілька разів кулаком по голові потерпілого. В руці у нього була запальничка червого кольору. Ударів було нанесено близько чотирьох. ОСОБА_5 весь час захищався, відходив в бік, агресії відносно обвинуваченого не проявляв, не бив та не намагався його вдарити. Вони просили ОСОБА_6 заспокоїтись, однак той ще більше розлютився. Потім ОСОБА_5 схопив ОСОБА_6 за руку та повалив на землю, обличчям вниз. Заломивши руку, він утримував його до приїзду працівників міліції. Вона допомагала чоловіку утримувати обвинуваченого, а саме тримала його за ноги, оскільки вважала, що той може вирватися та продовжити бійку.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 дала показання, що вона є дружиною обвинуваченого. 31.05.2015 року в денний час вони з чоловіком та дітьми були в її батьків. Вживали спиртне. Чоловік був дещо напідпитку, погано тримався на ногах. Вона сказала чоловіку, що йшов додому. Він пішов, а вона приблизно через 10 хилин пішла слідом з дітьми. Коли підійшла до будинку то побачила, що її чоловік лежить на землі, а зверху сидять ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_11 . На запитання, що відбувається, вони повставали та відпустили її чоловіка. ОСОБА_11 почала відразу ж її ображати, кричати, що це вона винна в тому що сталось. В цей час приїхала міліція. Міліціонери ,побувши кілька хвилин поїхали геть. У ОСОБА_6 весь одяг був дуже брудний, лице в крові, оскільки з рани біля скроні йшла кров . У ОСОБА_5 одяг був набагато чистіший, тільки волосся було дещо скуйовджене. Чи були у нього травми на обличчі у потерпілого ,вона не може пояснити,оскільки звертала увагу на свого чоловіка і за декілька хвилин до цього теж потрапила в стресову ситуацію ,оскільки по дорозі додому була свідком грабежу. ОСОБА_6 викликав швидку допомогу, оскільки почував себе погано. Швидка допомога його забрала та відвезла на лікування в Менську ЦРЛ. З сім"єю потерпілих у них давно склалися неприязні стосунки. Вона неодноразово зверталася в усі інстанції,оскільки в квартирі потерпілого постійно шумлять,бігають діти. Чоловік їй розповідав з приводу цього конфлікту ,що підійшов до Мосола з"ясувати чого вони попроколювали колеса в велосипедах. Також розповідав,що Мосол штовхнув його в плечі. На вулиці були слизько після дощу,був п"яний і не втримався на ногах і впав. Перебуваючи в лікарні ,її чоловік скаржився на болі в шиї,обличчя в нього було одутловате. На лівому виску була пов"язка. ОСОБА_6 в березні 2015 року демобілізувався,проходив службу в Гончарівську. У чоловіка нервова система була не в порядку.Сім"я ОСОБА_14 створила нестерпні умови проживання. Порушена шумоізоляція в будинку,діти постійно бігають.
Проаналізувавши показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 ОСОБА_11 , дослідивши протокол та відеозапис проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 ,суд зазначає ,що показання їх повністю узгоджуються між собою та показаннями потерпілого.
З відеозапису слідчих експериментів від 27.08.2015 року за участю свідків вбачається,що їх показання повністю узгоджуються між собою і з показаннями ,які вони давали в судовому засіданні. Маються тільки розбіжності щодо відображення на місцевості ,точного місця ,де відбувалася бійка. Однак ,суд надає цьому логічне пояснення,оскільки як вбачається з показань свідків та потерпілого під час конфлікту в ході боротьби обвинувачений та потерпілий не перебували в одному положенні,постійно змінювали своє місце розташування.
Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_8 суд зазначає,що вона не була безспосереднім очевидцем цієї події. Однак її показання підтверджують ,що обвинувачений був в стані алкогольного сп"яніння.
Суд звертає увагу на те,що показання даного свідка узгоджуються з показаннями потерпілого щодо початку конфлікту,що саме обвинувачений почав з"ясовувати стосунки з потерпілим з приводу пробитих колес на велосипеді.
Твердження обвинуваченого про те, що він не завдавав потерпілому жодного удару повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 ОСОБА_11 , які узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи № 49/4 від 23.06.2015 року, та з даними протоколу слідчого експерименту щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому та їх локалізації.
Так ,з висновку експерта № 49/4 від 23.06.2015 року, вбачається що у ОСОБА_5 мають місце тілесні ушкодження у вигляді садна грудної клітки,що могли утворитися 31.05.2015 року від дії тупих предметів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, садна правої брови,що могли утворитися 31.05.2015 року від дії тупих предметів , відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я . Вищезазначені тілесні ушкодження в комплексі не могли утворитися при падінні на тверду поверхню з висоти власного зросту з прискоренням чи без прискорення.
З висновку експерта № 48/4 від 23.06.2015 року, вбачається що у ОСОБА_6 , мають місце тілесні ушкодження у вигляді саден: грудної клітки, лівого плеча, лівої лопатки, лівої та правої виличної ділянок; забою першого пальця правої кисті, що могли утворитись 31.05.15 року від дії тупих предметів, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження в комплексі не могли утворитися при падінні на тверду поверхню з висоти власного зросту з прискоренням чи без прискорення.
