16 березня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді Рожина Ю.М.,
суддів - Ковальчук Н.М., Григоренка М.П.,
секретаря судового засідання Коробчук А.М.,
за участю
прокурора Маринич В.В.,
представника органу опіки та піклування Радивилівської РДА Голуб Т.М.,
відповідачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року у справі за позовом органу опіки та піклування Радивилівської районної державної адміністрації в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року позов задоволено.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку с. Коритне Радивилівського району Рівненської області позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Призначено опікуном над неповнолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительку АДРЕСА_1 Рівненської області, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Призначено піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительку АДРЕСА_1 Рівненської області, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 16 березня 20016 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задоволено, рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року в частині позбавлення батьківських прав та призначення опікуна скасовано та відмовлено у позові за безпідставністю.
Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів апеляційного суду Рівненської області встановлено, що орган опіки та піклування Радивилівської районної державної адміністрації поверхнево та однобічно віднісся до з'ясування всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення питання про необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Представником органу опіки та піклування під час апеляційного розгляду справи не було надано будь-яких обґрунтувань або доказів щодо об'єктивності висновку про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей, а висновок органу опіки та піклування готувався без заслуховування пояснення самої ОСОБА_2
Згідно зі ст.56 ЦК України органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права та обов'язки щодо забезпечення прав та інтересів осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом. Безпосереднє ведення справ щодо опіки та піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи і управління місцевої державної адміністрації.
Орган опіки та піклування Радивилівської районної державної адміністрації не належним чином виконує свої обов'язки виходячи з вимог діючих Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року №34/166/131/88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №387/3680 від 17.06.1999 року.
Колегія суддів дійшла висновку, що поза увагою органу опіки та піклування залишились вимоги закону, які повинні враховуватися та обґрунтовувати висновок про позбавлення батьківських прав, в усякому випадку він не повинен ґрунтуватися на припущення, не перевірених обставинах, суб'єктивних твердженнях окремих або зацікавлених осіб.
Зокрема такі вимоги викладені в Декларації прав дитини ООН (резолюція від 20.11.1959р.), яка зазначає, „дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості".
Закон України „Про охорону дитинства" від 26.04.2001р. вказує на те, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень.
Підстави позбавлення батьківських прав визначені ст.164 СК України, до яких відносяться, коли один з батьків не вчинив або вчинив наступні дії: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в п.п.7,15,16,17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показами свідків. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків за незалежних від неї причин.
Виходячи з приписів ст.320 ЦПК України апеляційний суд може постановити окрему ухвалу у випадках і в порядку, встановленому ст.211 цього кодексу, а саме, коли під час розгляду справи суд виявив порушення закону і встановив причини та умови, що сприяли вчиненню порушення і направити відповідним посадовим особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320,324,325 ЦПК України, колегія суддів
Звернути увагу голови Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області на наведені в окремій ухвалі факти порушення в діяльності органу опіки та піклування та вжити відповідних заходів реагування щодо усунення порушень норм матеріального права у вирішенні питання про позбавлення батьківських прав.
Про вжиті заходи повідомити суд протягом місяця з дня надходження окремої ухвали. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий Ю.М.Рожин
Судді М.П.Григоренко
Н.М.Ковальчук