01 березня 2016 рокусправа № 804/5830/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача: - Шкарбатюк С.В. дов від 01.02.2016
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року
у справі № 804/5830/15
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
до публічного акціонерного товариства Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет»
про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсій науковим працівникам ,-
Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу звернулося до суду із позовом до публічного акціонерного товариства Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсій науковим працівникам, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, в розмірі 22280,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу у відповідності до ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», п.5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних не бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004, надіслано повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по гр.ОСОБА_2 за період з 01.12.2005 по 31.12.2012, отриманих від управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області, на загальну суму 22280,99 грн., і станом на час подання позовної заяви відповідачем зазначена заборгованість не погашена.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 адміністративний позов задоволено.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет»» на користь Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу заборгованість по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсій науковим працівникам у розмірі 22280,99 грн.
Постанову суду мотивовано тим, що під час розгляду справи відповідач не заперечував обов'язку підприємства відшкодовувати державі різницю у фінансуванні пенсії вказаній категорії осіб, в тому числі і гр.ОСОБА_2, а також не спростовував правильності наведеного розрахунку, посилаючись лише на пропуск позивачем строків звернення до суду. Проте, згідно правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст.99 КАС України, не застосовуються.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції невірно застосована норма ч.2 ст.99 КАС України, лише з посиланням на постанову Верховного Суду України від 18.11.2014, згідно якої справа не розглядалась по суті.
Крім того, відповідач звертає увагу, що управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області надає Перерахунок до звіту за березень 2015 року, який не є належно оформленим документом, оскільки не має ні підпису ні печатки, отже не можливо вважати його доказом і тому він не є підставою для оплати. Також цей документ не відповідає вимогам додатку до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право значені особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372. Отже, відповідач вважає, що судом першої інстанції в якості доказу прийнятий неналежний документ, що не відповідає вимогам п.1 ст.79 КАС України.
Також відповідач звертає увагу, що на протязі 2005-2012 років на адресу ПАТ «НДПІ «Механобрчормет» ні одного разу не надходило повідомлення щодо відшкодування витрат на виплату та доставку наукової пенсії ОСОБА_2, а тільки 16.03.2015 на адресу підприємства направлено повідомлення, тобто позивач не надавав ніяких повідомлень щодо фінансування виплат та доставку наукової пенсії ОСОБА_2 в строки, передбачені п.5 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004.
Окрім зазначеного, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягає у тому, що у судовому засіданні 28.05.2015 ПАТ «НДПІ «Механобрчормет» заявляв, що станом на дату розгляду справи, не зміг ознайомитися з матеріалами справи, оскільки позивачем не направлені додатки відповідачеві, але суд першої інстанції не звернув увагу на зазначений факт, чим поставив в нерівне становище сторони, порушуючи принцип рівності перед законом.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про часі місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином. В поданий до суду запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів в Управлінні Пенсійного фонду України.
На зазначеному підприємстві працювали та займалися науково-технічною діяльністю особи, які набули науковий стаж, що дає право на отримання пенсії згідно із Законом України № 1977 «Про наукову і науково-технічну діяльність», та яким призначена пенсія в Довгинцівському та інших районних управліннях Пенсійного фонду України.
05.03.2015 до управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу від управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області надійшли повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, призначених відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.12.2005 по 31.12.2012 відносно пенсіонерки гр. ОСОБА_2, колишнього працівника ПАТ «НДПІ «Механобрчормет», на суму 22280,99 грн.
Як зазначено у листі управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області № 631/04-28 від 26.02.2015за результатами додаткової перевірки пенсійних справ осіб, пенсії яким призначені відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», по пенсійній справі ОСОБА_2 виявлено неточність у зазначенні категорії стажу на ПАТ «НДПІ «Механобрчормет», що призвело до не включення витрат на фінансування різниці у її пенсії до списків осіб, яким здійснюється відшкодування, а тому сума недовиставлених коштів включена до списків у 2015 році (а. с.58).
Відповідне повідомлення (лист № 628/02-29 від 26.02.2015) направлено управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області на адресу відповідача (а. с.7).
Після отримання від управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області вищевказаних документів, позивач у березні 2015 року направив на адресу відповідача 28 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по ОСОБА_2 за період з 01.12.2005 по 31.12.2012, отриманих від управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області, на загальну суму 22280,99 грн. (а. с.12-39).
Згідно перерахунку до звіту за березень 2015 року по ПАТ «НДПІ «Механобрчормет» по пенсіонеру ОСОБА_2, виставлено суму різниці у звіті за березень 2015 року у розмірі 22280,99 грн. (а. с.11).
Проти отримання зазначеного розрахунку та визначеної в ньому суми 22280,99 грн. відповідач не заперечує.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про правомірність позовних вимог.
Спірним в межах даної справи є питання наявності законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсій науковим працівникам, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 № 1977-XII держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Відповідно до ч.9 ст.24 Закону № 1977-XII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004.
У пункті 2 даного Порядку № 372 передбачено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Згідно п.п.5, 6 Порядку № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.
Таким чином, з наведених правових норм вбачається обов'язок підприємств відшкодовувати органам Пенсійного фонду України різницю фінансування між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, ґрунтуються на нормах матеріального права, що свідчить про вірність відповідного висновку суду першої інстанції.
Наявність такого обов'язку скаржником не заперечується.
Водночас скаржник вважає, що позивачем порушено строки звернення з позовом до суду про відшкодування витрат на фінансування наукової пенсії.
Такі доводи колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до п.8 наведеного вище Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.04, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
З огляду на фактичні обставини справи, вбачається, що фактично підставою для звернення до суду з даним позовом 30 квітня 2015 року є несплачена відповідачем різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, визначена органом Пенсійного фонду України у направленому відповідачеві звіті за березень 2015 року.
Щодо правомірності включення позивачем у звіт за березень 2015 року суми 22280,99 грн. - різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по ОСОБА_2 за період з 01.12.2005 по 31.12.2012, апеляційний суд зазначає наступне.
За приписами абз.1 ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
В контексті даного спору недоїмкою є, в тому числі, не перераховані підприємством Пенсійному органу кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії.
Таким чином, до стягнення коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, строк не застосовується, внаслідок чого апеляційний суд не приймає доводи відповідача в цій частині.
Також не приймаються доводи відповідача, що наданий управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області Перерахунок до звіту за березень 2015 року є неналежно оформленим документом, отже не може бути підставою для сплати суми 22280,99 грн.
В даному випадку наведені відповідачем обставини не є законодавчо встановленими підставами, за наявності яких відповідач звільняється від обов'язку, встановленого Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004, а наявні в матеріалах справи докази не спростовують правомірності визначення вказаної суми 22280,99 грн.
З приводу посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягає у ненадання відповідачу можливості ознайомитись з додатками до позову, які не були направлені підприємству, апеляційний суд зазначає, що матеріали справи свідчать про обізнаність відповідача щодо суті спірних відносин, докази, які б свідчили про позбавлення відповідача права реалізувати процесуальні права, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, відповідачем не подані, в справі відсутні.
Крім того, слід зазначити, що за приписами ст.202 КАС України порушення судом норм процесуального права є підставою для скасування постанови суду першої інстанції лише у випадку, коли таке порушення призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Отже передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 804/5830/15 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко