8.1
про продовження процесуального строку
17 березня 2016 року СєвєродонецькСправа № 812/60/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ковальова Т.І., розглянувши питання щодо продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,-
29 січня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, - залишено без руху.
Надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 7 (сім) днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 2 756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривні 00 коп.) та позовної заяви з вірною назвою відповідача у двох екземплярах.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач вищевказану ухвалу суду отримав 07.03.2016.
16.03.2016 канцелярією Луганського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від позивача одержано заяву про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи.
В обґрунтування вищевказаної заяви позивач посилається на Пленум Верховного Суду України, зокрема на п.1 і 2 постанови № 9 від 01.11.1996 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” та на норми Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 3 ст.9 ЗУ “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Проте відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Крім цього відповідно до ст. 64 Конституції України Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Конституцією України не передбачено випадків, у яких право на судовий захист може бути обмежене. Разом із цим відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Крім цього Конституцією України не передбачено фінансування судів з інших джерел окрім як за рахунок Державного бюджету України.
За таких обставин встановлений ЗУ “Про судовий збір” порядок фінансування судів не відповідає нормам прямої дії Конституції України, у неконституційний спосіб обмежує право на судовий захист та перекладає обов'язок утримання судів і забезпечення їх функціювання на громадян України, що є неконституційним оскільки порушує порядок, встановлений Конституцією України.
Позивач вважає, що з огляду на вищенаведене, несплата судового збору не є підставою для відмови у наданні судового захисту шляхом оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, право на яке гарантується ст.55 Конституції України.
Вимога до громадянина сплатити судовий збір, як умова отримання судового захисту своїх прав, суперечить ст. 8, 22, 55, 64, 130 Конституції України оскільки фактично перекладає на громадянина обов'язки Держави Україна та порушує його право на судовий захист, яке не може бути обмежене і гарантується окрім норма прямої дії Конституції України ще і ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950р.
Позивач посилається на те, що в Україні не існує чинного ЗУ “Про судовий збір”, оскільки такий закон не був підписаний і не був оприлюднений чинним президентом України. Текст даного документу був підписаний особою на прізвище ОСОБА_2, а зміни до нього підписані особою на прізвище ОСОБА_3 Однак ці особи ніколи не вступали на пост президента України у порядку встановленому ст.. 104 Конституції України, а отже не мали права підписувати і оприлюднювати будь які закони. Тому, суд не вправі вимагати сплати судового збору відповідно до документу з назвою “Закон України Про судовий збір”, оскільки цей документ не є чинним і не має статусу чинного закону України, а отже не є обов'язковим до виконання.
За таких обставин, на думку позивача, не сплата судового збору відповідно до ст. 8, 55, 64, 130 Конституції України не може бути підставою для відмови у праві на судовий захист.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду справи.
Розглянувши вказане клопотання суд вважає його необґрунтованим та не знаходить підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору з огляду на наступне.
01.09.2015 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII, яким внесено зміни в Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI.
Позивач не віднесений до осіб, які згідно із ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору за подання позову.
Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи вищенаведене, підставою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Відстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Посилання позивача на те, що в Україні не існує чинного Закону України “Про судовий збір”, оскільки такий закон не був підписаний і не був оприлюднений чинним президентом України, не може бути враховано судом, оскільки підставою для відстрочення сплати судового збору, згідно норм чинного законодавства, є врахування саме майнового стану сторони, інших підстав для відстрочення сплати судового збору законодавством не передбачено. Наведені позивачем доводи про відстрочення сплати судового збору в силу ст. 88 КАС України не є правовими підставами для такого відстрочення.
В свою чергу позивачем не надано жодних доказів свого незадовільного майнового стану.
Таким чином, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч.1 ст.101 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви та, замість того надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по суті, суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви.
В разі невиконання вимог ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2016, позов буде повернуто позивачу.
Керуючись статтями 101, 102, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 7 (сім) днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 2 756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривні 00 коп.) та позовної заяви з вірною назвою відповідача у двох екземплярах.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмову провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання к опії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_4