Справа № 554/8938/15-ц Номер провадження 22-ц/786/686/16Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
09 березня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Бутенко С.Б.
Суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.
при секретарі: Кальник А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська Акціонерна Страхова Компанія «АСКА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-
В липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 20 листопада 2015 року, просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 510 грн. франшизи за полісом страхування, 350 грн. витрат на експерте дослідження та 2000 грн. моральної шкоди, що разом становить 2860 грн.; стягнути з ПАТ «Українська Акціонерна Страхова Компанія «АСКА» на його користь 4833 грн. 41 коп. вартості ремонту автомобіля, 350 грн. витрат на експертне дослідження, 241 грн. 67 коп. моральної шкоди, що разом становить 5425 грн. 08 коп.; стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ПАТ «Українська Акціонерна Страхова Компанія «АСКА» солідарно на його користь пропорційно судові витрати.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за полісом страхування франшизу у розмірі 510 грн., судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., всього 753 грн. 60 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська Акціонерна Страхова Компанія «АСКА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП, відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково за наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що 30 листопада 2014 року близько 14.55 годин в м. Полтава на просп. Миру сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок якої обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19 грудня 2014 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, який порушив вимоги п.п. 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху України, не урахував дорожню обстановку, не витримав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ОСОБА_2, що рухався попереду.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська Акціонерна Страхова Компанія «АСКА» (далі - ПАТ «УАСК «АСКА»). Згідно чинного на момент події полісу № АІ/7378007 від 24.11.2014 р. ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю третьої особи становив 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну третьої особи - 50 000 грн., франшизу встановлено у розмірі 510 грн.
За змістом ст.ст. 979, 988, 990 ЦК України, п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону № 1961-IV).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (п. 34.4 ст. 34 Закону № 1961-IV).
Закон № 1961-IV (п. 36.2 ст. 36) зобов'язує страховика (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Згідно п. 36.7. ст. 36 Закону № 1961-IV рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення страховика ПАТ «УАСК «АСКА» (страховий акт № 5391/22 від 04 березня 2015 року) 01 липня 2015 року потерпілому ОСОБА_2 виплачене страхове відшкодування за шкоду, завдану пошкодженням автомобіля НОМЕР_3, у розмірі 4710 грн. 50 коп.
Рішення страховика ПАТ «УАСК «АСКА» про здійснення страхового відшкодування потерпілим в установленому порядку не оскаржене та будь-яких порушень при визначенні розміру збитків страховиком позивачем у справі не зазначено і суду таких обставин не доведено.
З огляду на викладене доводи заявника щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 станом на 18 березня 2015 року, що її встановлено висновком № 11-03 експертного авто товарознавчого дослідження від 18 березня 2015 року, на розмір визначеного в установленому порядку ПАТ «УАСК «АСКА» страхового відшкодування не впливають.
У разі прострочення страховика настають правові наслідки, передбачені ст. 992 ЦК України, п. 36.5 ст. 36 Закону № 1961-IV.
Обов'язок щодо сплати потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, покладається на особу, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (ст. 1194 ЦК України), що позивачем по справі відповідно до вимог ст.ст. 11, 118 ЦПК України заявлено не було.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Своїми правами щодо предмета спору особа, яка бере участь у справі, розпоряджається на власний розсуд.
В межах заявлених ОСОБА_2 до ОСОБА_3 позовних вимог (а.с. 151) в частині компенсації суми франшизи за полісом страхування - 510 грн. рішення суду першої інстанції відповідає нормам ст.ст. 990, 999, 1194, 1188, 1166 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про страхування», ст. 12, п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і сторонами по справі не оскаржується.
За відсутності підстав до задоволення позову ОСОБА_2 до ПАТ «УАСК «АСКА» та заявлених позовних вимог до ОСОБА_3 щодо відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3, рішення суду першої інстанції в частині відмови в присудженні з відповідачів витрат, понесених позивачем у зв'язку з проведенням експертного авто товарознавчого дослідження від 18 березня 2015 року, відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України і підстав до його скасування в цій частині колегією суддів не вбачається.
Оскільки чинним законодавством (ст. 26-1 Закону № 1961-IV) на страховика покладено обов'язок відшкодувати потерпілому моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, лише у разі ушкодження здоров'я потерпілого під час дорожньо-транспортної пригоди, що стосовно позивача ОСОБА_2 по справі не встановлено і суду не доведено, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з ПАТ «УАСК «АСКА» на користь ОСОБА_2 241,67 грн. моральної шкоди є законним та обґрунтованим і доводи апеляційної скарги в цій частині висновків місцевого суду не спростовують.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, пославшись на відсутність доказів наявності такої шкоди, безпідставно не взяв до уваги, що сам факт пошкодження його майна внаслідок неправомірних винних дій відповідача спричинив позивачеві душевні страждання через пошкодження транспортного засобу та дискомфорт у зв'язку з непередбачуваними витратами сімейного бюджету на ремонт автомобілю, про що зазначено у позовній заяві ОСОБА_2, та відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України дає позивачеві право на відшкодування моральної шкоди.
Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та ухвалення в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.
З урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, ступеня вини відповідача та вимог розумності і справедливості, колегія суддів визначає розмір грошового відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди в 1 тис. грн., що є достатнім для відновлення порушеного права позивача.
В іншій частині рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: С.Б. Бутенко
Судді: /підписи/ О.І. Обідіна
О.О. Панченко
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області С.Б. Бутенко