ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10
12 березня 2016 року м. Львів № 813/6350/15
12 год. 53 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Дорош Х.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1;
відповідача: представник ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про постановлення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроном Центр» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроном Центр» звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001202202/15744 та № 0001192202/15743 від 27.11.2015 року та податкову вимогу № 6957-23 від 14.12.2015 року.
01.03.2016 року Львівським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі № 813/6350/15, якою позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області № 0001202202/15744 від 27.11.2015 року та № 0001192202/15743 від 27.11.2015 року; присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроном Центр» (вул. Сахарова, 43, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 38738473) судовий збір у розмірі 12375 (дванадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 30 коп.
Відповідно до положень ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено судове рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складається з вступної частини, описової частини, мотивувальної частини та резолютивної частини. В резолютивній частині рішення суду зазначається: висновок суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновок по суті вимог; розподіл судових витрат; інші правові наслідки ухваленого рішення.
Суд зазначає, що у постанові від 01.03.2016 року судом не прийнято рішення щодо позовної вимоги про скасування податкової вимоги № 6957-23 від 14.12.2015 року та не вирішено питання про судові витрати у цій частині.
В обґрунтування позовних вимог щодо протиправності податкової вимоги № 6957-23 від 14.12.2015 року позивач зазначає, що сума боргу, зазначена у податковій вимозі, є сумою грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій, що визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями № 0001202202/15744 та № 0001192202/15743 від 27.11.2015 року. Стверджує, що податкова вимога відповідно до норм Податкового кодексу України надсилається тільки у випадку наявності узгодженого грошового зобов'язання. Оскільки грошові зобов'язання не є узгодженими відповідно до п. п. 56.17.5. п. 56.17. ст. 56 ПК України, спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги у цій частині підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач позов щодо скасування податкової вимоги № 6957-23 від 14.12.2015 року заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, у яких зазначив, що спірна вимога винесена 14.12.2015 року, а про оскарження податкових повідомлень-рішень відповідач дізнався лише 16.12.2015 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, також зазначив про відкликання 24.12.2015 року спірної податкової вимоги та вилучення суми заборгованості з картки особового рахунку позивача, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи стосовно позовної вимоги про скасування податкової вимоги № 6957-23 від 14.12.2015 року.
14.12.2015 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області виставлено ТОВ «Агроном Центр» податкову вимогу форми «Ю» № 6957-23, відповідно до якої станом на 13.12.2015 року сума податкового боргу ТОВ «Агроном Центр» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 9222998,21 грн., у тому числі з податку на прибуток приватних підприємств 298784,44 грн., з податку на додану вартість 624213,77 грн.
Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Відповідно до вимог пп. 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України).
Порядок і умови направлення платнику податкової вимоги визначено ст.59 ПК України.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) органом державної податкової служби платнику податків у разі, коли він не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.
Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Приписами п. 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пунктом 59.3. статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Порядок відкликання податкової вимоги встановлює ст. 60 ПК України.
Згідно з п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Як вбачається з листа Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області № 327/1303-2300 від 12.01.2016 року (т. 4, а. с. 218) донараховані суми основного платежу, штрафних санкцій та пені по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 27.11.2015 року вилучені з картки особового рахунку платника, в результаті чого податкова вимога № 6957-23 від 14.12.2015 року відкликана у зв'язку з відсутністю боргу.
Суд зазначає, що у зв'язку з самостійним погашенням суми податкового боргу органом стягнення податкова вимога № 6957-23 від 14.12.2015 року вважається відкликаною в силу вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача у спірних правовідносинах у зв'язку із відкликанням відповідачем оскаржуваної податкової вимоги № 6957-23 від 14.12.2015 року на час розгляду справи не порушені, а тому у задоволенні адміністративного позову у цій частині слід відмовити.
Правилами ст. 94 КАС України не передбачено розподілу судових витрат у разі відмови у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167, 168 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову в частині скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області № 6957-23 від 14.12.2015 року - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.03.2016 року.
Суддя Клименко О.М.