Справа №2-а-539/10
15 березня 2010 р. м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
В складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,
секретаря Лящинської М.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни,
17.02.2010 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок (а.с.4-6). Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що має статус «дитини війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, то відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Таким чином, мінімальна пенсія за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з 01 січня 2009 року до жовтня 2009 року становила 498 грн. Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 01 листопада 2009 року - 573 грн. Сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2009 рік складає 1837,80 грн. Просить визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком - протиправною; зобов'язати відповідача з 01.01.2009 року нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з'явився, просив суд розглядати справу без його участі, позов підтримує повністю.
Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що в 2009 році підвищення до пенсії виплачувалось в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. та в межах фінансування. Зазначив, що позивачем пропущений встановлений п. 1 ст. 100 КАС України річний строк звернення до суду, в зв'язку з чим наполягає на відмові в задоволенні частини позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом.
Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справи в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.8).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.
Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 22.05.2008 р..
Вищезгадане підвищення до пенсії в 2009 році виплачувалося в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідні положення якого визнані неконституційними та Постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не вносились зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про розмір пенсії та отримуваної щомісячної соціальної державної допомоги позивачу було відомо з 01.01.2009 року, оскільки позивач отримував пенсію у встановленому розмірі щомісячно, однак до суду звернувся лише в лютому 2010 року, пропустивши річний строк, передбачений ст. 99 КАС України. Позивач в своєму адміністративному позові не заявляє клопотання про поновлення чи продовження пропущеного строку звернення до суду, не надає жодного доказу звернення до відповідача щодо відновлення його порушеного права на захист його прав, свобод чи інтересів. Таким чином, суд вважає, що відсутні поважні причини пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В своїх письмових запереченнях представник відповідача наполягав на відмові у задоволені адміністративного позову в частині позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною, зобов'язання відповідача нарахувати підвищення до пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 р. по 16.02.2009 р. задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що позивач пропустив без поважних причин процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, встановлений законом.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р.
Здійснення перерахунку пенсії тягне за собою доплату невиплачених коштів, а заборгованість виникає з нарахованих, але не виплачених сум, чого відповідачем не проводилось.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, суд вважає, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги пріоритетність законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково - необхідно: визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова протиправною; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова нарахувати підвищення до пенсії позивачу за період з 17.02.2009 року по 31.12.2009 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; відповідно до ст. 94 КАС України стягнути з Державного бюджету України на користь позивача здійснені нею судові витрати - в розмірі 3,40 грн.
Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 94, 99, 100, 122, 158-163, 167 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова нарахувати ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком за період з 17.02.2009 року по 31.12.2009 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова, заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова О.Г.Деркач