провадження №22-ц/796/3865/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Демидовська А.І.
справа №760/14112/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.
10 березня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого - судді Поліщук Н.В.
суддів Білич І.М., Болотова Є.В.
при секретарі Горбачовій І.В.
за участю представника позивача ГарвасюкаВ.Ю.
представника відповідача ПрП «Дніпро-Авто» - Юрко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК», поданою представником за довіреністю Гарвасюком Віталієм Юрійовичем, на ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 13 січня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» до Приватного підприємства «Дніпро-Авто», ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В липні 2014 року ПАТ «Терра Банк», правонаступником якого є ПАТ «КРИСТАЛБАНК», звернулося до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи (збільшення та часткова зміна позовних вимог), у якому просило стягнути солідарно з ПрП «Дніпро-Авто» (позичальника), ОСОБА_5 (поручитель на підставі трьохстороннього договору із кредитором та позичальником), ОСОБА_6 (поручитель на підставі трьохстороннього договору із кредитором та позичальником), ТОВ «Траєкторія» (поручитель на підставі двостороннього договору із кредитором) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судовому засіданні 13 січня 2016 року представником ПрП «Дніпро-Авто» заявлено клопотання про закриття провадження у справі. У клопотанні зазначає, що 23 червня 2014 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у справі за позовом ПАТ «Терра Банк» до ПрП «Дніпро-Авто», ОСОБА_5, ОСОБА_6 ухвалено рішення про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.
Окрім того, зазначає, що вимоги банку до ТОВ «Траєкторія» є вимогами, розгляд яких повинен здійснюватися судом господарської юрисдикції.
Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 13 січня 2016 року провадження у справі за позовом ПАТ «КРИСТАЛБАНК» до ПрП «Дніпро-Авто», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Траєкторія» про стягнення заборгованості закрито.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ПАТ «КРИСТАЛБАНК» подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі посилається на помилковість висновків суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини.
Представник відповідача ПрП «Дніпро-Авто» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб, на підставі ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відносно відповідачів ПрП «Дніпро-Авто», ОСОБА_5, ОСОБА_6 є рішення у справі за позовом кредитора про задоволення позовних вимог, а вимоги в частині відповідача ТОВ «Траєкторія» підлягають вирішенню господарським судом.
Проте, повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З матеріалів справи убачається, що спір виник у зв»язку із невиконанням умов Кредитного договору №03-ЮЛ/11/15 від 21 лютого 2011 року, з послідуючими змінами від 11 травня, 30 вересня, 09 листопада 2011 року та 22 червня 2012 року, сторонами якого є банк та ПрП «Дніпро-Авто».
Виконання цього договору забезпечено:
- порукою ТОВ «Траєкторія» (двосторонній договір №П/03-ЮЛ/11/15 із кредитором від 11 квітня 2013 року);
- порукою ОСОБА_5 (трьохсторонній договір №П1/03-ЮЛ/11/15 із кредитором та позичальником від 11 квітня 2013 року);
- порукою ОСОБА_6 (трьохсторонній договір №П2/03-ЮЛ/11/15 із кредитором та позичальником від 11 квітня 2013 року).
Сума зобов»язання позичальника, яку кредитор просить стягнути солідарно з відповідачів, з урахуванням уточнених позовних вимог, становить 12 574 860,90 грн., з яких:
- 4 987 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом станом на 16 грудня 2014 року;
- 2 530 551,46 грн. - прострочені проценти станом на 27 листопада 2014 року;
- 1 338 044,25 грн. - пеня за прострочення повернення кредиту за період з 25 березня 2013 року по 15 грудня 2014 року;
- 390 256,88 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за період з 04 лютого 2013 року по 15 грудня 2014 року;
- 2 504 008,31 грн. - 3% річних та інфляційні втрати за прострочення сплати процентів та кредиту за період з 25 березня 2013 року по 15 грудня 2014 року;
- 825 000 грн. - штраф.
23 червня 2014 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у справі №2/175/723/14-ц за позовом ПАТ «Терра Банк» до ПрП «Дніпро-Авто», ОСОБА_5, ОСОБА_6 ухвалено рішення про солідарне стягнення з відповідачів пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 61783,48 грн.
10 липня 2014 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у справі №2/175/886/13-ц за позовом ПАТ «Терра Банк» до ОСОБА_5, третя особа - ПрП «Дніпро-Авто» про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог та вирішено стягнути 1141,66 грн. пені.
Закриваючи провадження у справі з посиланням на ту обставину, що позивач реалізував своє право вимоги до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ПрП «Дніпро-Авто», суд першої інстанції належним чином не мотивував такі висновки, та не врахував, що на підставі п.2 ст.205 ЦПК України закриття провадження допускається лише у випадках, якщо є таке, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Проте суд не зазначив, які саме судові рішення дають підстави для застосування правил п.2 ст. 205 ЦПК України. При цьому, із зазначених вище рішень Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2014 року та 10 липня 2014 року убачається вирішення вимог лише в частині стягнення пені, проте предметом розгляду цієї справи є інші складові зобов»язання, в тому числі і пеня.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі №6-1133цс15 зазначено, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Отже, висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ПрП «Дніпро-Авто» є передчасним, оскільки суду слід перевірити зазначені вище обставини та за наявності обґрунтованих підстав прийняти рішення у відповідності до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, а не п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, яку застосував суд в тому числі і до вимог в цій частині.
В частині вирішення питання щодо вимог до ТОВ «Траєкторія» суду першої інстанції слід виходити із роз»яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно яких:
Оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15-16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.
Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.
Разом із тим, оскільки пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку чи іншої фінансової установи (частина перша статті 543 ЦК), у разі пред'явлення позову до кожного з них окремо суди мають враховувати визначену ЦПК компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Зокрема, позов банку (іншої фінансової установи) до юридичної особи - поручителя із залученням фізичної особи - позичальника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Окрім того, слід врахувати правові позиції Верховного Суду України, викладені у справах №6-1323цс15, №6-1737цс15, №6-467цс15, та за наявності достатніх підстав вирішити питання про застосування п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Поряд з цим, з матеріалів справи убачається про прийняття судом до розгляду зустрічного позову ТОВ «Траєкторія» до ПАТ «Терра Банк», треті особи - ПрП «Дніпро-Авто», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов»язання виконати платіжне доручення та припинити кредитні правовідносини.
В суді апеляційної інстанції представником ПАТ «КРИСТАЛБАНК» долучено, зокрема, копію заяви про залишення зустрічного позову без розгляду, яка зареєстрована Солом»янським районним судом м.Києва 08 жовтня 2015 року.
Проте, оригінал такої заяви в матеріалах справи відсутній, вирішивши питання про закриття провадження у справі будь-яке судове рішення щодо вимог за зустрічним позовом ТОВ «Траєкторія» до ПАТ «Терра Банк», треті особи - ПрП «Дніпро-Авто», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов»язання виконати платіжне доручення та припинити кредитні правовідносини - судом не прийнято.
Зазначені порушення норм процесуального права, неповне з»ясування обставин справи є у відповідності до ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК», подану представником за довіреністю Гарвасюком Віталієм Юрійовичем, задовольнити.
Ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 13 січня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.В. Поліщук
Судді І.М. Білич
Є.В. Болотов