Справа №2-а-1013/10
29 червня 2010 р. м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.
при секретарі Дасюк Н.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Чернігівського взводу ДПС ВДАІ ОСОБА_2 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до УДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Чернігівського взводу ДПС ВДАІ ОСОБА_2, просить скасувати постанову серії СВ № 197547 від 26.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.05.2010 року інспектором ДАІ ОСОБА_2 відносно нього було складено протокол за порушення п.12.4 ПДР України, на підставі якого винесено постанову про притягнення до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням норм чинного законодавства. Вказує, що він не порушив ПДР, керуючи автомобілем, рухався з дозволеною швидкістю - 75 км/год.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити повністю. До викладеного в позові доповнив, що Правил дорожнього руху не порушував, рухався зі швидкістю 75 км/год. Вважає, що показання технічного приладу «Радіс» не відповідали дійсності та не свідчили про замір швидкості саме його автомобіля, оскільки при русі в с.Красилівка поряд з ним рухалися і інші транспортні засоби.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про день та час проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с.8-9), причини неявки суду не відомі, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд, у відповідності до ч.4 ст. 128 КАС України, визнав можливим справу розглянути у відсутності відповідача, представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 26.05.2010 року інспектором ДПС Чернігівського взводу ДПС ВДАІ ОСОБА_2 було складено протокол серії СВ № 148801 в якому зазначено, що ОСОБА_1 26.05.2010 року о 05 год 40 хв на 113 км а/д «Київ-Чернігів-Н.Яриловичі» в с. Красилівка керував автомобілем «Шкода» днз 95949 КЕ та рухався зі швидкістю 84 км/год, при обмеженні 60 км/год, чим перевищив встановлену більше ніж на 20 км/год., чим порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Радіс» (а.с.2).
На підставі вказаного протоколу, інспектором ДАІ ОСОБА_2 26.05.2010 року винесена постанова серії СВ № 197547, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.(а.с.3).
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
У відповідності до вимог ст. 284 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є рішенням, яким встановлюється вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні правопорушення та призначається міра адміністративного стягнення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до ст. 251 КУпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_1 стверджував, що не перевищував швидкості руху. Вказані твердження позивача не спростовуються відповідачами по справі.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення перевищення водіями транспортних засобів обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, а в даному випадку порушення перевищення обмежень швидкості руху з боку ОСОБА_1 не встановлені, зважаючи на те, що тягар доказування в адміністративному судочинстві лежить на відповідачах - суб'єктах владних повноважень, які в свою чергу на запит суду не надіслали матеріалів адміністративної справи по ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_3, не надали суду переконливих доказів, які б спростували доводи позивача, а тому суд вважає їх за правдиві.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.3,11,17, 69-71,94, 99, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, ст. 283-284, 288, 289 КУпАП, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серії СВ № 197547 від 26 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС Чернігівського взводу ДПС ВДАІ ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 255 грн 00 коп. - скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови, протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова Н.В.МАСЛЮК