16 лютого 2016 р. Справа № 804/11/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКононенко О. В.
при секретаріТонояні А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про скасування постанови, -
05.01.2016 року ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Довгинцівьского відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, в якому просить:
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького МУІО Казакової М.Ю. від 11.11.2015 року про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у виконавчому провадженні № ВП 49181315;
- визнати неправомірним та скасувати акт опису та арешту майна від 04.12.2015 року, складений державним виконавцем Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби Криворізького МУЮ Казаковою М.Ю.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач безпідставно відмовив у відкритті виконавчого провадження посилаючись на те, що 11.11.2015 року відповідачем прийнята постанова у виконавчому провадженні № ВП 49181315 про стягнення виконавчого збору однак позивач був позбавлений змоги добровільно погасити заборгованість за виконавчим написом нотаріуса, тому винесення цієї постанови та складання акту опису та арешту майна від 04.12.2015 року є передчасним, прийнятим з порушенням законодавства та підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, з наступних підстав.
30.10.2015 року до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції звернувся представник ПАТ «Альфа-Банк» із заявою про примусове виконання виконавчого напису № 13965 від 11.10.2015 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 на загальну суму 1064254,25 грн.
04.11.2015 року Державним виконавцем Казаковою М.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49181315, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження.
Постановою від 04.11.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 49181315 державним виконавцем надано строк для самостійного виконання боржником виконавчого напису до 10.11.2015 року.
11.11.2015 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 106425,43 грн., яку за вих.. № 18865 від 11.11.2015 року направлено боржнику за адресою, яка вказана у заяві стягувача - АДРЕСА_1.
04.12.2015 державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна боржника, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 без участі боржника, однак за участю представника стягувача та двох понятих за технічною документацією на дану квартиру. Після проведення опису державним виконавцем було направлено копію акта опису й арешту майна боржникові за вих.. №13488.
24.12.2015 року позивач отримала копії документів виконавчого провадження при ознайомленні з виконавчим провадженням ВП № 49181315 та 29.12.2015 року звернулась із клопотанням про відкладення проведення виконавчих дій в зв'язку з невчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження.
За результатами розгляду заяви 11.01.2016 державним виконавцем було винесено постанову про відкладення проваджений виконавчих дій до 16.01.2016 року, яку направлено сторонам виконавчого провадження за вих.. № 136 від 11.01.2016 року.
Вирішуючи спір суд зазначає, що у частині 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено , що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що
виноситься відповідна постанова.
Відповідно до частини 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Положеннями частини 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження , що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у
виконавчому документі.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було відкрито виконавче провадження 04.11.2015 року та постанова про відкриття провадження направлена стягувану того ж дня рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується реєстром поштових відправлень.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача
та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за
заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
За результатами розгляду заяви позивача, 11.01.2016 державним виконавцем було винесено постанову про відкладення проваджений виконавчих дій до 16.01.2016 року.
Таким чином позивач після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження позивач скористався своїм правом на відкладення виконання виконавчих дій та можливістю добровільного виконання виконавчого напису, однак позивач станом на час розгляду справи добровільно не виконав зобов'язання за виконавчим написом нотаріуса № 13965 від 11.10.2015 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що право позивача на добровільне виконання виконавчого напису нотаріуса № 13965 від 11.10.2015 року не було порушено, а постанова від 11.11.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № ВП 49181315 була прийнята відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо вимоги про скасування акту опису та арешту майна від 04.12.2015 року, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до пункту 4.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт.
Порядок складання акту опису майна врегульовано Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5, положеннями якої зокрема не визначено, обов'язкову участь боржника при складанні акту.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем не було допущено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору від 11.11.2015 року та акту опису майна від 04.12.2015 року.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про скасування постанови відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2016 року
Суддя О.В. Кононенко