Справа № 2а-18
12.01.2011року смт. Новопсков
Луганської області
Новопсковський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Проньки В.В., при секретарі Котовій О.Л., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новопсковського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Волновахського взводу ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАІ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірними дії інспектора ДПС Волновахського взводу батальйона ДПС ОСОБА_2 та скасувати постанову серії АН № 852853 від 20.09.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
В судовому засіданні позивач наполягав на позовних вимогах, підтримав обставини викладені в пзовній заяві, просить позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неправомірність дій інспектора ДПС ОСОБА_2, посилаючись на те, що ПДР він не порушував, рухався зі швидкістю 72 км/год. Швидкість вимірювалася приладом „Визір” , на ділянці відповідного автошляху рух автотранспорту був дуже великий і доказів того, що на приладі зафіксована швидкість руху саме автомобіля яким він керував, інспектором ДПС надано не було.
Відповідач в судове засідання не з”явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином , причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд розглядає справу на підставі наявних в ній доказів..
Судом встановлено, що 20 вересня 2010 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача серія АН1 № 200952 та винесено постанову серії АН № 852853 від 20.09.2010 року якою накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за ч.1 ст. 122 КпАП України за порушення правил дорожнього руху, яке виразилося в тому, що позивач 20.09.2010 року о 10-34 год. на 174 км. а/д „Донецьк -Маріуполь” керуючи автомобілем ”Опель” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 92 км/год перевищів швидкість на 32 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху.
Згідно Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженою Наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 року спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що швидкість руху вимірювалася приладом „Визір”. Відповідно до методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості „Визір” існують два автоматичні режими даного спеціального приладу: стаціонарний та патрульний. В постанові не зазначено, в якому саме режимі працював спеціальний технічний засіб.
Статтями 245-246 КпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом. Порядок провадження в справах про адміністративне правопорушення визначається КпАП України.
Згідно ст.280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені вимоги Закону відповідачем не були виконані.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак відповідачем не надано жоднх доказів на доведення законності складеної постанови, зокрема не надано доказів того, що прилад „Визір” вимірював швидкість руху саме автомобіля позивача, та в якому режимі. Не надані докази легітимності використання вимірювального прилада „Визір” № 0711250, тобто чи відповідає він вимогам Закону України „Про метрологію і метрологічну діяльність”, чи пройшов він переірку в органах метрології, чи має він пломби та їх цілісність, яка у цього прилада погрішність показників. Таким чином , відповідачем не доведено факту перевищення швидкості руху саме позивачем, а отже наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України.
Суд всебічно і повно з”ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об”єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Керуючись статтями 2, 11, 70, 71, 86, 103, 122 159, 160, 163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора Волновахського взводу ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАІ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії інспектора Волновахського взводу ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАІ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 , щодо складання протоколу про порушення ПДР та виесення постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
Скасувати постанову по справі про адміністртиавне правопорушення серії АН № 852853 від 20.09.2010 року відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя :