Єдиний унікальний номер 741/246/16
Провадження № 2/741/164/16
м. Носівка 21 березня 2016 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Драбиноги С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Подружжя ОСОБА_2 уклали шлюб, який 17 квітня 2010 року зареєстрували у центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що було зроблено актовий запис за № 526.
Від шлюбу сторони дітей не мають.
29 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, зазначивши, що сімейне життя не склалося, в них (сторін) різні погляди на шлюб та сім'ю, відповідач постійно ініціює сварки, що призвело до припинення спільного проживання та ведення спільного господарства. Відповідач відмовляється розривати шлюб у органах державної реєстрації актів цивільного стану.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити, справу розглядати без її участі. ОСОБА_1 стверджувала, що примирення неможливе, з вересня 2015 року вона не проживає спільно з відповідачем.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.
Суд розглядає справу в звичайному порядку у відсутності сторін за наявними у справі доказами, оскільки позбавлений можливості з'ясувати думку позивача щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя ОСОБА_1 і збереження їх шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач просила суд залишити їй прізвище набуте в шлюбі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 551,20 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 1).
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 17 квітня 2010 року у центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що було зроблено актовий запис за № 526.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище набуте в шлюбі - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В.Киреєв