Справа №2-а-639/10
30 березня 2010 р. м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: Головуючого - судді Маслюк Н.В.
при секретарі Дасюк Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова, просить визнати дії відповідача щодо невиплати державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009 рік у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії протиправними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу як дитині війни за 2009 рік у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто 1 792 грн 80 коп., зобов'язати відповідача довічно виплачувати щомісячне довічне грошове утримання згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Зазначає, що сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2009 рік складає 1792 грн. 80 коп., при цьому позивач посилається на ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2009 рік», яким встановлюється прожитковий мінімум на відповідний період для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові зазначив, що розгляд справи проводити за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.13), просить справу розглянути без участі представника.
Відповідачем надіслано письмові заперечення (а.с.14), в яких просить відмовити в задоволенні позову. Посилається, що в 2009 році підвищення до пенсії виплачувалось в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року. Зазначив, що позивачем пропущений встановлений п. 1 ст. 100 КАС України річний строк звернення до суду, в зв'язку з чим наполягає на відмові в задоволенні частини позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). ОСОБА_2 гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
пенсійним посвідченням № 562268 серіЇ ААА (а.с.6).
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадян; захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часті працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежна старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, і пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімать розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.
Згідно п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, ч. 2 ст. 19, ч. З ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 22.05.2008 року.
Вищезгадане підвищення до пенсії в 2009 році виплачувалося в розмірах, встановлених Постановою КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не вносились зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно частини 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про розмір пенсії та отримуваної щомісячної соціальної державної допомоги позивачу було відомо, оскільки отримував пенсію щомісячно, однак до суду за захистом прав звернувся лише 02 березня 2010 року (а.с.9), пропустивши річний строк, передбачений ст. 99 КАС України. Позивач в своєму адміністративному позові не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду і не надає жодного доказу на підтвердження причин поважності пропуску зазначеного строку. Таким чином, суд вважає, що відсутні поважні причини пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. У своїх письмових запереченнях представник відповідача наш на відмові у задоволені адміністративного позову в частині позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом, в зв'язку позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Беручи до уваги, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а позивач в адміністративному позові цей строк поновити не просить, поважних причин пропуску строку не зазначає, суд вважає за необхідне в частині вимог позивача за період з 01.01.2009 року по 01.03.2009 року слід відмовити в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги пріоритетність законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на підвищення пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 02.03.2009 р. по 31.12.2009 р.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача довічно виплачувати щомісячне довічне грошове утримання згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд зазначає наступне.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Також, право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати до пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" .
Здійснення перерахунку пенсії тягне за собою доплату невиплачених коштів, а заборгованість виникає з нарахованих, але не виплачених сум, чого відповідачем не проводилось.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, суд вважає, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова підлягає задоволенню частково - необхідно: визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова протиправною; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 02.03.2009 року по 31.12.2009 року
включно відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити виплату.
Згідно ч.З ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. З, 11, 17, 69-71, 99, 100, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-пр/2008, Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами) від 18.02.2010 року суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 02.03.2009 року по 31.12.2009 року включно відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та забезпечити виплату.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 01 грн. 70 коп. судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя Новозаводського
Районного суду м. Чернігова Н.В.МАСЛЮК