17 березня 2016 року смт. Зарічне Справа № 561/74/16-а
Зарічненський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
секретар Расевич Г.І.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Зарічне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зарічненської селищної ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення Зарічненської селищної ради Рівненської області № 71\5-2016 від 29 січня 2016 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Зарічненської селищної ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення Зарічненської селищної ради Рівненської області № 71\5-2016 від 29 січня 2016 року, яким скасовано попередні рішення виконавчого комітету Зарічненської селищної ради № 24 від 26 лютого 2013 року «Про надання дозволу на розробку комплексної схеми встановлення тимчасової споруди ОСОБА_1А.» та № 26 від 26 лютого 2013 року «Про розгляд заяви ОСОБА_1А.».
Зазначена справа передана на розгляд судді Снітчук Р.М.
У судовому засіданні, після початку судового розгляду по суті, позивач подала письмову заяву про відвід судді Снітчук Р.М., оскільки має сумніви в її неупередженості, так як суддя проживає в одному житловому будинку із свідком у справі. При цьому також пояснила, що ця обставина їй стала відома після початку судового розгляду, зазначений нею будинок є багатоквартирним, доказів того, що суддя проживає саме в тому будинку та перебуває із свідками у справі у родинних чи інших відносинах не має.
Представник позивача заяву про відвід судді підтримав.
Представник відповідача ОСОБА_3 проти заявленого відводу заперечив, вважає, що підстави для відводу судді відсутні.
Заслухавши пояснення позивача, думку представників сторін та перевіривши мотиви відводу суд вважає його таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Разом з тим, особиста безсторонність та незалежність судді презюмується.
У Рішенні Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна
вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Покликання позивача на те, що суддя проживає в одному багатоквартирному житловому будинку з одним із свідків у справі, при цьому без вказівок на відповідні адреси та прізвища свідка, інформацію про наявність певного роду стосунків чи взаємин між ними, не може слугувати обставиною, яка викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді та є обставиною, надуманою позивачем.
Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до ч. 8 ст. 65 КАС України за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.
Ч. 1, ч. 2 ст. 86 КАС України вказує на те, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заявляти самовідвід після цього дозволяється лише у разі, якщо про підставу самовідводу стало відомо після початку судового розгляду.
Перевіривши підстави відводу, суд вважає його немотивованим, доказів упередженості судді чи наявності обґрунтованих сумнівів у безсторонності суду позивачем не наведено. Зазначені нею обставини не можуть слугувати підставою для відводу судді.
Крім того, ч. 3 ст. 30 КАС України вказує на те, що після початку розгляду справи по суті може бути подано лише заяву про самовідвід.
За наведеного суд приходить до висновку про те, що заявлений відвід є безпідставний та до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 27, ст. 30, 31, ч. 1, ч. 4, ч. 8 ст. 65, ч. 1, ч. 2 ст. 86 КАС України,
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Снітчук Р.М. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя: Снітчук Р.М.