Апеляційний суд міста Києва
16 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 4 лютого 2016 року,
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.02.2016 року клопотання ОСОБА_6 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання засудженому ОСОБА_7 відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (далі - Закону) від 26.11.2015 року повернуто.
Рішення суду мотивоване тим, що вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, які стосуються строку покарання, звільнення від відбування покарання осіб, відносяться до компетенції місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання. Також суд в ухвалі зазначив, що ОСОБА_6 не додала до клопотання документи на підтвердження того, що вона є матір'ю засудженого, тобто особою, яка має право подати клопотання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 положення вказаного Закону та зарахувати строк попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Справа № 11-кп/796/695/2016
Категорія: ст.537 КПК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що її син ОСОБА_7 , засуджений вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 04.02.2010 року за ч.2 ст.187 КК України на 7 років позбавлення волі, відбуває покарання у Вінницькій виправній колонії Управління ДПтС України у Вінницькій області № 86. 19.01.2016 року вона подала аналогічне клопотання до Вінницького міського суду Вінницької області, яке ухвалою від 20.01.2016 року повернуто з тих підстав, що зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання подається до суду, який ухвалив вирок. Оскільки Законом не врегульовано, який суд має розглядати таке клопотання, то вважає, що з огляду на вимоги п.14 ч.1 ст.537, п.4 ч.2 ст.539 КПК України інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, мають вирішуватися судом, який ухвалив вирок, тобто Солом'янським районним судом м. Києва.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити; доводи прокурора, який не вбачав підстав для її задоволення; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як встановив суд першої інстанції, вирок Солом'янського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_7 набрав законної сили, і засуджений відбуває покарання у виправній колонії. ОСОБА_6 - матір засудженого звернулася з клопотанням, в якому просила застосувати до ОСОБА_7 положення Закону, зарахувавши йому строк попереднього ув'язнення у строк покарання.
Оскільки, як зазначено в ухвалі, процедура зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покараннямає певні особливості, зокрема, потребує участі засудженого, дослідження матеріалів особової справи, вказане питання повинен вирішувати місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в ухвалі суду першої інстанції, про те, що клопотання ОСОБА_6 не підлягає розгляду в Солом'янському районному суді м. Києва.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, який набрав чинності 24.12.2016 року, внесено зміну до ч.5 ст.72 КК України, згідно з якою зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону він застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
Дійсно, Законом не визначено, який суд має вирішувати питання про зарахування попереднього ув'язнення. Водночас, виходячи з положень ч.6 ст.9, п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України, колегія суддів вважає, що вказане питання, яке пов'язане безпосередньо з виконанням вироку за межами суду, що його ухвалив, відноситься до компетенції місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, тобто в межах якого засуджений фактично відбуває покарання.
Доводи в апеляційній скарзі про наявність ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 20.01.2016 року про повернення клопотання ОСОБА_6 з тих підстав, що зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання подається до суду, який ухвалив вирок, не можуть бути перешкодою для ухвалення такого рішення суду першої інстанції і не позбавляють ОСОБА_6 можливості повторно звернутися до належного суду з аналогічним клопотанням.
Недоречними є і посилання в апеляційній скарзі на вимоги п.14 ч.1 ст.537, п.4 ч.2 ст.539 КПК України, згідно з якими інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, мають вирішуватися судом, який ухвалив вирок, оскільки такі сумніви або протиріччя що пов'язуються з недоліками самого вироку, а не процедурою його виконання.
Крім того, згідно з п.3 Прикінцевих положень Закону, він застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім'ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду.
Оскільки ОСОБА_6 не додала до клопотання документи на підтвердження того, що є матір'ю засудженого, тобто особою, яка має право подати клопотання, рішення суду про повернення клопотання і з цих підстав, є правильним.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, і підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 4 лютого 2016 року, якою повернуто клопотання ОСОБА_6 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання засудженому ОСОБА_7 відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3