Справа № 740/116/16-а
Провадження № 2-а/740/10/16
Іменем України
16 березня 2016 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючої судді Хандоги В.М.
секретарі Бережняк О.О.
за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
представників відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до міського голови м.Ніжина ОСОБА_5 та виконавчого комітету Ніжинської міської ради про визнання протиправними та скасування розпоряджень міського голови,-
позивач 11 січня 2016 року звернулася до суду з позовом до відповідачів, який в подальшому уточнила, про визнання протиправними та скасування розпоряджень міського голови м.Ніжина ОСОБА_5: від 15.12.2015 р. №322-К «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу бухгалтерського обліку (на правах служби) апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, головного бухгалтера виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_4П.» та від 15.12.2015 р. №323-К «Про невиплату щомісячної грошової премії ОСОБА_4 та позбавлення її інших заходів заохочень на строк дії дисциплінарного стягнення», а також від 01.09.2015 р. №113 «Про проведення службового розслідування». Одночасно просить стягнути на її користь з виконавчого комітету Ніжинської міської ради премію з 15.12.2015 р. по 31.12.2015 р. в розмірі 515 грн. 78 коп., з міського голови м.Ніжина ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати з відповідачів в розмірі 2204 грн. 80 коп.
В позові зазначає, що з 1981 року вона працює на посаді головного бухгалтера виконавчого комітету Ніжинської міської ради та є посадовою особою органу місцевого самоврядування. 15.12.2015 року розпорядженням міського голови №322-К до неї було застосовано дисциплінарне стягнення - догана, а розпорядженням міського голови №323-К від 15.12.2015 року позбавлено щомісячної грошової премії з 15 грудня 2015 року на строк дії дисциплінарного стягнення та інших заходів заохочень у вигляді інших премій та доплат, якщо інше не передбачене чинним законодавством з питань врегулювання оплати праці.
Позивач вважає, що будь-яких порушень трудової дисципліни з її боку не було. Застосування дисциплінарного стягнення не має законного підґрунтя, а тому розпорядження є безпідставними та протиправними. Описова частина розпорядження міського голови №322-К не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вона вчинила, які конкретні дії, чи бездіяльність були вчинені нею, як посадовою особою. Відповідач обмежився лише загальним посиланням на перелік законодавства, яким керувався під час видання розпорядження та на ОСОБА_1 від 01 вересня - 26 листопада 2015 року, якого не існує.
11.12.2015 року на засіданні ради трудового колективу повторно розглянуто клопотання головного спеціаліста відділу кадрової політики та запобігання проявам корупції апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 04.12.2015 року про можливе притягнення її до відповідальності, де радою трудового колективу було відмовлено.
Видані міським головою 15.12.2015 року розпорядження позбавили її можливості отримати премію у розмірі 25%, передбачену Положенням про преміювання та виплату матеріальної допомоги, яку вона також просить стягнути з виконавчого комітету Ніжинської міської ради, за період з 15 грудня 2015р. по 31 грудня 2015 року, в розмірі 515 грн. 78 коп.
Крім того, неодноразовим розглядом на раді трудового колективу питання, щодо можливого притягнення її до дисциплінарної відповідальності, незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності та в подальшому розміщення на офіційному сайті Ніжинської міської ради оскаржуваних розпоряджень, все це є приниженням її честі, гідності та ділової репутації, порушенням прав та гарантій як посадової особи місцевого самоврядування, що призвело до моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні. Моральну шкоду заподіяну міським головою вона оцінює в 5000 грн.
Також позивач вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню розпорядження міського голови від 01.09.2015 року №113 «Про проведення службового розслідування», яким створено комісію для встановлення об»єктивних обставин та причин, що призвели до несвоєчасного розрахунку за отриману сіль від ТОВ «Артем-регіон-Чернігів», оскільки воно безпідставне та незаконне, тому що до складу комісії ввійшли зацікавлені особи, які не могли об'єктивно встановити обставини справи, та особи які не є фахівцями у галузі бухгалтерського обліку. За результатами даного розслідування комісія 26.11.2015 року дійшла висновку, щодо недостатнього рівня її професійності та рекомендувала міському голові застосувати відносно неї заходи дисциплінарного впливу у виді оголошення догани. Не погоджуючись із висновком, вона 26.11.2015 р. подала на ім»я міського голови та голови комісії письмові заперечення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові і пояснив, що за ввесь час роботи у виконавчому комітеті Ніжинської міської ради жодних зауважень, щодо трудової дисципліни ОСОБА_4 не мала. Її роботу на посаді головного бухгалтера у 2014 році було оцінено Ніжинським управлінням Державної казначейської служби у 100 балів. Вона неодноразово нагороджувалася за високі досягнення у роботі та професіоналізм грамотами та подяками міського голови, грамотами виконавчого комітету Ніжинської міської ради.
15 грудня 2015 р. міський голова видав оскаржувані розпорядження №322-К та №323-К про накладення на позивача дициплінарного стягнення у виді догани на підставі акту службового розслідування від 01 вересня - 26 листопада 2015 року з приводу проведення розрахунків за отриману сіль виконкомом міської ради від ТОВ «Артемсіль» та про позбавлення її премії на період дії дисциплінарного стягнення.
Представник вважає, що ніякого порушення трудової дисципліни з боку позивачки, що призвели до непроплати вартості солі, яка надійшла з ТОВ «Артемсіль-регіон Чернігів» в жовтні 2014 року і, що послужило ухваленню господарським судом рішення про примусове стягнення її вартості, пені, інфляційних нарахувань та судового збору, не було. Коли вона дізналася, що сіль відправлена постачальником і останній вимагав оплату стала з»ясовувати чи надійшла сіль виконкому і хто її отримав. Для проплати необхідний був акт здачі-приймання солі. Цього документу до бухгалтерії не надходило до сьогодняшнього дня. З приводу з»ясування хто отримав сіль і як бути щодо її оплати вона неодноразово зверталася з письмовими службовами та доповідними записками до міського голови ОСОБА_5 та заступника міського голови ОСОБА_6 протягом жовтня 2014 р. - травня 2015 року. З їх боку ніякої реакції не було. Постачальник солі з приводу неотримання оплати за відправлену сіль звертався до правоохоронних органів. На запит Начальника Ніжинської міліції міський голова повідомляв, що станом на 05.05 2015 року сіль виконавчим комітетом не отримана. Представник вважає, що вини позивачки в тому, що сіль не була оплачена до рішення господарського суду немає, так як немає і дисциплінарного проступка.
Крім того представник позивача вважає, що розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення винесено після спливу строків для застосування дициплінарних стягнень, тобто через місяць після того, як міському голові стало відомо про результати службового розслідування, а він ознайомився з актом 09 жовтня 2015 року та після шести місяців з дня вчинення проступку. Крім того в розпорядженні про накладення стягнення є посилання на акт від 01 вересня - 26 жовтня 2015 року, а цього акту взагалі не існує.
Щодо вимоги про скасування розпорядження міського голови від 01 вересня 2015 року про призначення службового розслідування представник вважає, що вона заявлена позивачем безпідставно.
Представник відповідача виконавчого комітету Ніжинської міської ради - ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав вимоги позивача та пояснив, що в обов»язки позивачки, як головного бухгалтера, входило забезпечення розрахунків за отримані виконкомом товари від постачальників. У жовтні 2014 року ТОВ «Артемсіль-регіон-Чернігів» відвантажило виконкому Ніжинської міської ради сіль, згідно з укладеним договором. Ця сіль з вини позивачки не була оплачена, що призвело до звернення поставщика до господарського суду і останній у липні 2015 року виніс рішення про примусове стягнення з виконкому вартості солі, крім того виконком поніс збитки у виді неустойки, пені, інфляційних та судових витрат.
За результатами рішення суду міським головою була створена комісія службового розслідування з причин несвоєчасної оплати солі. Комісією було встановлено, що збитки завдані внаслідок неналежного виконання посадових обов»язків головним бухгалтером ОСОБА_4, яка самоусунулася від виконання основних функцій, покладених на неї, як на керівника відділу. Причиною послужила відсутність достатнього рівня професійної компетенціїї у вирішенні господарських питань Комісія проводила службову перевірку з 1 вересня і закінчила 26 листопада 2015 року, а тому представник вважає, що місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення після того, як голові міської ради стало відомо про результати службового розслідування не сплинув. Крім того, позивачка у період роботи комісії, протягом вересня-листопада 2015 року, майже весь час перебувала, то на лікарняному, то у відпустці. Представник вважає, що не порушено і шестимісячний строк накладення стягнення після вчинення самого проступку, оскільки проступок був триваючим.
Представник відповідача міського голови м.Ніжина ОСОБА_5 - в судовому засідання не визнав вимоги позивача пояснивши, що розпорядження міського голови про накладення на позивача дисциплінарного стягнення є правильним. Підставою для цього послужило те, що вона неналежним чином виконувала свої службові обов»язки, самоусунулася від оплати солі, яка надійшла від постачальника на адресу виконкому у жовтні 2014 року, не бажала оплачувати її. Міський голова 1 вересня 2015 року для з»ясування причин неоплати за поставлену сіль, що призвели до стягнення з виконкому неустойки, пені та інших непередбачених виплат, створив комісію, яка свій висновок дала 26 листопада 2015 року і на підставі цього були видані розпорядження про дисциплінарне стягнення та позбавлення премії на період дії стягнення.
Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 140 КЗпП України передбачено, що до окремих несумлінних працівників можуть застосовуватися в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Згідно ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосована одна із наступних мір стягнення, а саме догана чи звільнення. Законодавством, уставами, положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників і інші дисциплінарні стягнення.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким слід розуміти протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником його трудових обов'язків.
Противоправною вважається дія чи бездіяльність, яка порушує вимогу закону чи підзаконних актів, які встановлюють трудові обов'язки працівника. Обов'язковим складом дисциплінарного проступку є вина працівника в будь-якій формі (умислу чи необережності).
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Із дослідженого судом розпорядженя міського голови від 15 грудня 2015 року про накладення дисциплінарного стягнення на позивача /а.с.7/ вбачається, що стягнення у виді догани оголошено позивачці, згідно з актом, складеним за результатами службового розслідування по факту несвоєчасного проведення розрахунків виконкомом Ніжинської міської ради за отриману від ТОВ «Артемсіль-регіон-Чернігів» від 01 вересня-26 листопада 2015 року. В розпорядженні не зазначено, які саме порушення трудової дисципліни та які саме службові обов»язки, і в який період, не виконала позивачка. В ньому є посилання на акт комісії службового розслідування від 01 вересня-26 листопада 2015 р. Такого акту, ні позивач, ні відповідач суду не надали.
Акт службового розслідування, наданий сторонами /а.с.11-12/ не містить дати його складення, але на першій його стрінці, в лівому верхньому куті, є запис про ознайомлення з актом 09.10.15 р. і, як визнали сторони, це підпис міського голови. Зазначене свідчить, що місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення мав рахуватися з зазначеної дати. Цей строк на думку суду відповідачем був порушений. Відповідач не міг надати суду підтверджуючих документів, що позивачка весь час з 09 жовтня по 15 грудня була відсутня на роботі по хворобі чи перебувала у відпустці. Суду наданий табель обліку робочого часу позивачки за жовтень 2015 р., який свідчить про те, що вона тривалий час, але не всі дні, була відсутня на роботі. За листопад та грудень відомості вудсутності на роботі позивачки відповідачем суду не надані.
Щодо кінцевого строку накладення дициплінарного стягнення, то законом він визначений - не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Відповідач цей строк взагалі не брав до уваги. Як вбачається із п.4.5 Договору купівлі-продажу товару №43 від 22 жовтня 2014 року, укладеного між ТОВ «Артемсіль-регіон-Чернігів» та виконкомом Ніжинської міської ради, оплата солі мала здійснитися протягом 30 днів з дня її отримання. Із рішення господарського суду /а.с.37-43/ випливає, що відповідач визнав, що сіль була отримана 28 жовтня 2014 р. Отже, якщо неоплата і була із-за вини позивача, то строк притягнення її до відповідальності сплинув.
Аналізуючи доводи позивача та її представника, про відсутність вини позивача у несвоєчасній оплаті солі, суд приймає до уваги їх доводи, виходячи з наступного. Для оплати отриманого товару бухгалтерії необхідний документ, який підтверджує його приймання-здачу від постачальника. Такого документу, ні позивач, ні відповідачі суду не надали. Про те, що не було ОСОБА_1 приймання-здачі виконкомом солі, до травня 2015 року, свідчать неодноразові письмові звернення позивача до міського голови та його заступника з доповідними-службовими записками в грудні 2014 р. - січні 2015 р. / а.с.29, 30/, на які вона не отримували ніяких відповідей. Про те, що міський голова не зміг розібратися про отриману сіль і зреагувати на службові записки позивача свідчить його лист Ніжинському відділу УМВС в якому він повідомляє, що станом на 05.05 2015 р. виконком сіль не отримав /а.с.48/. Допитана в суді свідок ОСОБА_9, яка працює головним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку виконкому Ніжинської міської ради, пояснила, що їй відомо, що замість виконкому сіль отримало КП «ВУКГ» Ніжинської міської ради, яке є підприємством, відокремленим від виконкому зі своїм статусом юридичної особи. До бухгалтерії виконкому акт приймання-здачі солі від ТОВ «Артемсіль-регіон-Чернігів» не надходив до цього часу. Вона підготувала акт здачі-приймання солі від виконкому до КП «ВУКГ», але цей акт не був проведений офіційно із-за того, що не було першого акту. Чому відсутній перший акт пояснити не може. Представники відповідача також не надали обгрунтованого пояснення з цього приводу.
Таким чином суд вважає необхідним визнати розпорядження міського голови №322-К та №323-К від 15 грудня 2015 року протиправними та скасувати їх. Розпорядження міського голови від 23 лютого 2016 року №63-К свідчить про те, що з позивача з 1 березня 2016 року достроково знято дисциплінарне стягнення /а.с.190/.
Щодо вимог позивачки про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови від 01 вересня 2015 року «Про проведення службового розслідування», то на думку суду це розпорядження є законним, оскільки міський голова вправі призначити службове розслідування для з»ясування причин несвоєчасної оплати солі, що спричинило збитки. Представник позивача в судовому засіденні пояснив, що ця вимога позивачки є необгрунтованою.
Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення премії за період з 15 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року по своїй суті законні, оскільки суд визнав незаконним розпорядження про позбавлення премії, але вважає, що не обгрунтована сума, яку вимагає позивач. Нею та її представником не надано розрахунку суми на яку претендує, не зазначено посадовий оклад, яка сума отримана за грудень 2015 р., що позбавило суд можливості перевірити правильність вимог і прийняти обгрунтоване рішення. Стаття 185 КАСУ вимає законності і обгрутованості прийнятих рішень. У зв»язку з цим у задоволенні вимог позивача у цій частині слід відмовити.
Позивач просить стягнення з міського голови моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. При цьому у позові посилається на те, що застосування до неї дисциплінарного стягнення, розгляд питання про дисціплінарне стягнення на Раді трудового колективу, розміщення розпоряджень міським головою на веб сайті міської ради є приниженням її честі, гідності та ділової репутації, порушенням її прав та гарантій як посадової особи, що призвели до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні, побоювання незаконного звільнення. Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові проводиться у разі, якщо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язкув і вимагають від нього додаткових сусиль для організації свого життя. В судовому засіданні, ні позивачкою, ні її представником, не наведено наявності моральної шкоди та обгрунтованості її розміру. Позивач не довела суду, які саме нормальні життєві зв»язки вона втратила, які додаткові зусилля для організації свого життя вона прикладала. З цих підстав суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.
Стаття 94 КАСУ визначає порядок розподілу судових витрат. Зокрема частиною 3, зазначеної статті, передбачено, що якщо позов задоволено частково, понесені судові витрати присуджуються відповідно до задоволених вимог. Позивач надала докази про понесення нею судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2204 грн. 80 коп. /за чотири вимоги, крім зарплати/ а.с.60-61/. Повністю задоволені дві її вимоги. Таким чином відшкодуванню підлягає сума 1102 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 71, 94, 159-163 КАС України, ст. ст.147-149, 237-1 КЗпП України ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», суд -
позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Ніжина ОСОБА_5 від 15.12.2015 року № 322-К «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника відділу бухгалтерського обліку /на правах служби/ апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, головного бухгалтера виконавчого комітету Ніжинської міської ради ОСОБА_4П.».
Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Ніжина ОСОБА_5 від 15.12.2015 року № 323-К «Про невиплату щомісячної грошової примії ОСОБА_4П та позбавлення її інших заохочень на строк дії дисциплінарного стягнення».
Стягнути на користь ОСОБА_4 1204 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судових витрат, саме судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень - виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного Апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Ніжинського
міськрайонного суду ОСОБА_10