Тому, перевіривши показання обвинуваченого щодо непричетності до інкримінованого йому злочину, суд приходить до висновку, що категоричні заперечення ОСОБА_6 нанесення ним ударів потерпілому є лише його захисною версією, спрямованою на уникнення кримінальної відповідальності та покарання за вчинене.
Клопотання обвинуваченого щодо визнання недопустими доказами показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 ,потерпілого ОСОБА_18 є необгрунтованим , оскільки дані свідки та потерпілий були допитані в судовому засіданні в порядку ,передбаченому ст.352,353 КПК України.
Протоколи допиту свідків,потерпілого та обвинуваченого взагалі не приєднувалися до справи і не визнавалися доказами у справі. Твердження обвинуваченого та сторони захисту про недопустимість таких доказів як слідчий експеримент за участю свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_11 від 27.08.2015 та відеозапису даної слідчої дії; постанова про призначення експертиз від 18.06.2015 року та висновки експерта № 48/4,49/4 суд не вважає обґрунтованими та не може прийняти до уваги, бо відповідно до ст.ст. 86, 89 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК.
В ході дослідження в судовому засіданні вищевказаних доказів судом встановлено, що вони отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.
Зокрема, слідчі експерименти від 27.08.2015 року з участю свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_11 були проведені з метою перевірки і уточнення відомостей, які вони повідомили щодо подій ,які мали місце 31.05.2015 року . Ці процесуальні дії були зафіксовані у протоколах проведення слідчого експерименту, з зазначенням методу фіксування процесуальної дії - відеокамери Сапоп SX 160 IS з участю понятих, спеціаліста, із зберіганням в матеріалах кримінального провадження технічного носія інформації - диску .
Тобто, вимоги ст.ст. 103, 107,240 КПК України не порушені, а заперечення захисту є неспроможні.
Щодо посилання обвинуваченого та сторони захисту на недопустимість як доказу висновку експерта №49/4 на підставі його неповноти ,суд зазначає,що для проведення експертизи були надані оригінал медичної карти стаціонарного хворого та амбулаторну картку ОСОБА_5 ,експерт надав відповідь на всі поставленні питання. Висновок експерта щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень та характеру узгоджується з показаннями потерпілого та свідків.
Одною із підстав для визнання доказів ,які були здобуті під час досудового розслідування недопустимими , на думку обвинуваченого є те,що слідчі,які проводили досудове розслідування ,в жовтні 2015 року написали заяви про самовідвід і були відсторонені від слідства .
Однак під час судового розгляду були встановлені ,що під час проведення досудового розслідування,слідчі мали повноваження на проведення досудового розслідування,передбачені ст.40 КПК України.
Таким чином, наявні у справі докази, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину. Докази покладені судом в обґрунтування вироку, отриманні у відповідності до діючих процесуальних правил.
Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.125 КК України як заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність обставин, що його характеризують, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. До обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_6 , суд відносить те,що обвинувачений скоїв злочин вперше.
За місцем роботи характеризується позитивно,має подяки.
З довідки,яка видана Менською міською радою 15.05.2014 року за №1278 вбачається,що обвинувачений має на утриманні трьох дітей.
До обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_6 , суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп"яніння..
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених ним санкцій, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді громадських робіт, яке на думку суду буде необхідне та достатнє для його виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_6 в сумі 1216,21 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме підлягають стягненню витрати потерпілого на придбання ліків у сумі 907,31 грн, що підтверджені наданими квитанціями , а також витрати на переїзд до міста Чернігів у розмірі 58,90 грн, що підтверджується копіями проїзних документів та направленням лікаря хірурга Менської ЦРЛ ОСОБА_19 від 03.06.2015 року, разом 966,21 грн. Витрати потерпілого у розмірі 250 грн. є благодійним внеском і відшкодуванню не підлягають.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_6 в сумі 10000 грн., підлягає задоволенню частково.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір компенсації повинен бути достатнім для покриття душевних страждань та моральних переживань, що виникли внаслідок протиправних дій відповідача.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Враховуючи характер та обсяг душевних страждань ,обгрунтованість позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5 - в сумі 5000 грн.
Цивільний позов прокурора Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Менської районної дердавної адміністрації до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення 2468 грн витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 від злочину підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до п.3 Постанови ПВСУ « Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року. Зокрема, порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визнається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
З довідки виданої КЗОЗ «Менською центральною районною лікарнею» від 26.10.2015 року № 1097 видно, що витрати лікарні на лікування ОСОБА_5 , який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з 01.06.2015 року по 11.06.2015 року становлять 2468 грн.
ОСОБА_6 не заперечується той факт, що ним не відшкодовані витрати закладу охорони здоров"я на лікування потерпілого. За таких обставин необхідно стягнути з ОСОБА_6 2468 грн витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 на користь місцевого бюджету Менського району. Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370 , 374 КПК України,
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 150 (ста п"ятдесяти) годин громадських робіт .
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 966,21 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_5 у сумі 2468,00 грн на користь місцевого бюджету Менського району.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Сосницький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1