Єдиний унікальний номер 219/1861/16-к
Номер провадження 11-сс/775/121/2016
Іменем України
16 березня 2016року колегія суддів судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_9 , за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2016 року, якою клопотання прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_5 про продовження тримання під вартою підозрюваного задоволено, та продовжено підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Артемівській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 6) до 10 квітня 2016 року. У клопотанні захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_9 з тримання під вартою на особисту поруку народного депутата України ОСОБА_10 - було відмовлено, -
Відповідно до ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2016 року, в провадженні військової прокуратури Донецького гарнізону перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040530000605 07 липня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.ч. 2, 3, ст. 187, ч.ч. 2,3 ст. 146, ч.ч. 2, 3 ст. 289, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 189 КК України.
З ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2016 року, вбачається, що 2 березня 2016 року прокурор військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 на строк проведення досудового розслідування, а саме до 10 квітня 2016 року, посилаючись на те, що досудовим розслідування встановлено, що 11.11.2014 року, приблизно о 09.30 годині, ОСОБА_11 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, будучи одягненими в камуфльований спецодяг та тримаючи при собі предмети, зовні схожі на стрілецьку вогнепальну зброю, маючи злочинний умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, через вхідні двері проникли до квартири АДРЕСА_1 , де, погрожуючи ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 застосувати насильство, небезпечне для їх життя та здоров'я, незаконно заволоділи належним їм майном на загальну суму 22 950,00 грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли, тим самим своїми злочинними діями завдали ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Ухвалою слідчого судді від 04 березня 2016 року було задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_5 про продовження тримання під вартою підозрюваного, та продовжено підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Артемівській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 6) до 10 квітня 2016 року.
Мотивуючі прийняте рішення слідчий суддя врахував, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На вказану ухвалу слідчого судді захисником ОСОБА_7 , була надана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2016 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_5 про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 , обрати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме передати підозрюваного на особисту поруку народному депутату Верховної Ради України ОСОБА_10 . Апелянт посилається на порушення слідчим суддею вимог КПК України та на неврахування практики Європейського суду з прав людини; на неправильність висновків слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не вмотивованість рішення слідчого судді щодо неможливості застосувати інший запобіжний захід. На його думку, тримання під вартою підозрюваного не є виправданим.
Крім того, до апеляційного суду народним депутатом України ОСОБА_10 подане письмове зобов'язання про взяття на особисту поруку ОСОБА_9 , в якому вказує, що ОСОБА_9 є громадським активістом, принципово відстоює свої патріотичні переконання, приймав участь добровольцем у бойових діях з перших днів конфлікту, є мобілізованим військовослужбовцем, має постійне місце дислокації, раніше не судимий. Також надав письмові зобов'язання народних депутатів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про взяття ОСОБА_9 на особисту поруку.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_9 , пояснення народного депутата ОСОБА_10 , які підтримали доводи апеляційної скарги та клопотання, думку прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 22 січня 2016 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. 01 березня 2016 року у даному кримінальному провадженні продовжений строк досудового розслідування до 10 квітня 2016 року.
В силу ст. 183 КПК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наявністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження № 12014040530000605 та долучені до клопотання прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя прийшов до правильного висновку щодо продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 , вважаючи за необхідне проведення ряду слідчих /розшукових/ дій, які необхідні для отримання доказів, що можуть бути використані під час судового розгляду. Зокрема, у завершенні призначених у кримінальному провадженні судових експертиз, висновки яких мають суттєве значення для підтвердження оголошеної підозри, а також у перевірці шляхом причетності підозрюваного до вчинення інших злочинів.
Слідчий суддя вірно врахував існування високого порогу ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
З урахуванням викладених обставин, достатності наданих доказів можливої недобросовісної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_9 , на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги наявність ризиків: можливість незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги захисника, що на момент вирішення питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення слідчим належним чином не доведена, оскільки факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Такі висновки колегії суддів ґрунтуються також на висновках, зроблених Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях, а саме:
1. П. 175 Рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України»: «Суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства).
2. П. 32 Рішення «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства) від 30 серпня 1990 року: «Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин
Факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», «не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення» /Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства/.
3. П. 55 Рішення ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» «факти, що викликають підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до рівня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу».
Таким чином, колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка йому загрожує та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування до ОСОБА_9 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в тому числі передачу на поруки, та обґрунтовано продовжив строк тримання під вартою.
Із зазначених міркувань ОСОБА_9 не може бути переданий під особисту поруку народному депутату ОСОБА_10 . Крім того, перебуваючи у м. Києві, він не зможе виконати обов'язків поручителя, передбачених ст. 180 КПК України.
На думку колегії суддів, не можуть бути розглянуті та задоволені надані народним депутатом України ОСОБА_10 клопотання від народних депутатів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на ухвалу від 22.01.2016 року Краматорського міського суду, оскільки не стосуються ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду від 04 березня 2016 року, що переглядається в цьому судовому засіданні.
Враховуючи характер та обставини злочинних дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що, на даному етапі досудового розслідування, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам та забезпечити належне виконання ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2016 року відносно ОСОБА_19 про продовження тримання під вартою підозрюваного - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді