Справа: № 826/22650/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
15 березня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.
При секретарі судового засідання: Коломійцевій А.О.
За участі представників:
позивача: ОСОБА_2;
відповідача: Федорін І.В.;
третьої особи-1: Накутна С.О.;
третьої особи-2: Гуневич В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.16р. у справі №826/22650/15 за позовом ОСОБА_6 до Державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Київській області Дахно Артема Миколайовича, Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області, треті особи: Приватне підприємство «Білдгрупменеджмент», Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Київській області Дахно Артема Миколайовича від 25.08.15р., індексний номер 23879072 про державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» на розподільчий пристрій за адресою: АДРЕСА_1;
визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності Приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» на розподільчий пристрій за адресою: АДРЕСА_1 від 25.08.2015, серія та номер 42718838, видане Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області;
зобов'язати Реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» на розподільчий пристрій за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у Київській області Дахно Артема Миколайовича від 25.08.2015, індексний номер 23879072.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.15р. відмовлено позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності ПП «Білдгрупменеджмент» на розподільчий пристрій за адресою: АДРЕСА_1 від 25.08.2015 №42718838, виданого Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.16р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дахно А.М. управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Київській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.08.15р. №23879072 про державну реєстрацію права власності ПП «Білдгрупменеджмент» на розподільчий пристрій №54 за адресою: АДРЕСА_1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ПП «Білдгрупменеджмент» (третя особа-1) подало апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що ПП «Білдгрупменеджмент» є належним замовником будівництва РП-54, на підтвердження чого було надано ряд документів; державним реєстратором правомірно винесено рішення про реєстрацію за підприємством права власності на новозбудований об'єкт.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга третьої особи-1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, третя особа-1 звернулась до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на розподільчий пристрій, розташований за адресою АДРЕСА_1.
До поданої заяви були долучені наступні документи: заява щодо права власності; копія паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру особи, що звернулась із відповідною заявою; довіреність від ПП «Білдгрупменеджмент»; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; декларація про готовність об'єкту до експлуатації; технічний паспорт; дозвіл на будівництво; копія довіреності №2163 від 29.04.2011, видавник приватний нотаріус Нельзін М.С.; договір суперфіцію від 11.05.2011 №10/05/11-6, що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою прийому заяви від 20.08.15р. №23807677
За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, державним реєстратором прав на нерухоме майно Дахном А.М. управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.08.15р. №23879072 (надалі - спірне рішення), згідно з яким вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на розподільчий пристрій №54, що розташований за адресою АДРЕСА_1 за ПП «Білдгрупменеджмент» та відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.
Задовольняючи адміністративний позов частково про визнання протиправним та скасування спірного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що таке рішення прийнято без достатніх документів, що підтверджують наявність законодавчо визначених підстав для реєстрації права власності.
Відмовляючи у задоволенні позову у решті вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наслідком скасування рішення про держану реєстрацію прав є внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, що відбувається автоматично.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.04р. № 1952-IV (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1952-IV) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (частина 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Подібні законодавчі положення викладено також у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.13р. №868, у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок №868), згідно з пунктами 36 і 37 якого для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону № 1952-IV, у Державному реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається відповідний розділ та реєстраційна справа.
У даному випадку, право власності на вказаний об'єкт заявлено вперше, що відносить його до категорії новозбудованого.
Так, приписами пункту 49 Порядку №868 визначено, що у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає:
документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;
документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на такий об'єкт нерухомого майна, заявник не подає.
ПП «Білдгрупменеджмент» на підтвердження наявності у нього статусу замовника будівництва розподільчого пристрою надано відповідачу-2 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 13.08.15р. №КС 143152250573, та технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення), виготовлений ТОВ «Техсервісбуд» станом на 10.08.15р., за змістом яких вбачається, що у якості замовника виступає саме третя особа-1.
Окрім того, на підтвердження статусу замовника будівництва вказаного об'єкту та у якості документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку ПП «Білдгрупменеджмент» надано дозвіл на будівництво від 26.07.11р., виданий ОСОБА_9.
Згідно вказаного дозволу, копія якого містить у матеріалах справи, ОСОБА_9, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_10 на підставі довіреності від 29.04.11р., яка посвідчена приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним І.О. за реєстровим номером 2163, керуючись правами суперфіціарія земельної ділянки площею 0,0750 га, яка знаходиться на території Київської області, місто Ірпінь, вулиця Суворова, 1-Т, з цільовим призначенням для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, на підставі договору суперфіцію від 10.05.11р. №10/05/11-6, який укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_6, який зареєстрований у відділі Держкомзему у місті Ірпінь від 30.05.11р. за №18, надала Приватному підприємству «Білдгрупменеджмент» право виступити замовником будівництва на цій земельній ділянці об'єкту нерухомості - розподільчого пристрою РП-54, з подальшим правом введення даного об'єкта в експлуатацію, а також правом оформлення на ім'я Приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» права власності на збудований об'єкт.
На підтвердження вказаного, у матеріалах реєстраційної справи наявна копія довіреності від 29.04.11р., яка посвідчена приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. за реєстровим номером 2163, у відповідності до якої ОСОБА_6 уповноважив, зокрема, ОСОБА_9 бути його представником, зокрема, з питань управління та розпорядження нерухомістю, що знаходиться, у тому числі, за адресою АДРЕСА_1. Також, за змістом вказаної довіреності повноваження, передбачені цією довіреністю, представники вправі передоручати іншим особам.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про нікчемність вказаного дозволу, з огляду на недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення такого роду правочину, а тому такий дозвіл не може слугувати документом, що підтверджує статус замовника будівництва вказаного об'єкта, тим більше документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку ПП.
Як свідчать обставини справи, право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникло у позивача на підставі договору суперфіцію від 11.05.2011 №10/05/11-6, укладеного між власником земельної ділянки та позивачем.
Зі змісту вказаного договору не вбачається виникнення чи переходу речових прав на дану земельну ділянку саме до ПП «Білдгрупменеджмент».
Умови користування земельною діяльною, визначені цим договором передбачають, що право користування може бути відчуджене суперфіціарієм (позивачем) при отриманні попередньої письмової згоди власника земельної ділянки - суперфіціара (п.2.6. договору).
У даному випадку, належних та допустимих доказів, на підтвердження виникнення у ПП «Білдгрупменеджмент» права користування на земельну ділянку копії реєстраційної справи, у межах якої прийнято оскаржуване рішення, не містять.
Доводи відповідача про те, що дозвіл на будівництво від 26.07.11р., виданий ОСОБА_9 є таким документом і не потребує нотаріального посвідчення не заслуговують на увагу.
За загальними правилами, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (частина 4 статті 244 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 245 Цивільного кодексу України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті
Такими виключеннями, виходячи з положень ч. 4 ст. 245 Цивільного кодексу України, є довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
Разом з тим, зазначений дозвіл на будівництво від 26.07.11р., виданий ОСОБА_9, яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_10 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 29.04.11р., який за своєю правовою природою є довіреністю, виданою у порядку передоручення, складена з недоліком її форми, а саме: не є нотаріально посвідченою.
При цьому, згідно з положеннями ст. 219 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Отже, при перевірці документів, поданих представником ПП «Білдгрупменеджмент» для здійснення реєстраційних дій та прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем-1 не взято до уваги вказаного факту, а рішення прийняте без наявності усіх документів, що за законом необхідні для прийняття рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме по собі зазначення у розділі 1 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 13.08.15р. №КС 143152250573, в якості замовника ПП «Білдгрупменеджмент» не є беззаперечним доказом, оскільки приписами пункту 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.11р. №461, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру, а, відтак, реєстрація таких декларацій відбувається за задекларованими заявником даними, без перевірки змісту останніх.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що державним реєстратором при прийнятті оскаржуваного рішення не перевірено вказаних вище фактів, зокрема, шляхом зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (ст. 22 Закону № 1952-IV), та з'ясування дійсних обставин справи. Водночас, надані ПП «Білдгрупменеджмент» документи для проведення державної реєстрації права власності на розподільчий пристрій, які наявні у матеріалах реєстраційної справи, не підтверджують наявності законодавчо визначених підстав для реєстрації права власності на вказаний об'єкт за третьою особою-1.
При цьому, судом першої інстанції вірно наголошено про те, що розглядаючи спір про відповідність законодавству рішень, дій чи бездіяльності органу реєстрації, адміністративний суд не вирішує спір про право власності на об'єкт нерухомого майна, а надає оцінку відповідним діям органу реєстрації. У випадку наявності спору про право власності на майно, зацікавлені особи можуть звернутися з відповідним позовом до господарського суду або суду загальної юрисдикції.
З огляду на те, що наслідком скасування рішення про держану реєстрацію прав є внесення державним реєстратором відповідного запису про таке скасування до Державного реєстру прав, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині також є обґрунтованим.
Доводи відповідача-1 про відсутність порушення спірними правовідносинами прав позивача не заслуговують на увагу та спростовуються встановленими вище обставинами.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Білдгрупменеджмент» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.16р. у справі №826/22650/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.16р. у справі №826/22650/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений: 16.03.16р.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.