Справа 688/1035/16-ц
№ 2/688/284/16
Рішення
іменем України
15 березня 2016 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Никитюк К.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, посилаючись на те, що з 24.02.2011 року по 02.03.2015 року працював у ПрАТ «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» інженером з охорони праці. З листопада 2014 року йому не виплатили заробітну плату, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 2 840,36 грн.
Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі з листопада 2014 року по березень 2015 року у сумі 2840 грн. 36 коп. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у сумі 1012 грн. 83 коп.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, збільшивши їх в частині стягнення індексації заробітної плати у сумі 816 грн. 06 коп., компенсації середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 33 165 грн. 60 коп., моральної шкоди у сумі 10 000 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково, підтвердив наявність заборгованості по заробітній платі з листопада 2014 року по березень 2015 року у сумі 2 840,36 грн., не заперечив проти розрахунків індексації заробітної плати в сумі 816,06 грн., компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати в сумі 1012,83 грн., компенсації середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 33165,60 грн. Заперечив проти стягнення моральної шкоди.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Згiдно зі ст. 94 КЗпП України роботодавець зобов'язаний регулярно виплачувати працiвникам заробiтну плату.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 116 КЗпП України встановлено строки розрахунку при звільненні. Так, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згiдно ст. 117 КЗпП України передбачено вiдповiдальнiсть за затримку розрахунку при звiльненнi, а саме: в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в ст.116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр, пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.02.2011 року по 02.03.2015 року працював у ПрАТ «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» інженером з охорони праці, що підтверджується записами в його трудовій книжці.
Відповідно до довідки ПрАТ «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» від 11.02.2016р. заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з листопада 2014 року по березень 2015 року становить 2840,36 грн.
Враховуючи те, що заробітна плата ОСОБА_1 нарахована, але не була виплачена з вини роботодавця, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 2840,36 грн.
Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата, зокрема, це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.
Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати є складовою частиною заробітної плати (додаткова заробітна плата).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
За правилами ст. 3 цього Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 (із змінами і доповненнями), сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Суд погоджується з розрахунком позивача щодо розміру компенсації за період з листопада 2014 року по березень 2015 року, який складає 1012,83 грн. Вказана сума компенсації підтверджена проведеним розрахунком із застосуванням даних Держкомстату, який є правильним.
Враховуючи те, що відповідачем порушені строки виплати нарахованих доходів позивача, а сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності, суд дійшов висновку стягнути з ПрАТ «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» 1012,83 грн. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.2-4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, індексації підлягають доходи населення, в тому числі і заробітна плата, лише в тому разі, коли величина індексу споживчих цін перевищує встановлений поріг - 101 відсоток. Індекс інфляції щомісячно встановлює центральний орган виконавчої влади в галузі статистики і оприлюднює цей індекс в урядових офіційних виданнях.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5.
Наявність факту порушення трудового законодавства в частині невиплати позивачу заробітної плати та неврахування індексації визнана відповідачем і підтверджується матеріалами справи, у тому числі розрахунком сум індексації заробітної плати з листопада 2014 року по березень 2015 року в сумі 816,06 грн., що є підставою для стягнення індексації заробітної плати з відповідача.
Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробiтку за час затримки розрахунку при звiльненнi настає за умови невиплати з його вини належних звiльненому працiвниковi сум у строки, визначенi ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому визначальними є такi юридично значимi обставини, як невиплата належних працiвниковi сум при звiльненнi та факт проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Верховного Суду України вiд 27 березня 2013 р. у справi № 6-15цс13).
Позивач просив суд стягнути середнiй заробiток за час затримки розрахунку при звiльненнi з 03.03.2015 року по 12.02.2016 року.
Вирiшуючи позовнi вимоги про стягнення середнього заробiтку за час затримки розрахунку, суд керується постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробiтної плати» № 100 вiд 08 лютого 1995 року, згiдно якого нарахування виплат, що обчислюються iз середньої заробiтної плати за останнi два мiсяцi роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробiтку на число робочих днiв/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днiв, якi мають бути оплаченi за середнiм заробiтком. Середньоденна (годинна) заробiтна плата визначається дiленням заробiтної плати за фактично вiдпрацьованi протягом двох мiсяцiв робочi (календарні) днi на число вiдпрацьованих робочих днiв (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днiв за цей перiод.
Середньоденна заробітна плата позивача складає 138,19 грн. Вказана сума визнана відповідачем, як розмір середньоденної заробітної плати, ним не оспорювалася, та відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України приймається судом для розрахунку середнього заробітку за період затримки розрахунку.
Суд вважає, що з вiдповiдача на користь позивача пiдлягає стягненню середнiй заробiток за час затримки розрахунку при звiльненнi за перiод з 03.03.2015 року по 12.02.2016 р. ( в межах позовних вимог) за 240 робочих днів у сумi 33165,60 грн. (138,19 грн. х 240 днiв).
В силу ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно зі ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Розглядаючи справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди у визначеному ним розмірі 10 000 грн.
Разом з тим, з урахуванням того, що відповідачем не прийнято заходів для повного розрахунку при звільненні позивача, чим порушені права позивача на своєчасне отримання винагороди за працю, гарантовані ст. 43 Конституції України і позивач з очевидністю був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає, що йому завдано моральну шкоду. З урахуванням обставин справи, характеру та глибини душевних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що дані обставини є підставою відшкодування завданої йому моральної шкоди, тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 500 грн.
Згiдно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рiшення, звiльнено вiд сплати судового збору, вiн стягується з вiдповiдача в дохiд держави пропорцiйно до задоволеної частини вимог.
З врахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в сумі 1378 грн.
На підставі ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню у сумі 829,74 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 94, 95, 115, 116-117, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» (ід.н. 01373335) на користь ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі з листопада 2014 року по березень 2015 року у сумі 2840 грн. 36 коп., 816,06 грн. індексації заробітної плати, 1012,83 грн. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, 33165,60 грн. компенсації середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, 500 грн. моральної шкоди, а всього - 38 334 (тридцять вісім тисяч триста тридцять чотири) грн. 85 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» (ід.н. 01373335) в дохід держави судовий збір у сумі 1378 грн.
Рішення суду в межах стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 829,74 грн. допустити до негайного виконання.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.Ю. Цідик