03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа 761/10898/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/4850/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
16 березня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.
при секретарі - П'ятничук В.Г.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 6 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 6 липня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість за кредитним договором в розмірі 12492 грн.
Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що у квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 9 грудня 2014 року, між сторонами укладено договір позики № 849528646 на суму 2920,00 грн. зі сплатою відсотків та комісії строком на 14 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.
Зазначив, що ОСОБА_3 зобов'язався повернути позику, сплатити проценти за користування позикою у розмірі 1,85% в день від суми позики за кожний день користування, а також комісію за обслуговування по Договору у розмірі 40 грн.
Проте, вказані зобов'язання за договором позики відповідач не виконав, у зв'язку із чим, станом на 7 квітня 2015 року заборгованість відповідача становить: 12 492,00 грн., яка складається із: суми позики 2920 грн., відсотків - 758,24 грн., прострочених відсотків - 8497,20 грн., 316,56 грн. - штрафу.
У зв'язку із викладеним, просив суд стягнути зазначену суму з відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, 9 грудня 2014 року, між сторонами укладено договір позики № 849528646 на суму 2920,00 грн. зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 1,85% в день від суми позики за кожний день користування, а також комісію за обслуговування по Договору у розмірі 40 грн.
У відповідності до умов розділу 3 Правил, відповідач акцептував оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору позики і настання юридичних прав та обов'язків, у тому числі: заповнив заявку на сайті ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", зазначив інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати позику.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 7 квітня 2015 року становить 12 492,00 грн., яка складається із: суми позики 2920 грн., відсотків - 758,24 грн., прострочених відсотків - 8497,20 грн., 316,56 грн. - штрафу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Приписами статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За положенням ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином взяті на себе зобов'язання не виконуються, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_4
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що представником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не перевірено психічний стан відповідача під час укладення договору позики, оскільки доказів на підтвердження того, що на момент укладення договору відповідач не усвідомлював свої дії та не міг ними керувати, суду не надано.
Крім того, з вимогами щодо визнання договору недійсним із зазначених вище підстав сторони не зверталися.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що провадження по справі відкрито із порушенням правил підсудності, оскільки відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 з огляду на наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позов подано за правилами ст. 110 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Згідно п. 7.2 договору позики від 9 грудня 2014 року, місцем виконання цього Договору є місцезнаходження Позикодавця, зазначене в розділі 9 цього договору. Місцезнаходженням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є м. Київ, вул. Глибочицька, 17, оф. 215, що територіально відноситься до Шевченківського районного суду м. Києва.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 6 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді