17.01.2014 Справа № 756/620/14-к
Провадження № 1-кп/756/112/14
Унікальний № 756/620/14-к
17 січня 2014 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участі прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7
проводячи в приміщенні суду підготовче судове засідання по розгляду кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що народився в м. Анжеро-Суджинськ Кемеровської області РФ, росіянина, громадянина України, такого, що працює в ТОВ «Редіанс» на посаді охоронця, має вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 надійшов до Оболонського районного суду м. Києва 14 січня 2014 року.
Прокурор просила продовжити тримання обвинуваченого під вартою.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 категорично заперечував проти продовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою, мотивуючи свою позицію тим, що вирішення даного клопотання не передбачено КПК України, оскільки сторони кримінального провадження не можуть заявляти подібні клопотання.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника, пояснивши при цьому, що він має постійне місце проживання, сімю, малолітню дитину, постійну роботу. Також зазначив, що має поганий стан здоров'я, однак підтверджуючих документів суду не надав.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження в обсязі, необхідному, для прийняття судового рішення, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
22.09.2013 року ОСОБА_10 затримано за підозрою.
24.09.2013 року щодо ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно ОСОБА_10 спливає, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих ОСОБА_11 злочину, дані, що характеризують особу останнього, суд не вбачає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу. Дані про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, у тому числі за станом здоров'я, в матеріалах кримінального провадження відсутні. Також суду не надано ґрунтовних доказів того, що обвинувачений має хронічні захворювання, що входять до «Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання», затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18.01.2000 р. № 3/6 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.
Також, матеріали обвинувального акту дають суду достатньо підстав для продовження ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_12 , враховуючи спосіб вчинення злочину, що йому інкримінується, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; (ризик перешкоджання здійсненню правосуддя). У останнього наявні особисті зв'язки з іншими особами, які можуть бути у тому числі очевидцями вказаної події і які можуть на його прохання несвідомо завадити встановленню істині у справі (ризик змови). Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), а відповідно, суд вважає за необхідне доцільним тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на думку суду більш м'яка міра запобіжного заходу не може забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, що випливають із ст.177 КПК України та його належної поведінки.
Вирішуючи дане питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., яке є частиною національного законодавства, продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до свободи особистості.
Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 314 - 317, 331 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що народився в м. Києві, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області, строком на 60 днів, тобто до 17.03.2014 року.
Наступне судове засідання призначити на 11 год. 30 хв. 29 січня 2014 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_14
Суддя ОСОБА_15
Суддя ОСОБА_16