Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Колдіна О.О.
№ 22-ц/796/3904/2016 Доповідач: Шебуєва В.А.
16 березня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,
секретар: Троц В.О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, прокуратури Кіровоградської області, про відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, прокуратури Кіровоградської області про відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити правосудне рішення по суті справи. Посилається на невідповідність рішення суду вимогам ст. 56 Конституції України, ч. 6 ст. 1176 ЦК України. Зазначає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність апелянта.
Представники відповідачів просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був стороною у судовій справі щодо права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться на земельній ділянці площею 510 кв.м. на АДРЕСА_1
В липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, прокуратури Кіровоградської області про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що внаслідок тривалого вирішення судової справи та бездіяльності прокуратури він був позбавлений права власності на частину домоволодіння. Завдану моральну шкоду оцінює в 51 000 грн.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати,зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків морального характеру.
Підставою для стягнення з відповідачів немайнової шкоди ОСОБА_1 зазначає бездіяльність прокуратури щодо тривалого розгляду судами його справи про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, а також втрату 2/3 приватної власності з вини судової влади
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності визначених ч.6 ст. 1176 ЦК України підстав для відшкодування моральної шкоди відповідачами. А тому висновки суду про відмову в задоволенні позову є законними та обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді