Справа №639/2062/16-к
1-кп/639/289/16
16 березня 2016 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю прокурора Жовтневого відділу Харківської місцевої прокуратури №2 юриста 3 класу ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Жовтневого ВП Київського ВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12016220500000474 від 27.02.2016 року, про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноград Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 06.09.2011р. Красноградським районним судом Харківської області за ч.2, ч.3 ст.185, ст..70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 19.07.2013 року на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 11.07.2011 року умовно - достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 7 місяців 23 дні, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся слідчий СВ Жовтневого ВП Київського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , 1994 року народження, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Жовтневого ВП Київського ВП ГУ НП України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12016220500000474 від 27.02.2016 року.
В процесі досудового слідства по справі встановлено, що ОСОБА_5 , 20.02.2016р., приблизно о 22 годині 30 хвилин, разом з ОСОБА_6 , перебували на перехресті вул. Некрасова та Конотопській в м.Харкові, де зустріли раніше незнайомого їм ОСОБА_7 , який повертався з магазину до свого робочого місця на ПФ «Алекс-3», розташованого за адресою: м.Харків, вул.Конотопська, 1.
В цей час у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_7 , з метою заволодіння майном останнього. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою, заздалегідь розподілили ролі при вчиненні нападу, а сааме: ОСОБА_6 відволікає увагу потерпілого, а ОСОБА_5 в цей час буде наносити удари для подолання супротиву ОСОБА_7 , для чого в нього була підготовлена пуста скляна пляшка.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_7 та попрохав вогню, щоб прикурити цигарку. Коли потерпілий давав ОСОБА_6 прикурити, ОСОБА_5 згідно змови, виконуючи свою роль при скоєнні розбійного нападу, підійшов ззаду до ОСОБА_7 та з метою подолання спротиву останнього, наніс йому удар, заздалегідь заготовленою пляшкою в потиличну частину голови, після чого, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на подолання супротиву та заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , стали наносити удари в обличчя потерпілого, а після ОСОБА_5 наніс кулаком правої руки декілька ударів в ліву частину тулубу потерпілого. Після подолання спротиву потерпілого, ОСОБА_5 витяг з карману одягу потерпілого гроші в сумі 25 гривень та обернув їх на свою користь. З метою отримання ще більше коштів, які належать потерпілому, ОСОБА_6 , усвідомлюючи свої протиправні дії, направлені на незаконне збагачення, шляхом погрози застосування насильства, яке є небезпечним для здоров'я потерпілого, підняв з землі гирло від розбитої пляшки та взяв його у ліву руку, підніс його до правого ока ОСОБА_7 , погрожуючи, що пошкодить око, якщо потерпілий не віддасть йому гроші.
ОСОБА_7 , у відповідь на протиправні вимоги ОСОБА_6 , побачивши направлений у бік його ока гирло від пляшки, побоюючись за своє життя та здоров'я, ніякого опору нападнику чинити не став та добровільно повідомив ОСОБА_6 , що в роздягальні за місцем роботи в нього є гроші в сумі 3000 гривень, які він може віддати нападникам, щоб вони його відпустили. Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 , шляхом омани, повідомив по телефону одному з працівників підприємства неправдиві відомості, змусив його винести з роздягальні гроші в сумі 3000 гривень, які належать ОСОБА_7 та незаконно заволодів ними.
Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишили місце злочину та згідно попередньої змови, звернули на свою користь зазначене майно, розділивши вказану суму грошей навпіл та в подальшому розпорядилися ними на власний розсуд.
В результаті розбійного нападу, скоєного за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 завдали потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень та спричинили матеріальну шкоду на загальну суму 3000 гривень.
Згідно висновку судово-медичного експерта ХОБСМЕ № 297-А/16 від 26.02.2016 року, потерпілому ОСОБА_7 були спричинені наступні тілесні ушкодження: важка черепно-мозкова травма з наявністю крововиливів, саден та забитої рани на обличчі, перелам кісток носа, вдавленого перелому своду черепа, епідуральної гематоми справа, забій головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя; закрита травма грудної клітини з наявністю саден м'яких тканин, переламів 6,7,8,9 ребер зліва, лівостороннього гемопневмоторакса, які відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
29 лютого 2016 року ОСОБА_5 заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, шляхом направлення повідомлення поштою на адресу його реєстрації.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України, розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Слідчий та прокурор, зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, підозрюваний переховувався від органів досудового слідства, офіційно не працює, постійного стабільного заробітку не має, та у ОСОБА_5 відсутні стійкі соціальні зв'язки у суспільстві, вважають, що підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити речові докази, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та наявність ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи на доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний від органу досудового слідства та суду не переховувався, має постійне місце реєстрації в Харківській області та має намір відшкодувати потерпілому завдану шкоду.
Допитаний слідчим як підозрюваний, 16.03.2016р., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_5 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом допиту свідків ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; показаннями підозрюваного ОСОБА_6 ; протоколами впізнання особи по фотографії; висновком судово-медичного експерта.
Вислухавши сторони, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 02 березня 2016 року задоволено клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12016220500000474, слідчому наданий дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу до слідчого судді для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового слідства.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Сторонами кримінального провадження надані докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.4 ст. 187 КК України, відповідно з якою йому загрожує, у разі визнання винуватим у цьому кримінальному правопорушенні, покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 12 років.
Суд також враховує те, що ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування, постійного стабільного заробітку не має, та відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків у суспільстві, тому вважає, що відносно підозрюваного наявні ризики, зазначені у статті 177 КПК України.
Оцінивши обставини визначені ст.178 КПК України, суд дійшов висновку, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і на які вказується у клопотанні; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою є обгрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави відносно ОСОБА_5 оскільки останній є підозрюваним у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
1.Клопотання слідчого СВ Жовтневого ВП Київського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12016220500000474 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України - задовольнити.
2.Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з триманням його в ХУВП № 27.
3. Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_5 під вартою - до 13 травня 2016 року, з дня його затримання 15.03.2016 року (14-00 год.).
4.Зобов"язати слідчого СВ Жовтневого ВП ГУ НП України в Харківській області негайно повідомити близьких родичів підозрюваного ОСОБА_5 про тримання останнього під вартою.
5. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів зі дня її проголошення, підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1