15 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.
при секретарі Матвійчуку І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Києва від 14 січня 2016р. по повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання правочину удаваним та визнання права власності на нерухоме майно,
встановила:
у січні 2016р. позивач звернулася до суду з позовом про визнання договору доручення від 24 серпня 2013р. удаваним правочином та просила визнати за нею право власності на транспортний засіб, зобов'язати органи державної виконавчої служби зняти арешт та розшук транспортного засобу.
Ухвалою судді від 14 січня 2016р. позовна заява повернута позивачу для подачі до належного суду.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить ухвалу судді скасувати, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, так як позовна заява була подана до Деснянського районного суду м. Києва на підставі ч. 2 ст. 114 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи позивачу позову заяву для подачі до належного суду, суддя виходив з того, що відповідач не проживає на території Деснянського району м. Києва, тому справа не підсудна Деснянському районному суду м. Києва.
Проте, повністю погодитися з таким висновком судді не можна.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач у позовній заяві зазначала, що подає її відповідно до ч. 2 ст. 114 ЦПК України, згідно якої позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
На вказане посилання не звернув увагу суддя при вирішенні питання про повернення позовної заяви і у порушення вимог ст. 210 ЦПК України в ухвалі не навів мотивів, з яких вказана обставина не була взята до уваги при вирішенні питання про прийняття позовної заяви.
При цьому, суддя не врахував, що однією з позовних вимог є зобов'язання органу державної виконавчої служби зняти арешт зі спірного автомобіля.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4639/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Журавська О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
Оскільки ухвала суддею постановлена з порушенням норм процесуального права,
- 2 -
якими визначений порядок вирішення питання про прийняття позовної заяви, відповідно до ст. 312 ЦПК України ухвала судді підлягає скасуванню, а справа підлягає поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд питання про прийняття позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Києва від 14 січня 2016р. скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання правочину удаваним та визнання права власності на нерухоме майно повернути до Деснянського районного суду м. Києва на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: