03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/2712/2016 Головуючий у І інстанції - Остапчук Т.В.
Доповідач - Андрієнко А.М.
16 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Гарматюк О.Д.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, обґрунтовуючи тим, що з 15 березня 1985 року сторони перебувають у шлюбі, між ними погіршилися стосунки, з грудня 2014 року мешкають окремо, у позивача існує інша сім'я, тому вважає, що подальше перебування у шлюбі та його збереження неможливе.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року позов задоволено. Шлюб, зареєстрований 15 березня 1985 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Печерським Відділом реєстрації актів громадянського стану м. Києва, актовий запис № 225, розірвано.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що суд неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки та допустив порушення норм матеріального і процесуального закону, при цьому зазначає, що суд не з'ясував дійсні відносини між подружжям, вказує, що сторони у справі проживають разом, шлюбно-сімейні стосунки не припинені, крім того, вказує, що судом не було надано подружжю строк на примирення.
Апелянт в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи належним чином неодноразово повідомлялася, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ст.. 74 ч.5 п.2 ЦПК України У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою в установленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ст.. 77 ч.2 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки, вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Судом апеляційної інстанції неодноразово направлялися судові повістки за зареєстрованим місцем проживання апелянта, які апелянт не отримувала, а тому колегія суддів вважає, що вона повідомлена належним чином, причину своєї неявки до суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не повідомила.
На підставі ст.. 305 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта, яка повідомлялася належним чином неодноразово, причину неявки суду не повідомила, її явка до суду апеляційної інстанції є необов'язковою.
Позивач просив відхилити апеляційну скаргу , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив із того, що шлюб між сторонами фактично розпався, а сім'я носить формальний характер, позивач наполягає на розірванні шлюбу, оскільки має іншу сім'ю, відповідач не надала доказів підтримання шлюбних відносин з позивачем, тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки буде суперечити інтересам кожного зі сторін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції із наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 15 березня 1985 року, який зареєстровано Печерським Відділом реєстрації актів громадянського стану м. Києва, актовий запис № 225, мають повнолітню доньку.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки апелянт не надала доказів спільного проживання подружжя та підтримання шлюбно-сімейних стосунків.
Згідно з довідкою ДП «Укржитлосервіс» № 155 від 14.12.2015 року, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1
З 18.03.2015 року за даною адресою не проживає на підставі особистої заяви.
Згідно з частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Зокрема, примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Суд першої інстанції повно і всебічно з 'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про доведеність позовних вимог позивачем.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на ту обставину, що сторонам не надано строк для примирення, оскільки як вбачається із матеріалів справи, справа про розірвання шлюбу в провадженні судів знаходиться більше року. Як пояснив позивач за цей період стосунки між сторонами не покращилися, вони проживають окремо, між ними припинені будь-які сімейні стосунки, а тому примирення на даний час є вже неможливим.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді