Ухвала від 17.03.2016 по справі 540/273/16-ц

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/273/16-ц

Номер провадження 2/540/102/16

17.03.2016

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Кравець С.В.

за участю: секретаря Кольвашенко А.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне Управління Державної міграційної служби в Полтавській області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

відповідно до ч.3 ст.209 ЦПК України в судовому засіданні 16 березня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення, -

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2016 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку № 14 по вул. Пролетарській в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області. В даному будинку зареєстровані та проживають її дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та колишній чоловік ОСОБА_2 з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 06.08.2002 по 16.11.2015р. Під час спільного проживання відповідач останнім часом зловживав спиртними напоями та вчиняв сварки, погрожував розправою, висловлювався нецензурно, що і стало причиною розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу він продовжує вчиняти ті ж самі дії, чим постійно чинить перешкоди в користуванні будинком, що змушувало її звертатися за захистом до друзів та правоохоронних органів. На її неодноразові попередження звільнити належний їй будинок, він відмовляється, хоча після розлучення він втратив з нею будь-які сімейні стосунки, а тому вважає втратив право проживати в будинку як член сім'ї. Перешкоджає в користуванні та розпорядженні майном також факт реєстрації відповідача в будинку. Таким чином, вона має право на його виселення, як такого, що втратив право користування житлом. У зв'язку з наведеним, на підставі ст. ст. 321, 391, 383 ЦК України ст. 150 ЖК України, позивач просить визнати відповідач таким, що втратив право користування житловим будинком по вул. Пролетарській, 14 в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області та виселити його.

У судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві та зазначила, що з весни минулого року між нею та відповідачем склалися складні стосунки, він зловживав спиртними напоями та її ображав. Двічі вона викликала міліцію і відповідача притягували до відповідальності, але на краще все не змінювалося. Він нібито став стриманішим, але постійно п'є спиртне, в такому стані він буйний і вони з дочкою його бояться. Приходячи з роботи вона не може відпочити, а дитина повчити уроки, оскільки не знають як себе поведе відповідач. Інколи він йде з дому та приходить або вночі або під ранок і вона чекає поки він прийде та засне. Після розлучення нічого не змінилося, він на неї постійно замахується, щоб вдарити і навіть побив її, в результаті чого були тілесні ушкодження на обличчі, але їй соромно було звертатися в правоохоронні органи.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися без поважних причин, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Виходячи з викладеного, суд вирішив за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що позивач є власником житлового будинку № 14 по вулиці Пролетарській в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області, що підтверджується договором дарування від 21.12.2001р. (а.с. 5).

Згідно довідки виконкому Базилівщинської сільської ради № 44 від 29.01.2016р., позивач зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 та до складу її сім'ї входить дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім цього, за цією адресою зареєстрований відповідач ОСОБА_2 (а.с. 6).

Як убачається з рішення Машівського районного суду від 16.11.2015р. позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.08.2002р. по 01.12.2015р. (а.с. 7).

Даючи оцінку доводам позивачки про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом, суд зазначає наступне.

Так, підстава за якою особа може втратити право користування житлом, яке належить позивачу на праві власності визначена ст. 405 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

В судовому засіданні позивач зазначила, що відповідач постійно проживає в її житловому будинку і обіцяв виселитися після 01 квітня.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити, у зв'язку з відсутністю правових підстав визначених ст. 405 ЦК України, оскільки відповідач проживає в належному позивачу будинку, а відтак не втратив право користування ним.

Щодо вимог позивача про виселення відповідача з житлового будинку з тих підстав, що він зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, погрожує розправою, висловлювався нецензурно, суд зазначає наступне.

З довідки Базилівщинської сільської ради № 84 від 14.03.2016р. вбачається, що відповідач ОСОБА_2 був вселений в житло позивачки як її чоловік(а.с. 37).

З огляду на те, що відповідач був вселений в спірний житловий будинок як член сім'ї позивача, а тому згідно з вимогами ст. 157 Житлового кодексу України, членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Частиною 1 ст. 116 ЖК передбачено, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно висновків Машівського РВ УМВС від 02.09.2015р. та Машівського ВП ГУНП від 01.12.2015р. та постанов Машівського районного суду від 09.09.2015р. та 12.01.2016р. видно, що відповідач двічі притягувався до відповідальності за вчинення трьох правопорушень, пов'язаних з насильством в сім'ї щодо позивачки вчинених 30.08.2015р. та 27.11.2015 о 17.00 год. та 21.00 год. (а.с. 8-9, 28, 29).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 - колишня невістка позивачки (дружина брата) показала, що зі слів позивачки їй відомо, що її чоловік ображає її та дитину, вона зверталася в правоохоронні органи, його забирали, але через дві години той повертався. Разом з тим, через таку поведінку відповідача, позивачка близько трьох разів разом з дитиною вночі на таксі приїжджала до неї ночувати, останній раз перед цим 8 Березням.

За таких обставин, даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд вважає, що оскільки відповідач, проживаючи в належному позивачу будинку, систематично порушує правила співжиття, шляхом вчинення насильства в сім'ї, що створює нестерпні умови проживання в будинку позивачці та їх спільній з відповідачем дочці, вони його бояться та не можуть у зв'язку з чим належним чином відпочити, а дитина вивчити уроки, застосовані судом заходи стягнення результатів не дали, у свою чергу відповідач заперечень на позов позивача не надав та вимог не спростував, а тому суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню, у зв'язку з чим відповідач підлягає виселенню з житлового будинку по вул. Пролетарській, 14 в с. Базилівщина Машівського району, без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 405 ЦК України, ст. 157, 116 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне Управління Державної міграційної служби в Полтавській області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задоволити частково.

Виселити ОСОБА_2 з житлового будинку, що розташований по вул. Пролетарській, 14 в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 551, 20 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст Рішення виготовлено та підписано 17 березня 2016 року

Суддя:

Попередній документ
56495227
Наступний документ
56495229
Інформація про рішення:
№ рішення: 56495228
№ справи: 540/273/16-ц
Дата рішення: 17.03.2016
Дата публікації: 21.03.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Машівський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням