14 березня 2016 року 10год.35хв. м. Одеса Справа № 815/897/16
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Сакара М.М.
за участю представників: позивача ОСОБА_1 відповідача Демінської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування повідомлення -рішення,
До суду звернулась ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3., позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Київському районі №25853-17 від 02.11.2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, на заявлених позовних вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України, зміни податків і зборів можуть бути внесені не пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, а тому податкові органи можуть нараховувати транспортний податок у розмірі 25000 грн. тільки в бюджетному 2016 році.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених в письмових запереченнях (а.с. 23-25), оскільки, за інформацією з бази даних ДПІ ІС "Податковий блок" у позивача перебуває у власності автомобіль INFINITI, QX70, 2013 року випуску з об'ємом двигуна 3696 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а тому спірне податкове повідомлення-рішення винесене правомірно та скасуванню не підлягає. Посилання позивача на ст. 4 Податкового кодексу України є не обґрунтованим, оскільки, норма щодо транспортного податку набрала чинності з 1 січня 2015 року, є діючою та вона не вносить зміни до існуючих податків і зборів, а встановлює новий податок.
Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3. є власником автомобіля INFINITI, QX70, 2013 року випуску з об'ємом двигуна 3696 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого 19 квітня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.14).
Позивач 25 лютого 2016 року отримав податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №25853-17 від 02.11.2015 року, яким йому визначена сума податкового зобов'язання за транспортним податком з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. (а.с. 15).
Позивач не погодилась з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та звернулась до суду з вимогою про його скасування, оскільки нормами Податкового кодексу України передбачена можливість зміни податків і зборів не раніше ніж за шість місяців до початку бюджетного періоду, тобто, можливість нарахування позивачу транспортного податку виникає тільки в 2016 році.
Суд вважає податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №25853-17 від 02.11.2015 року правомірним та таким, що скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
З 01 січня 2015 року, набрав чинності Закону України № 71-УІІІ від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок з громадян України - транспортний податок.
Згідно вказаних змін п. 10.2 ст. 10 ПК України викладено в новій редакції, а саме: місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
На виконання положень ЗУ № 71-УІІІ рішенням Одеської міської ради від 21 січня 2015 року №5257-VI "Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку" ставка податку встановлена з розрахунку на календарний рік 25000 гривень за кожний легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Відповідно до пунктів 14.1.124, 14.1.163, 14.1.220, 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються у такому значенні: новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію; перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше; рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік).
Відповідно до п.267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік.
Підпунктом 267.6.1. п. 267.6 ст. 267 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України).
Як вже було зазначено судом, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 позивач є власником легкового автомобілю INFINITI, QX70, 2013 року випуску з об'ємом двигуна 3696 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.14).
Суд наголошує, що згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Судом встановлено, що під вказані критерії підпадає автомобіль марки INFINITI, QX70, 2013 року випуску з об'ємом двигуна 3696 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є позивач.
Щодо тверджень позивача про не можливість внесення змін до податкового законодавства в частині зміни податків і зборів менше як за шість місяців до бюджетного періоду у відповідності до ст. 4 Податкового кодексу України, суд їх не приймає до уваги, оскільки, п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України передбачає не можливість внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, проте цей податок є новим, він не вносить зміни в існуючі податки та крім того, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" набрав чинності з 1 січня 2015 року, є діючим, а тому підлягає виконанню податковими органами та платниками податку.
Суд критично ставиться до пояснень позивача на те, що місцевою радою транспортний податок установлено в місті Одесі з 01.01.2015 року рішенням ОМР від 21.01.2015 року №6257-VІ, а тому контролюючим органом положення ЗУ №71-УІІІ та рішення з метою оподаткування транспортним податком може мати місце не раніше наступного бюджетного року, тобто не раніше 2016 року, з огляду на наступне.
У своєму рішенні від 14.10.2010 р. прийнятому в справі "Щокін проти України" (заяви N 23759/03 та N 37943/06) Європейський Суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, у другому реченні першого пункту йде мова про те, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів" (п. 50).
Тому, введення нового виду податку "транспортного податку" на підставі Закону України № 71-VIII та встановлення чітких правил його сплати, слід вважати "законним втручанням" держави у мирне володіння майном особи та узгоджується із практикою Європейський Суд з прав людини.
Також суд враховує, що пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України № 71-УІІІ від 28.12.2014 року установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", що фактично дозволило відповідачу не дотримуватися й вимог які висуваються для підготовки та прийняттю регуляторного акту яким є Рішення ОМР №5257-VI та дане свідчить, що законодавець свідомо спеціально створив умови на законодавчому рівні для того щоб до місцевих бюджетів в 2015 році почав стягуватися даний податок, без порушень Закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи те, що автомобіль позивача підпадає під критерії визначені підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПК України суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 71, 158 - 163 КАС України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування повідомлення -рішення відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 17.03.2016 року.
Суддя Е.А.Іванов
У задоволені позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування повідомлення -рішення відмовити повністю.
17 березня 2016 року.