Копія
17 лютого 2016 р. Справа №818/39/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,
представника відповідача - Литовченко Г.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/39/16
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області,
треті особи: Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області, Бездрицька сільська рада Сумського району Сумської області,
про визнання протиправною і скасування відмови,-
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати відмову відповідача, викладену у листі від 27.12.2015р. №Ю-602-770/36-15, у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.
Свої вимоги мотивує тим, що 26.11.2015 року ним до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області рекомендованим листом надіслана заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту. До заяви надавались усі визначені чинним законодавством документи. Проте, листом від 27.12.2015р. №Ю-602-770/36-15 позивач отримав відмову, мотивовану тим, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Управлінням Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області від 14.12.2015р. №7840-2, земельна ділянка, яка планується до відведення, розташована в масиві земель, що планується для створення громадських пасовищ. Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою наведений в ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, до яких не належить підстава, зазначена відповідачем в листі від 27.12.2015р. №Ю-602-770/36-15.
Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.53), в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву (а.с.32-33), в якій розгляд справи просив проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував (а.с.18-19), пояснивши, що земельна ділянка, з приводу якої звернувся ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення її у власність, знаходиться в масиві, що планується для створення громадських пасовищ, що підтверджується клопотанням Бездрицької сільської ради від 18.05.2015р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 14га для створення громадських пасовищ за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, а також копією державного статистичного спостереження окремих показників розвитку сільських, селищних, міських рад у галузі сільського господарства на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області станом на 01.01.2015р., де вказано про наявність великої рогатої худоби. Крім того, пунктом «б» Указу Президента України від 03.12.1999р. №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» підтримка розвитку особистих підсобних господарств громадян та селянських (фермерських) господарств повинна здійснюватися в т.ч. і шляхом створення поблизу населених пунктів із земель запасу та резервного фонду громадських пасовищ для випасання худоби. Тому відмова, викладена в листі від 27.12.2015р. №Ю-602-770/36-15, є правомірною.
Представник третьої особи - Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.50), в судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність (а.с.25).
Представник третьої особи - Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.57), в судове засідання не з'явився, надіслав заяву (а.с.52), в якій проти задоволення позову заперечував з посиланням на те, що у зв'язку із обмеженою кількістю земель запасу та наявність учасників антитерористичної операції, які проживають на території ради, ці землі планували зарезервувати для ведення ними особистого селянського господарства та садівництва. Також зазначив, що рішенням органів виконавчої влади земельна ділянка, орієнтовною площею 14га, у комунальну власність не передавалась, та рішення сільською радою про створення громадського пасовища не приймалось. Розгляд справи просив проводити у його відсутність.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.11.2015 року позивач рекомендованим листом надіслав до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.8-9).
До заяви додано: графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; копію документу, що посвідчує особу; копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (а.с.10-12).
Листом від 27.12.2015р. №Ю-602-770/36-15 відповідач у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачу відмовив із посиланням на інформаційну довідку, надану Управлінням Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області від 14.12.2015р. №7840-2, згідно з якою земельна ділянка, яка планується до відведення, розташована в масиві земель, що планується для створення громадських пасовищ (а.с.13).
Також в обґрунтування такої відмови відповідач посилався на відсутність обґрунтованої та мотивованої відповіді Бездрицької сільської ради щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення на запит Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, надісланий на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01.04.2014р. №333-р та від 18 червня 2014р. №591-р та рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014р. №2/1.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини, які виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються Земельним Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Земельне законодавство включає Земельний кодекс України, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно зі ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності площею не більше 2,0 га.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст.118 Земельного кодексу України, частинами 6 та 7 якої встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, вказаний перелік підстав для відмови є вичерпним, однак у листі від 27.12.2015р., яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області не зазначено жодної з підстав для такої відмови, передбачених ст.118 Земельного кодексу України.
