Справа № 305/2106/15-ц
Провадження по справі 2/305/172/16
17.03.2016 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ємчук В.Е.
з участю: секретаря - Орос С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ПАТ КБ "Приватбанк" - ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору № МКRWGK00000157 від 04.12.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, остання отримала кредит у розмірі 21439,26 доларів США на термін до 03.12.2027 року та відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими договором. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця, в період сплати, ОСОБА_1 повинна надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Також, за договором, у випадку порушення зобов'язань Відповідач-1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач свої обов'язки за договором виконав, надавши відповідачу ОСОБА_1 кошти, однак відповідач порушив свої зобов'язання - не надавав своєчасно Банку кошти для погашення заборгованості за Кредитом, та станом на 16.09.2015 року допустив заборгованість перед банком в сумі 17096,36 доларів США, яка складається з наступного: 14930,67 доларів США - заборгованість за кредитом; 1224,15 долари США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 104,61 долари США - заборгованість по комісії та 11,99 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: 11,37 доларів США - штраф фіксована частина та 813,57 доларів США - штраф (процентна складова). У забезпечення зобов'язань за даним договором між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній несе відповідальність за порушення кредитного договору, який є предметом позову, як солідарний боржник. Відповідачам було направлено вимогу відповідачам щодо виконання зобов'язання, однак така залишена без задоволення. Враховуючи наведене, представник позивача у своєму позові просить суд винести рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів вищевказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, ОСОБА_4 у позовній заяві просив розглянути справу у відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_5 Н І. та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, надали суду заперечення щодо позову та заяву про розгляд справи без їхньої участі. У запереченні зазначили, що позов не визнають, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення суми кредиту та відсотків за весь період користування кредитом (з 04.12.2007 року), тобто без врахування позовної давності, про сплив якої заявляє відповідач та яка є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, зазначає, що вимоги позивача до поручителя про стягнення кредитного договору без належного пред'явлення поручителю вимоги про виконання договору поруки є передчасним, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів.
Вивчивши обставини справи та дослідивши докази, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З кредитного договору № МКRWGK00000157 від 04.12.2007 року укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, вбачається, що остання отримала кредит у розмірі 21439,26 доларів США на термін до 03.12.2027 року та ОСОБА_1 зобов'язувалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами (0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати та 3% від суми виданого кредиту одноразово у момент надання кредиту) в строки та в порядку, встановленими договором.
Відповідно до п.7.1 Договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в Період сплати, ОСОБА_1 повинна надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 214,83 доларів США для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, відсоткам, винагороди. Також, за п.7.4 Договору, у випадку порушення зобов'язань Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, але не менше 1 гривні. Зазначений договір був підписаний ОСОБА_1особисто.
На виконання зазначеного Кредитного договору 04 грудня 2007 року було укладено Договір поруки між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_2 взяв на себе обов'язок, як солідарний боржник, за виконання взятих ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
У відповідності до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).
З матеріалів справи, досліджених у ході судового розгляду, вбачається, що ОСОБА_1 порушила свої зобов'язання за умовами вищевказаного договору та станом на 16.09.2015 року допустила заборгованість перед банком в сумі 17096,36 доларів США, яка складається з наступного: 14930,67 доларів США - заборгованість за кредитом; 1224,15 долари США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 104,61 долари США - заборгованість по комісії та 11,99 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору, зокрема 11,37 доларів США - штраф фіксована частина та 813,57 доларів США - штраф (процентна складова). У розрахунку заборгованості зазначено про те, що прострочка заборговананості ОСОБА_1 за наданим кредитом виникла з 05.04.2015 року, заборгованість за комісією виникла з 01.03.2015 року, а загальний залишок пені за порушення строків розрахунків складає суму 644,78 долари США, у тому числі 242,39 долари США за останній рік, перед зверненням до суду із даним позовом, однак пеня була частково списана, а тому до стягнення пред'являється пеня в сумі 11,99 доларів США.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У частині 2 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом достовірно встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було порушено умови кредитного договору, зокрема вона прострочила свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, отже, в даному випадку, має місце порушення строків виконання зобов'язання відповідачем.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності загальна і спеціальна. Згідно вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Положеннями ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до вимог ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою стороні у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 заявив про застосування строку позовної давності при вирішенні спору, про що зазначив у наданій суду письмовій заяві. Однак, судом не встановлено підстав для застосування такої.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
З договору поруки, укладного 04 грудня 2007 року між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2, останній взяв на себе обов'язок перед кредитором як солідарний боржник за виконання зобов'язань за кредитним договором № МКRWGK00000157 від 04.12.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, у повному обсязі. Договір поруки діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука за цим договором припиняється після закінчення п'яти років з дня настання терміну повернення кредиту за Кредитним договором. Зазначений договір підписаний ОСОБА_2 особисто.
У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК і п.2.3.3 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 15.10.2015 року (згідно реєстру рекомендованих листів) повідомлення (вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога про солідарне стягнення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу за кредитом на загальну суму 17096,36 доларів США є підставною та підлягає до задоволення.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторонни, понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача судом задоволено, то судові витрати по справі слід стягнути з відповідачів на користь позивача порівну, тобто по 2819,61 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 10,11, 57,58, 60, 88. 212- 215, 223, 294 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 14360570, рах № 29092829003111 (для погашення заборгованості) МФО №305299 - 17096,36 (сімнадцять тисяч дев'яносто шість доларів тридцять шість центів США) заборгованості за кредитним договором № МКRWGK00000157 від 04.12.2007 року, що еквівалентно 375948 гривень 95 копійок гривень, яка складається з наступного: 14930,67 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять доларів шістдесят сім центів США) - заборгованість за кредитом; 1224,15 (одна тисяча двісті двадцять чотири долари п'ятнадцять центів США) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 104,61 (сто чотири долари шістдесят один цент США) - заборгованість по комісії, 11,99 (одинадцять доларів дев'яносто дев'ять центів США) пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 11,37 (одинадцять доларів тридцять сім центів США) - штраф фіксована частина та 813,57 (вісімсот тринадцять доларів п'ятдесят сім центів США) - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 14360570, рах № 29092829003111 (для погашення заборгованості) МФО №305299 - по 2819,61 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень шістдесят одну копійку) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ємчук В.Е.
З оригіналом вірно:
Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е.