Справа № 542/241/16-к
Кримінальне провадження № 1-кп/542/52/16
16 березня 2016 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари кримінальне провадження № 1-кп/542/52/16 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, освіта загальна, тимчасово не працюючого, у відповідності до ст. 89 КК України - не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Судом встановлено, що ОСОБА_4 в жовтні 2015 року, перебуваючи поблизу смітника в с. Руденківка, Новосанжарського району, виявив дикоростучі рослини коноплі. Після цього, у ОСОБА_4 , який достовірно знав, що конопля відноситься до наркотичного засобу, виник умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу. Зірвавши декілька листків коноплі, ОСОБА_4 приніс дані рослини конопель до місця свого проживання де в подальшому поклав їх сушитися в будинку.
Однак, 15 січня 2016 року близько 16 год. 30 хв. під час проведення особистого огляду речей з добровільної згоди ОСОБА_4 , на узбіччі грунтової дороги в с. Руденківка, вул. Шкільна, Новосанжарського району, в правому кармані його щтанів, виявлено та вилучено поліетиленовий пакунок, в якій знаходилась суха речовина рослинного походження, зовні схожа на рослини конопель, яка згідно висновку хімічної експертизи №130 від 27.01.2016 року, - є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, в перерахунку на суху речовину становить 12,415 г, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Згідно положень ст. 12 КК України, злочини у вчиненні якого особа визнала свою винуватість, є злочинами середньої тяжкості. Шкода, внаслідок вчинення зазначених злочинів, було завдано лише державним інтересам, а тому відповідно до вимог ч.4 ст. 469 КПК України, у даному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.
23 лютого 2016 року між прокурором Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12016170270000034, з одного боку, та підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку на підставі ст.ст.468, 469 та 472 КПК України в приміщенні прокуратури Новосанжарського району, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України. Підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. Також, сторони дійшли згоди, що для виправлення підозрюваного (обвинуваченого) та попередження вчинення ним нових злочинів відповідно до ст. 75 КК України враховуючи особу винного, тяжкість вчиненого ним злочину, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив укладену угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочин середньої тяжкості від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 незаконно виготовив, придбав та зберігав наркотичні засоби без мети збуту, а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст.309 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Вирішуючи питання речових доказів, суд ураховує вимоги ст. 100 КПК України.
Судові витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з підсудного.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду укладену 23 лютого 2016 року між прокурором Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 про визнання винуватості.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 23 лютого 2016 року покарання:
за ч.1 ст. 309 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на один рік.
Речові докази - речовина рослинного походження зеленого кольору (канабіс)масою 12,415 г - знищити.
Судові витрати у справі - 368,28 грн. - вартість хімічної експертизи стягнути із засудженого на користь держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Відповідає оригіналу.
Суддя ОСОБА_1