Стосовно інформаційної довідки, наданої Управлінням Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області від 14.12.2015р. №7840-2, про розташування земельної ділянки, яка планується до відведення, в масиві земель, що планується для створення громадських пасовищ, на яку міститься посилання в оскаржуваній відмові (а.с.23), слід відмітити, що відповідно до частини 2 статті 34 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
За змістом частини 3 статті 83 Земельного кодексу України земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади з (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.
Указом Президента України від 03.12.99р. № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" було доручено Кабінету міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян та селянських (фермерських) господарств, зокрема, шляхом створення поблизу населених пунктів із земель запасу та резервного фонду громадських пасовищ для випасання худоби.
Враховуючи викладене, при реалізації відповідачем своїх повноважень щодо передання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність або в користування для всіх потреб у межах області повинна враховуватися можливість створення на земельних ділянках громадських пасовищ, за умови прийняття рішення органу виконавчої влади про передання земельної ділянки, на якій планується створення громадських пасовищ, у комунальну власність та рішення відповідного органу місцевого самоврядування щодо створення громадського пасовища на ній.
Зі змісту відповіді Бездрицької сільської ради на запит суду вбачається (а.с.52), що рішенням органів виконавчої влади земельна ділянка, орієнтовною площею 14га, у комунальну власність не передавалась, та рішення сільською радою про створення громадського пасовища не приймалось.
Крім того, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, клопотання Бездрицької сільської ради від 18.05.2015р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 14га для створення громадських пасовищ за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.21-24), розглянуто по суті не було, оскільки заявником не було виконано вимог Методичних рекомендацій по створенню громадських пасовищ, а саме не подано всіх необхідних документів.
З приводу тверджень представника третьої особи щодо звернення нею із клопотанням від 11.02.2016р. №80/02-34 до відповідача про резервування земельної ділянки орієнтовною площею 14га для ведення особистого селянського господарства та садівництва для учасників антитерористичної операції с. Бездрик (а.с.54), суд вказує, що станом на 25.11.2015р. (день звернення позивача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки) таке клопотання у Головному управління Держгеокадастру у Сумській області було відсутнє та наведені у ньому обставини не слугували підставою для відмови ОСОБА_2 в задоволенні його клопотання, про що свідчить зміст листа відповідача від 27.12.2015р. №Ю-602-770/36-15.
Також суд не погоджується із посиланнями головного управління на пункт «б» Указу Президента України від 03.12.1999р. №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» та на ст.37 Закону України «Про охорону земель» як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки дані нормативні акти не врегульовують порядок набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.
А саме Указ Президента України від 03.12.1999р. №1529/99 лише визначає перелік організаційних заходів, які повинні здійснити Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна та Севастопольська міські державні адміністрації з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності, а ст.37 Закону України «Про охорону земель», який визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля, встановлює заборону використання земельних ділянок способами, що призводить до погіршення їх якості, та обмеження діяльності на землях сільськогосподарського призначення щодо розорювання сіножатей, пасовищ, тобто основні вимоги до охорони родючості ґрунтів.
Стосовно відсутності відповіді Бездрицької сільської ради щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення на запит Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, надісланий на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01.04.2014р. №333-р та від 18 червня 2014р. №591-р та рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014р. №2/1, необхідно зазначити, що відсутність відповіді органу місцевого самоврядування щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у розумінні норм Земельного кодексу України.
Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.
Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач відповідно до пунктів 2-8 ч. 3 ст. 2 КАС України повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Отже, відмовляючи позивачу в наданні права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, відповідач перешкоджає позивачу у реалізації законодавчо наданого йому права, чим порушує принципи рівності перед законом та пропорційності, які визначені ст. 2 КАС України.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства та задовольняє позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, відповідно до квитанції від 14.01.2016 року позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 551,20 грн. (а.с.3).
Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 551,20 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи: Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області, Бездрицька сільська рада Сумського району Сумської області, про визнання протиправною і скасування відмови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 27.12.2015р. №Ю-602-770/36-15, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (40000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятьсот п'ятьдесят одна грн. 20 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 19.02.2016 року.
Суддя (підпис) О.О. Осіпова
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Осіпова