Провадження №1-кп/748/61/16
Єдиний унікальний № 748/318/16-к
17 березня 2016 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження № 12015270270000976, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довжик, Чернігівського району Чернігівської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Чернігівського районного суду від 24.07.2015 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_3 ,
24 липня 2015 року ОСОБА_3 , вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт. 04 вересня 2015 року його постановлено на облік до Чернігівського РП КВІ Менського МВ КВІ УДПтСУ в Чернігівській області, роз'яснено порядок і умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від їх відбування та направлено для відбування зазначеного покарання. Починаючи з 09 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року та з 26 жовтня 2015 року по 28 жовтня 2015 року, ОСОБА_3 , з метою ухилення від відбування покарання, умисно не з'явився для відбування призначеного вироком суду покарання у виді громадських робіт.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. У скоєному щиро кається.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне визнати щире каяття, а обставиною, що обтяжує його покарання є рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке не є тяжким, його ставлення до цього, особу винного, який вчинив кримінальне правопорушення після постановлення відносно нього вироку, але до повного відбуття покарання за ним, наявність даних про притягнення до адміністративної відповідальності, його вік, сімейний стан та стан здоров'я, наявність обставини, що пом'якшує та обтяжує його покарання, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення йому покарання у вигляді арешту, і вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення після постановлення відносно нього вироку, але до повного відбуття покарання, суд вважає за необхідне при призначенні остаточної міри покарання керуватися вимогами ст. 71 КК України.
За повідомленням кримінально-виконавчої інспекції, ОСОБА_3 , на день розгляду справи, за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24.07.2015 року невідпрацьована частина громадських робіт складає 52 години.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) місяця арешту.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання у виді 1 місяця арешту приєднати, частково, не відбуте покарання за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2015 року і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (один) місяць 1 (один) день арешту.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_3 .
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя : ОСОБА_1