Справа № 297/2546/15-к
17 березня 2016 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015070060000326 від 24.04.2015 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, останні рази вироком Ленінського районного суду Автономної республіки Крим від 13.11.2003 року за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, вироком Ужгородського міськрайонного суду від 16.12.2009 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 роки 2 місяці позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 186 КК України,
23 квітня 2015 року, біля 22 години, в нічний період доби, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи по вул. Ессе Томаша в м. Берегово біля воріт, що ведуть на територію Берегівської ЗОШ № 5, порівнявшись з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час проходила по вулиці та розмовляла по мобільному телефону, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, будучи раніше судимим за майнові злочини, з метою незаконного заволодіння чужим майном, смикнув останню своєю рукою за рукав її куртки, від чого потерпіла випустила свій телефон на землю.
Після цього, ОСОБА_4 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, застосував до потерпілої ОСОБА_6 фізичне насильство, що виразилося у нанесенні їй декількох ударів руками по різним частинам тіла, під час чого відкрито викрав у останньої бувший у використанні мобільний телефон марки «Самсунг Галаксі Міні», з сім-карткою оператора «МТС», загальною вартістю 700 грн., чим самим спричинив потерпілій тілесні ушкодження та заподіяв матеріальну шкоду на вказану суму, що підтверджується висновком експерта №46 від 30.04.2015 р.
Завдана шкода в сумі 700 грн. відшкодована повністю.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю з підстав, викладених у обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому та обіцяв більше не скоювати правопорушень.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, згідно з якою просила кримінальне провадження розглянути за її відсутності, претензій до обвинуваченого не має.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що всі учасники судового процесу не оспорюють обставини справи та судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись дослідженням показів обвинуваченого та дослідженням обставин, які характеризують обвинуваченого.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, - як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
Суд, обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив хоч і тяжкий злочин, однак у його вчиненні щиро розкаявся, обіцяв у майбутньому не скоювати злочинів, потерпіла до нього претензій не має, також те, що ОСОБА_4 хворий на тяжку хворобу - мультирезистентний туберкульоз, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначення реальної міри покарання, і відповідно звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням відповідних обов'язків.
Слід стягнути з обвинуваченого вартість проведеної експертизи.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.
Звільнити ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 3, 4 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого у вигляді домашнього арешту, - продовжити до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати за проведену експертизу в сумі 491 (чотириста дев'яносто одної) грн. 04 коп.
Речовий доказ: мобільний телефон марки SAMSUNG MODEL GT-S 5570 IMEI НОМЕР_1 , який повернутий потерпілій ОСОБА_6 , - залишити у останньої.
На вирок може бути подана апеляція через цей суд до апеляційного суду Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1