Справа №2-а-596/10
25 березня 2010 р. м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
В складі: головуючого - судді Деркача О.Г.,
секретаря Лящинської М.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
26.02.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю. Мотивуючи свої вимоги наступним: він є інвалідом ЧАЕС 1 категорії 1 групи по захворюванню зв'язаною з аварією на ЧАЕС і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Новозаводського району м. Чернігова. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна бути призначена пенсія розміром, не нижчим ніж 10 мінімальних пенсій за віком та надбавка до пенсії (ст. 50 Закону) в розмірі 100%. Він звернувся до відповідача про перерахунок пенсії як вимагає вищевказаний Закон, але отримав відмову. Однак, всупереч діючому закону нараховується пенсія згідно з постановами Кабінету Міністрів України, що значно менше, ніж передбачено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Невиплата пенсії є протиправною, оскільки згідно ст.ст. 19 ч.2, 22 ч.3 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Просить визнати дії відповідача неправомірними; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації на ЧАЕС згідно діючого законодавства у відповідності до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення пенсії в залежності від розміру прожиткового мінімуму з 15.03.2009 року по 15.02.2010 року і зробити виплату.
В судове засідання позивач не з'явився, просив суд розглядати справу без його участі, позов підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав письмові заперечення, в яких просить справу розглянути без його участі та відмовити в задоволенні позову позивачу (а.с.15-16).
Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справи в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 1 групи за захворюванням пов'язаним з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с.7, 8), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова.
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 1 групи - 100 % мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 1 групі - 10 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 22.05.2008 року.
Вищезгадана пенсія за інвалідністю (основна та додаткова) в 2009 році виплачувалася в розмірах, встановлених Постановою КМУ «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року № 654, Постановою КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530, тощо. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не вносились зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги пріоритетність законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії та надбавки до пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судове засідання не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 996-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, для позивача як інваліда 1 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню: необхідно визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова неправомірними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.03.2009 року по 15.02.2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку десяти мінімальних пенсій за віком, та 100 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення і зробити виплати.
Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням (а.с.7), відповідно до п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 8-11, 69-72, 99, 100, 104-106, 122, 158-163 КАС України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.03.2009 року по 15.02.2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку десяти мінімальних пенсій за віком, та 100 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення і зробити виплати.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова, заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова О.Г.Деркач